Використання класичних архітектурних форм

Использование элементов так называемых «исторических» архитектурных стилей (неоренессанс, необарокко, неорококо, неоготика, неорусский стиль, неовизантийский стиль, индо-сарацинский стиль, неомавританский стиль) называют эклектикой в советской и российской практике. Эклектике присущи, с одной стороны, все черты европейской архитектуры XV—XVIII веков, а с другой — в ней есть принципиально другие свойства. Эклектика сохраняет архитектурный ордер (в отличие от модерна, не использующего ордер), но в ней он утратил свою исключительность.

В наш час класичними архітектурними ордерними системами вважаються грецькі і римські ордери. Архітектурні ордерні форми Стародавньої Греції і Стародавнього Риму в подальшому стали основою для формування нових стилів. Проте це не значить, що в сучасному будівництві забули про класичні архітектурні форми. Монументальні споруди (палаци, музеї тощо), які споруджують з традиційних матеріалів (цегли, природного каменю) в комплексі зі збірними елементами, прикрашаються архітектурними елементами, характерними для класичних архітектурних форм. Більшість з рельєфних архітектурних оздоб всередині будівлі або на фасаді виконується за допомогою шаблонів. Уважно придивившись до профілю карниза або іншої архітектурної деталі (див. рис. 1), можна помітити, що вони складаються з окремих, більш простих елементів — обломів (рис. 4).

45. Класичні завершення фронтонів
Фронто́н, начілок (фр. fronton, від лат. frons) (frontis) — передня сторона, чоло — звичайно трикутне завершенняфасаду будівлі, портика, колонади, що з боків обмежене двома схилами даху й карнизом при основі. Внутрішнє поле цієї частини називається полем фронтону або тимпаном.

Стилізовані завершення фронтонів.

ФРОНТОН
(фр. < лат. — лоб)
Верхня частина фасаду над карнизом споруди, порталу чи завершення віконного наличника, виконана у вигляді невеликої площини, обмеженої карнизами: горизонтальним знизу і одним чи двома замикаючими вгорі. Завдяки цьому всередині утворюється поле тимпану. Розрізняють за формою і характером побудови наступні види:
~ вигризений — те саме, що і фронтон розірваний.
~ кільоподібний — у вигляді перевернутого кіля корабля, характерний для дерев'яного теслярства Російської Півночі.
~ лучковий — з дугоподібним профільованим завершенням над горизонтальним карнизом.
~ напівкруглий — з півциркульним завершенням.
~ перерваний — дві крайні частини в середині перервані тільки відсутністю частини горизонтального карнизу. Також носить назву — напівфронтон.
~ розірваний — у вигляді тільки двох крайніх частин, залишків від трикутного чи лучкового. Виконується для досягнення декоративного ефекту.
~ розкріпований — з вертикально виступаючими частинами.
~ самцовий — безпосереднє продовження стіни в дерев'яних зрубах. Назва умовна, оскільки це — щипець.
~ ступінчастий — у вигляді сходинок, які поступово зменшуються догори у своїх розмірах.
~ трикутний — у вигляді рівнобічного трикутника.
~ "шийний" — бокові частини вирішені плавними волютами, що сходяться догори, внаслідок чого загальна форма нагадує верх плечей і шию людини або тварини.