Тема 5. ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Зміст
Суть економічного (ділового) циклу
Антикризова політика
Економічне зростання: суть, типи, значення, фактори.
Джерела економічного зростання
5. Неокласична модель економічного зростання
Модель економічного зростання Р. Солоу
Суть економічного (ділового) циклу
Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності попиту та пропозиції.
Економічний цикл – це послідовність піднесень та економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.
Економічний цикл включає такі фази:
1) Криза;
2) Депресія;
3) Пожвавлення;
Піднесення (економічний бум).
Графічно економічний цикл хвилеподібний й кожна структурна одиниця хвилі відображає певну фазу циклу.
Обґрунтування чотирифазної структури циклу було зроблено К. Марксом. Графічно це подано на рис. 1, де ОА — загальна лінія розвитку виробництва за значний період; Q — обсяг виробництва; t — час; ВС — ламана лінія руху фаз циклу.
|
|
О
Рис. 1. Фази економічного циклу
Економічна криза характеризується:
- падіння рівня цін внаслідок перевищення пропозиції товарів над платоспроможним попитом;
- скорочення обсягів виробництва;
- масове банкрутство підприємств;
- зростання безробіття та скорочення номінальної заробітної плати;
- розвалення грошово-кредитної системи.
Депресія характеризується:
- скороченням виробничих інвестицій;
- збільшення запасів;
- скорочення попиту на робочу силу;
- різке зменшення норми чистого прибутку;
- падіння обсягу продажу;
- скорочення кількості нових замовлень;
- скорочення попиту на кредитні ресурси.
Характерні риси пожвавлення:
- перехід до сталого розширення виробництва;
- зростання попиту на активні елементи основного капіталу;
- зростання попиту на сировину;
- зростання попиту на робочу силу;
- зростання заробітної плати й,відповідно, на товари особистого споживання.
Піднесення:
- значний приріст виробничих інвестицій;
- скорочення запасів;
- значне зростання попиту на робочу силу;
- значне підвищення загального рівня цін.
Антикризова політика
Антикризова (кон'юнктурна) політика спрямована на регулювання коливань економічної активності в суспільстві в періоди передкризового стану і запобігання розвитку економічних криз.
Класифікація основних заходів антикризової політики уряду відповідно до їхніх циклічних властивостей подана у таблиці.
|
|
Найважливіші заходи антикризової політики
Періоди бумів | Періоди депресій |
Грошово-кредитна політика | |
Збільшення облікової ставки Продаж державних цінних паперів на відкритому ринку Підвищення норми обов'язкових банківських резервів | Зменшення облікової ставки Купівля державних цінних паперів на відкритому ринку Зниження норми обов'язкових банківських резервів |
Фіскальна політика | |
Скорочення витрат держбюджету Збільшення податкових ставок | Додаткові витрати держбюджету Зменшення податкових ставок |
Політика заробітної плати і тарифів | |
Зменшення заробітної плати | Збільшення заробітної плати |
Політика державних інвестицій | |
Скорочення державного будівництва | Прискорення виконання інвестиційних програм |
Двома основними періодами, які повинні бути під особливим контролем держави, є періоди депресії та буму.
У макроекономіці відсутня інтегральна теорія економічного циклу, але більшість вчених вважає, що рівень сукупних витрат безпосередньо визначає рівень зайнятості і обсяг виробництва.
Сукупні витрати, у свою чергу, визначаються граничною схильністю до споживання, заощадження та інвестування. Як наслідок, економічний розвиток завжди пов’язаний із порушенням рівноваги, з відхиленням від середніх показників.
Графічно зобразити вплив зміни сукупних витрат на економічну кон’юнктуру можна за допомогою короткострокової моделі AD-AS (рис.2)
P
AS
K
P2
E
P0 AD2
F
P1 AD0
AD1
Y1 Y0 Y2 Y
Рис.2. Вплив зміни сукупних витрат на рівень випуску.
Нехай економіка знаходиться в стані короткострокової рівноваги у точці E. У результаті скорочення сукупних витрат (C + I + G + NE) крива AD0 переміщується вліво, в положення AD1. В економіці встановлюється нова короткострокова рівновага в точці F. При цьому випуск скорочується на (Y0 - Y1), а рівень цін з P0 до P1 (знижуються темпи інфляції). Скорочення випуску супроводжується зростанням безробіття і недозавантаженістю виробничих потужностей.
У випадку зростання сукупних витрат (C + I + G + NE) крива AD0 зміщується вправо в положення AD2, обсяг випуску збільшується (Y2>Y0), але це може призвести до зростання рівня цін (P2>P0).
Уряд може активно впливати на величину сукупних витрат і, відповідно, на амплітуду циклічних коливань, згладжуючи глибину криз і стримуючи темпи зростання під час буму за допомогою таких основних важелів:
1) зміна державних витрат (G);
2) зміна податкових ставок (T(Y));
зміна пропозиції грошей (МS).