Бюджетно-податкова пол.держ. за умови гнучкого вал. курсу

У малій відкритій економіці уряд збільшує державні видатки з метою досягнення стану внутрішньої й зовнішньої рівноваги при рівні доходу повної зайнятості (рис. 9.14). Це зміщує криву IS₁ праворуч у положення IS₂, що відображає зростання обсягів виробництва й доходу з рівня Y₁ до Y₂ при збільшенні відсоткової ставки з і₁ до і_2. Подальше пристосування економіки залежить від рівня мобільності капіталу.

Якщо ВР є відносно еластичною, то збільшення відсоткової ставки при позитивному сальдо платіжного балансу призведе до зростання обмінного курсу національної валюти й зміщенню ВР₁  у бік ВР_2.  Одночасно внаслідок зростання обмінного курсу й скорочення експорту крива IS₂ зміститься в положення IS₃.

Таким чином, внутрішня й зовнішня рівновага встановиться в точці 3, яка відповідає незначному зростанню доходу.

Якщо крива ВР нееластична (рис. 9.15), державні видатки призведуть до зміщення IS₁ в положення IS₂, дефіциту платіжного балансу, падіння валютного курсу і збільшення експорту, що змістить криву IS₂ далі в положення IS₃. Певна мобільність капіталу означає приплив капіталу із-за кордону внаслідок зростання відсоткової ставки і зміщення кривої ВР₁ у положення ВР₂. Таким чином, рівновага встановиться в точці 3.

Можна зробити висновок, бюджетно-податкова політика за умов невеликої мобільності капіталу є ефективним інструментом макроекономічного регулювання у відкритій економіці.

Порівнюючи ефективність бюджетно-податкової політики за умов різної мобільності капіталу за гнучкого валютного курсу, слід зазначити, що її ефективність зростає у міру зменшення мобільності капіталу. Але навіть за умов значної мобільності капіталу ця політика може використовуватись як засіб короткострокового макрорегулювання економіки.