Лабораторна робота № 2

Опис мікроскопа.

Оптична схема мікроскопа показана на рис 1.3,

                               

 

 

                             Рис. 1.3

де F і F , F₁^/,F₂^/ - відповідно передній і задній фокуси об’єктива О  і окуляра О ; ab- предмет (штрих на пластинці); a^/ b^/-дійсне, обернене і збільшене об’єктивом зображення, яке служить предметом для окуляра; a^// b^//- зображення предмета a^/ b^/, яке ще більше збільшене окуляром. Оскільки окуляр відіграє роль лупи, то a^/ b^/ повинне знаходитись між окуляром і його переднім фокусом F . Тоді зображення, яке дає мікроскоп, буде збільшеним, уявним і оберненим по відношенню до предмета ab.

Віддаль між фокусами F₁^/- F  називається оптичним інтервалом, який здебільшого рівний 160-170 мм.

 Зовнішній вигляд мікроскопа показаний на рис. 1.4. Поставивши перед дзеркалом L електричну лампочку, повертають дзеркало так, щоб поле зору в окулярі було яскраве і рівномірно освітлене.

На столик S кладуть скляну пластинку із штрихами на нижній і верхній і прижимають її двома держаками. Місце перетину штрихів повинне знаходитись посередині поля зору об’єктива. Фокусування мікроскопа необхідно проводити на край штриха, тому що при фокусуванні середини штриха виникне похибка в вимірюванні уявної товщини, тому що середина штриха лежить глибше,ніж його край. Вимірювальна частина мікроскопа складається із гвинта грубої наводки G і мікрометричного гвинта М для точної наводки.

 

                                                      1.3. Порядок виконання роботи.

1. Викручують мікрометричний гвинт М до відказу.

2. При допомозі гвинта G одержують найбільш чітке зображення нижнього штриха, а потім злегка опускають тубус мікроскопа тим же гвинтом.

3. Обертаючи мікрометричний гвинт М в протилежну сторону, фокусують нижній штрих і роблять відлік. При цьому, якщо проти покажчика головки гвинта М стоїть число поділок n₁, в таблицю записують p- n₁, де p- загальне число поділок на головці гвинта.

4. Продовжуючи повертати гвинт у ту ж сторону, фокусують верхній штрих. При цьому відраховують число повних обертів гвинта m і число поділок n₂ від останнього переходу через нуль до положення максимальної чіткості зображення верхнього штриха.

5. Вираховують уявну товщину d  за формулою: d =α[(p-n₁)+mp+ n₂], де α=0.002 мм, тобто поворот гвинта М на одну поділку його головки зміщує тубус по вертикалі на 0.002 мм.

6. Мікрометром виміряють дійсну товщину пластинки d.

7. Товщини d і d₁ виміряють по 3 рази і знаходять середнє значення d_cр і d_1ср, а також Δd_cp і Δd_1cp, за формулою n= визначають показник заломлення скла.

8. Вираховують абсолютну та відносну похибки.

         ;        

9. Записують кінцевий результат  n =n Δn

Результати вимірювань записують в таблицю 1.1

Мікрометр: Р=                                                   Мікроскоп: Р=

                  α=                                                    α=

Таблиця 1.1.

№ п/п	d	Δd	p-n1	m	n2	d1	Δd1	n
1
2
3
Ср. Знач.

 

Контрольні запитання

1.Що називається абсолютним показником заломлення світла в речовині?

2.Вивести розрахункову формулу для показника заломлення.

3.Нарисувати оптичну схему мікроскопа.

4.Як встановлюється у вимірювальному мікроскопі предмет і як фокусується його зображення?

5.Який порядок виконання роботи? Як роблять відліки за допомогою гвинтів для грубої і точної наводки?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ВИЗНАЧЕННЯ ДОВЖИНИ СВІТЛОВОЇ ХВИЛІ ЗА ДОПОМОГОЮ КІЛЕЦЬ НЬЮТОНА

Мета роботи - визначити експериментально довжину світлової хвилі. Прилади та приладдя: джерело світла, прилад для спостереження кі­лець Ньютона, об'єктив, оптична лава, набір світлофільтрів, вимірювач, екран, плоске дзеркало на штативі.