Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування

Державний бюджет — система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, це — щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності. У кожній країні основу державних фінансів становить бюджет, а точніше — бюджетна система, яка включає державний бюджет і бюджет відповідних адміністративних одиниць. Бюджетне сальдо – показник, який характеризує стан державного бюджету і визначається як різниця між чистими податками та державними закупівлями.

З метою розмежування впливу на стан державного бюджету дискреційних фіскальних заходів і циклічних коливань слід розрізняти фактичне і потенційне бюджетне сальдо. В загальному контексті формулу бюджетного сальдо можна записати таким чином БС=ЧП-ДЗ.

Відмінність між фактичним і потенційним бюджетним сальдо полягає в тому, що вони обумовлюються різною величиною ВВП як доходу, від якого залежить величина чистих податків.

Фактичне бюджетне сальдо (БСф) – це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:БСф=(ВВПф*СКП)-ДЗ, де СКП – середній коефіцієнт чистих податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП, (ВВПф*СКП) – чисті податки.

Потенційне бюджетне сальдо (БСп) – це величина, яка забезпечується в умовах повної зайнятості. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витратами державного бюджету за умов, коли б економіка виробляла потенційний ВВП: БСп=(ВВПп*СКП)-ДЗ. Можна зробити два висновки:

Перший – циклічне падіння виробництва викликає певну втрату доходів для державного бюджету. Такі втрати відображаються через циклічне бюджетне сальдо (БСц). Воно обчислюється як різниця між фактичним і потенційним бюджетним сальдо. Другий – оскільки потенційне бюджетне сальдо виключає вплив циклічного падіння на державний бюджет, то завдяки цьому воно дістає здатність відбивати ефективність бюджетної діяльності держави.

Три концепції збалансування бюджету:

1. Збалансування бюджету на щорічній основі – це означає, що державні витрати повинні вирівнюватися з доходами в межах кожного року. Для цього потрібно підвищити чисті податки або зменшити державні закупки.

2. Збалансування бюджету на циклічній основі – бюджет повинен балансуватися в межах економічного циклу. Під час падіння виробництва держава, щоб стимулювати економіку, зменшує чисті податки і збільшує державні закупки, що спрямовує бюджет до дефіциту. Під час інфляційного зростання, щоб стримати економіку держава підвищує чисті податки і скорочує державні закупки, що спрямовує бюджет до надлишку. Бюджетний надлишок під час інфляційного зростання повинен покривати бюджетний залишок під час інфляційного зростання повинен покривати бюджетний

дефіцит під час падіння виробництва

3. Концепція функціональних фінансів – тут мається на увазі, що стабілізація економіки є важливішою проблемою, ніж збалансування

державного бюджету. Державний бюджет є інструментом досягнення цієї

стабілізації.

Існує три джерела дефіцитного фінансування:

1. Внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позички, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг.

2. Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.

3. Грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зростанням товарної маси, і за допомогою певного кредитного механізму фінансує уряд.

Безболісних джерел фінансування бюджетних дефіцитів не існує. Тому ефективною може бути лише зважена фіскальна політика, згідно з якою держава повинна постійно коригувати свої витрати з урахуванням змін в отриманні доходів, а до державних позичок вдаватися лише за умов, якщо вони здатні в перспективі створювати джерела для їх повернення.

 

34
35.Монетарна політика у моделі AD-AS та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.

AD – сукупний попит – загал обсяг вітчизняних товарів і послуг,які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задов. свої платоспроможних потреб.AS – сукупна пропозиція – сукупність товарів і послуг,які виготов нац. підпр для продажу на ринку з метою одерж прибутку.

Монетарна політика, впливаючи на суку попит,змінює обсяг ВВП.Згідно з кейнсіанською теор вплив монетарної політ на суку попит реаліз через кілька каналів,які володіють здатністю трансформувати зміну пропозиції грошей у зміну сукупного попиту та реального ВВП. Найбільш визн канал «процентна савка – інвестиції». Спираючись на цей канал можна виділити такі наслідки експансіоністської монетарної політ в короткостроковому періоді:

1)зниж номінальної і реальної процентних ставок;

2)Збільшення номін і реал ВВП;

3)підвищення цін(інфляція)

Такі наслідки монетарної експансії відпов суч кейнсіанській теорії,згідно з якою в короткостр періоді крива суку пропоз має додатний нахил.

Також можна зробити такий висновок щодо наслідків монетарної експансії у довго строк періоді:

1)ціни підвищ пропорційно номінальному збільш пропозиції грошей;

2)реал ВВП залиш без змін,а номін ВВП зрост пропорційно зрост цін

3)Реальна процен ставка зберіг на незмінному рівні,а номінальна зрост пропор зрост цін

Такі наслідки монетарної експансії у довгостр періоді свідчить про нейтральність грошей,що відповідає кількісній теорії грошей. Проте на практиці у чистому вигляді ідентифікувати нейтрал грошей у довгостр періоді неможливо,вона може проявл тільки як тенденція,а не абсолютний факт.