Декрет про скасування здачі роботи

З торгів і скорочення робочого часу

(2 березня 1848 р.)

Французька республіка

Тимчасовий уряд Свобода, рівність, братерство! На доповідь урядової комісії по праці. Беручи до уваги, —

що надмірно тривала фізична праця не тільки руйнує здоров'я робіт­ника, але крім того, заважаючи йому розвивати розумові здатності, прини­жує його людську гідність;

що експлуатація робітників з боку так званих підрядників, які взяли роботи підрядно з торгів, є по суті несправедливою, виснажливою і супереч­ною принципові братерства, —

тимчасовий уряд республіки постановляє:

1. Зменшити існуючий робочий день на одну годину. Таким чином у
Парижі, де робочий день дорівнює одинадцяти годинам, він зводиться до
десяти, а в провінції, де робочий день дорівнює дванадцяти годинам, він
зводиться до одинадцяти.

2. Знищити експлуатацію робітників з боку підрядників.
Розуміється, робітничі асоціації, метою яких зовсім не є експлуатація

одних робітників іншими, не можуть розглядатись як підрядники.

Члени тимчасового уряду (підписи)

Париж, 2 березня 1848 р.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 597.

Декрет про дострокову сплату процентів

по державних позиках

(4 березня 1848 р.)

Ім'ям тимчасового уряду

Міністр фінансів —

беручи до уваги, що для добробуту республіки необхідно, щоб усі роботи були відновлені і щоб торгівля якнайскорше ввійшла в свою звичайну колію;

беручи до уваги, що найкращим засобом для досягнення цієї подвійної мети є відновлення прямого обігу дзвінкої монети;

беручи до уваги, що державна скарбниця тепер має готівку, необхідну Для піврічної сплати 5-, Aj/. - і 4-процентної ренти... —

471

постановляє:

5-, 4 У₂ - і 4-процентна рента, строк сплати якої за півріччя минає 22 цього березня, буде сплачена в Парижі і департаментах у звичайному по­рядку касами скарбниці, у Парижі — починаючи з 6 березня поточного ро­ку, у департаментах — починаючи з 15 березня.

М. Гудшо

Париж, 4 березня 1848 р.

Нова історія в документах і матеріалах / За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К., 1935. — С 399-400.

Декрет про вклади

В ощадні каси (9 березня 1848 р.)

Тимчасовий уряд —

беручи до уваги, що повалений уряд залишив республіці борг у 355 087 717 фр. 32 сант., який полягає у вкладах в ощадні каси;

беручи до уваги, що для покриття цього боргу залишено тільки 65 703 620 фр. 40 сант. готівкою;

вважаючи, що дрібні вклади звичайно належать громадянам, які від­чувають нужду;

вважаючи, що, навпаки, більші вклади належать більш заможним гро­мадянам;

вважаючи необхідним примиряти інтереси права з інтересами скарб­ниці і приватні інтереси з інтересами суспільними, —

постановляє:

Ст. 1. Вклади по ощадних книжках на суму 100 фр. і нижче будуть сплачені за вимогою вкладника повністю готівкою.

Ст. 2. Вклади на суму від 101 фр. до 1 тис. фр. будуть сплачені в тако­му порядку:

1) 100 фр. — готівкою;

2) лишок поверх 100 фр. — до половини суми вкладу одним або кіль­
кома 5-процентними зобов'язаннями скарбниці строком на чотири місяці;

3) друга половина вкладу — купоном 5-процентної ренти...

Члени тимчасового уряду (підписи) Дано в Парижі 9 березня 1848 р.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 400.

Конституція

Французької республіки (4 листопада 1848 р.)

(Витяги)

От имени Французского народа Национальное собрание приняло, а председатель Национального собрания объявляет согласно декрету от 28 октября 1848 г. конституцию следующего содержания.

Вступление

В присутствии Бога и именем французского народа Национальное собрание объявляет:

1) Франция конституируется в республику. Принимая эту окончате­
льную форму правления, она ставит себе целью более свободное шество­
вание по пути прогресса и цивилизации, введения более справедливого ра­
спределения общественных повинностей и выгод, увеличение благососто­
яния каждого путем постепенного ограничения государственных расходов
и налогов.

Она стремится без новых потрясений, лишь последовательным и постоянным действием законов и учреждений, поднять граждан на высшую ступень нравственности, просвещения и благосостояния.

2) Французская республика демократична, едина и нераздельна.

3) Она признает права и обязанности, которые предшествуют и стоят
выше положительных законов.

4) Свобода, равенство и братство — ее принципы.

Семья, труд, собственность, общественный порядок — ее основы.

5) Она уважает иностранные национальности так же, как те уважают
ее национальность; не предпринимает никаких войн с завоевательными це­
лями и никогда не направляет своих сил против свободы другого народа.

6) Граждане имеют обязанности по отношению к республике, респуб­
лика — обязанности по отношению к гражданам.

7) Граждане должны любить отечество, служить республике, защи­
щать ее ценой своей жизни, участвовать в государственных повинностях
пропорционально своему состоянию; они должны трудом снискать себе
средства к существованию и предусмотрительно обеспечить источник су­
ществования в будущем; они все должны стремиться к общему благосостоя­
нию, братски помогая друг другу, и к общему порядку, соблюдая мораль­
ные правила и писаные законы, которые управляют обществом, семьей и
личностью.

8) Республика должна охранять личность гражданина, его семью, ре­
лигию, собственность, труд и сделать доступным всякому образование, нео-

 

472

473

бходимое для каждого человека. Она должна путем братской помощи обес­печить существование нуждающимся гражданам, подыскивая работу, соот­ветствующую их способностям, или же поддерживая тех, которые не имеют родных и не в состоянии работать. Чтобы привести в исполнение все эти обязанности и гарантировать все эти права, Национальное собрание, верное заветам земских собраний, провозгласивших французскую революцию, объ­являет следующую конституцию Республики.

КОНСТИТУЦИЯ

Глава I О верховной власти

1. Верховная власть принадлежит совокупности французских граж­
дан. Она неотчуждаема и неотъемлема. Ни одно лицо, ни одна часть народа
не могут присваивать себе ее осуществление.