Особливості повороту виконання в окремих категоріях справ

Ці справи можна поділити на дві групи: 1) у першій групі справи, по яких можливість залежить від виду скасування рішення; 2) у другій групі ті справи, у яких можливість повороту не залежить від порядку ухвалення рішення.

До першої групи справ цією ст.. віднесено справи про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. По таких справах поворот виконання допускається лише у випадках скасування рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами і лише тоді, якщо скасоване рішення було обгрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. До другої групи відносять справи про стягнення аліментів, справи про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обгрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи дер­жавної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи. До учасників виконавчого провадження відносять: державного виконавця, сторін, представників сторін, експертів, спеціалістів, перекладачів, а до осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, — понятих, а також працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки та піклування, інші органи та установи.

Скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний відділ державної виконавчої служби не пізніше наступного дня після прийняття її судом.

Скаргу може бути подано до суду:

- у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;

- у 3-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Разом з тим, якщо законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду, їх перебіг має визначатися за цими нормами.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи ДВС суд викладає своє рішення у формі ухвали (про задоволення чи відмлву у скарзі).

ТЕМА 26. ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОЗЕМНИХ СУБ’ЄКТІВ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Процесуально-правовий статус іноземних суб’єктів за законодавством України. Судовий імунітет.

У Законі України «Про правовий статус іноземців» іноземцями визнаються громадяни — особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України, та особи без громадянства — особи, які не належать до громадянства будь-якої держави. Іноземцям надані ті ж права та свободи і на них покладені ті ж обов’язки, що мають громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, іншими законами України, а також міжнародними договорами нашої держави. Іноземці мають право на звернення до суду, інших державних органів з метою захисту їх особистих, майнових та інших прав. Як учасники судового процесу вони користуються такими ж правами, що і громадяни України.

Іноземними юридичними особами є такі підприємства та організації, які засновані за межами України за законами тієї країни, де вони створені, їх правосуб’єктність підтверджується нотаріально засвідченим у місці знаходження іноземної юридичної особи і легалізованим документом: сертифікатом реєстрації, витягом з торгового реєстр. Щодо іноземних підприємств і організацій, то вони мають право звертатися до судів України і користуються цивільними процесуальними правами для захисту своїх інтересів. Суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин можуть бути не тільки вищевказані особи, а й іноземні держави. На відміну від всіх інших суб’єктів іноземні держави користуються судовим імунітетом. Судовий імунітет, полягає в тому, що до іноземної держави не може бути пред’явлений позов, до неї не може бути застосовано забезпечення позову, звернено стягнення на її майно, що знаходиться на території іншої держави. Отже, судовий імунітет базується на суверенній рівності держав, і полягає у непідсудності іноземних держав суду інших держав. В деяких країнах судовий імунітет держави надається лише у тих випадках, коли мова йде про дії держави публічно-правового характеру. В Україні зберігається дія принципу абсолютного імунітету. Тобто, іноземці, як і громадяни України можуть пред'явити позов до іноземної держави, просити суд про забезпечення позову шляхом звернення стягнення на її майно, що знаходиться на території України, лише за згодою компетентних органів відповідної іноземної держави.Судовий імунітет поширюється також на акредитовані в Україні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, їх службові особи.