Поняття і види судових витрат у Цивільному процесі

Судові витрати - це фактичні грошові витрати, які несуть особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу у зв'язку зі зверненням до суду та розглядом справи в суді.

Відповідно ЦПК України, судові витрати можуть бути двох видів:

 1.- судовий збір; 2.- витрати, пов'язані з розглядом справи.

Судовий збір (державне мито) буває двох видів: простий або пропорційний. Простий судовий збір оплачують у фіксованих грошових сумах. Розмір пропорційного судового збору залежить від ціни позову. Правильне визначення ціни позову сприяє сплаті розміру судового збору у повному обсязі, що сприяє розгляду справи по суті.

Ціну позову встановлюють лише щодо майнових вимог, тобто тих, які мають грошову оцінку. В окремих випадках позовні вимоги можуть оцінені у грошах, але вважаються немайновими. Позивач управі змінювати ціну позову впродовж розгляду справи по суті.

Законодавець вимагає визначати ціну позову в позовній заяві. Позивач при цьому мотивує свою оцінку. Якщо ціна позову, на думку суду, невмотивована, тобто суттєво не відповідає його реальній вартості, або якщо на момент пред'явлення позову дійсну вартість встановити неможливо, суд попередньо сам визначає ціпу позову із наступним стягненням додаткових коштів чи поверненням зайвих. Зазначимо, що розбіжність між заявленою ціною і фактичною (ринковою), має бути суттєвою. Якщо суд у процесі прийняття позовної заяви дійшов висновку, що ціну суттєво занижено, і це є причиною недоплати судового збору, суддя, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків. Така ухвала не підлягає апеляційному оскарженню.

Окремо від рішення суду можна оскаржувати ухвалу суду першої інстанції про визначення розміру судових витрат. Із цього положення можна зробити висновок, що таку ухвалу має постановляти суд самостійно від ухвали про залишення позовної заяви без руху. Оскільки одна підстава підлягає оскарженню, а інша - ні, недопустимо, щоб їх об'єднували в одній ухвалі. Якщо на момент пред'явлення позову встановити ціну позову неможливо, позивач має обгрунтувати причини невизначення ціни позову і паралельно з поданням заяви просити суд встановити вартість позовних вимог. Відсутність клопотання про визначення ціни позову дає суду підставу залишити заяву без руху.

Надлишок судового збору повертають позивачеві відповідно до завищеної ціни позову.

Судовий збір (Держмито)

Судовий збір - це грошова сума встановленого законом розміру, яку сплачують особи, що звертаються до суду зі заявами, за провадження судом у їхніх інтересах визначених процесуальних дій.

Судовий збір сплачує особа, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначено в законі з урахуванням предмету позову. Умови сплати є однакові для всіх. Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, визначено в законі.

Судовий збір виконує кілька функцій:

- стимулювальну - сторона, яка несе витрати, сплачуючи судовий збір, переконана в доцільності свого звернення. Це сприяє заявленню обґрунтованих вимог та клопотань;

- дисциплінарну - якщо рішення у справі буде прийнято на користь позивача, суд на його прохання покладає на відповідача обов'язок відшкодувати усі судові витрати. Тому відносно високі ставки, зокрема судового збору, мають стимулювати відповідача до добровільної домовленості в позасудовому порядку;

- компенсаційну - часткова компенсація державних витрат на утримання судів. Однак це не означає, що фінансування судів залежить від розміру судового збору. Суди, як державні органи, перебувають виключно на державному утриманні.

Суд має право відстрочити або розстрочити, а також зменшити або звільнити від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення осіб, які не взмозі оплатити їх у повному обсязі.

Державне мите сплачують за місцем розгляду та оформлення документів і зараховують де бюджетів місцевого самоврядування.

За подання окремих заяв, що не відносяться до позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг судовий збір не сплачується. (заява про скасування ухвали суду, про відмову від позову.)

Із зустрічних позовів та позовів третіх осіб судовий збір стягують на загальних підставах. У разі правонаступництва судовий збір сплачує правонаступник лише у разі, якщо його не сплатив попередник. За повторно подані заяви, які раніше залишено без розгляду, судовий збір сплачують на загальних підставах.

У разі роз’єднання судом декількох позовних вимог у самостійне провадження, судового збору, сплаченого за подання позову, не повертають, а перерахунку його розміру не проводять. У виділеній самостійно справі судового збору не сплачують.