2018-02-14
315
Цей Закон відповідно до Конституції України (254к/96-ВР)
гарантує всім непрацездатним громадянам України право на
матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання
шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася
суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і
кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного
забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій
трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом
встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий
мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із
збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням
ефективності економіки республіки.
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Право громадян України на державне пенсійне
забезпечення
Громадяни України мають право на державне пенсійне
забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою
|
|
|
годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають
в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на
умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
Пенсійне забезпечення громадян України, що проживають за її
межами, провадиться на основі договорів (угод) з іншими державами.
У тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та
іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у
цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими
договорами (угодами).
Стаття 2. Види державних пенсій
За цим Законом призначаються:
а) трудові пенсії:
за віком;
по інвалідності;
в разі втрати годувальника;
за вислугу років.
{ Пункт "б" статті 2 втратив чинність на підставі Закону
N 2603-IV (2603-15) від 31.05.2005 }
Стаття 3. Особи, які мають право на трудову пенсію
Право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно
корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим
Законом:
а) особи, які працюють на підприємствах, в установах,
організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами
цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм
власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших
кооперативів*,- за умови сплати підприємствами та організаціями
страхових внесків до Пенсійного фонду України; { Пункт "а" статті
3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3284-12 від 17.06.93 }
______________________________________
|
|
|
* Далі іменуються - підприємства та організації, якщо не
обумовлено інше.
б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю,
заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її
праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду
України;
в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які
не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до
Пенсійного фонду України;
г) інші особи, які підлягають державному соціальному
страхуванню;
д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають
державному соціальному страхуванню, особи начальницького і
рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку
України;
е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,
клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням
державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій
по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та
індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;
ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або
дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який
за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього
догляду;
з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з
числа цих осіб - у разі втрати годувальника.
