Розділ III про імперський парламент

Стаття 33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.

Стаття 34. Палата перів відповідно до указу про палату перів склада­ється з членів імператорської фамілії, з носителів дворянських титулів і з осіб, призначених до неї імператором.

Стаття 35. Палата депутатів складається з членів, які обираються на­родом відповідно до постанов виборчого закону.

Стаття 36. Ніхто не може бути одночасно членом обох палат.

Стаття 37. Ні один закон не може бути виданий без схвалення імпер­ського парламенту.

Стаття 38. Обидві палати голосують законопроекти, які пропонує уряд. Кожній з них належить, крім того, право законодавчої ініціативи.

Стаття 39. Законопроект, відкинутий тією або іншою з палат, не може бути внесений вдруге протягом тієї ж сесії.

 

552

553

Стаття 40. Кожна палата має право робити урядові подання, які сто­суються законів і всякого іншого роду предметів. Проте, якщо такі подання не будуть прийняті, вони не можуть бути знову внесені протягом тієї ж сесії.

Стаття 41. Імперський парламент скликається щороку.

Стаття 42. Сесія імперського парламенту триває 3 місяці. В разі необ­хідності сесія може бути продовжена імператорським указом.

Стаття 43. В разі невідкладної необхідності, крім чергової сесії, може бути скликана надзвичайна сесія.

Тривалість надзвичайної сесії визначається імператорським указом.

Стаття 44. Відкриття, закриття, продовження сесії і відстрочення за­сідань імперського парламенту мають відбуватися для обох палат одночасно.

В разі розпуску палати депутатів палата перів має бути в той самий час відстрочена.

Стаття 45. При розпуску палати депутатів імператорським указом призначаються нові вибори і нова палата скликається протягом 5 місяців з дня розпуску.

Стаття 46. Ні в одній з палат парламенту не може розпочатися ніяке обговорення і ніяке голосування, інакше як у присутності 1/3 загального чи­сла членів кожної палати.

Стаття 47.1 в тій і в другій палаті рішення ухвалюються абсолютною більшістю голосів. У випадку рівності голосів голос голови дає перевагу.

Стаття 48. Засідання обох палат прилюдні. Проте палата може засіда­ти на вимогу уряду або за власною постановою в секретному порядку.

Стаття 49. Кожна палата може звертатися з адресою до імператора.

Стаття 50. Кожна палата може приймати петиції від підданих.

Стаття 51. Кожна палата може видавати правила, необхідні для її вну­трішнього розпорядку, на доповнення до постанов цієї конституції і закону про палати.

Стаття 52. Ніхто з членів тієї або іншої палати не може бути притяг­нений до відповідальності поза палатою за думку, висловлену ним у цій па­латі, або за його вотум у ній.

Проте, якщо сам член оголосив свої думки в промовах, у пресі, у тво­рах, або яким-небудь іншим подібним способом, то він підлягає постановам загального права, до нього застосовуються загальні закони.

Стаття 53. Ніхто з членів тієї або іншої палати не може бути заареш­тований під час сесії без згоди тієї палати, до якої він належить, за винятком випадків затримання на місці злочину або карного вчинку, зв'язаного з внут­рішніми або зовнішніми заворушеннями.

Стаття 54. Міністри або представники уряду можуть у всякий час брати участь на засіданнях і брати слово в кожній з палат.

554

Розділ IV

ПРО ДЕРЖАВНИХ МІНІСТРІВ І ТАЄМНУ РАДУ Стаття 55. Кожний з державних міністрів дає свої поради імператору і відповідальний перед ним за них.

Всі закони, імператорські укази та акти всякого роду, які стосуються державних справ, мають бути скріплені державним міністром.

Стаття 56. Таємна рада обмірковує, згідно з постановами, які стосу­ються організації таємної ради, найважливіші державні справи, коли імпе­ратор запитує її.

Розділ V ПРО СУДОВУ ВЛАДУ

Стаття 57. Судова влада здійснюється судами іменем імператора, згідно з законом. Організація судів визначається законом.

Стаття 58. Суддями можуть бути призначені лише ті особи, які мають якості, яких вимагає закон.

Ні один суддя не може бути усунений з своєї посади інакше, як за кар­ні вчинки, за вироком кримінального або дисциплінарного суду.

Правила про дисциплінарні стягнення визначаються законом.

Стаття 59. Розгляд справ у судах і оголошення вироків мають бути прилюдними, але, якщо є підстави побоюватися, що гласність може пошко­дити громадському спокоєві та порядкові або образити громадську мораль­ність, то гласність судового розгляду може бути усунена, згідно з постано­вою закону або рішенням суду.

Стаття 60. Всі справи, які входять у компетенцію якого-небудь особ­ливого суду, визначаються окремо законом.

Стаття 61. Суди не можуть розглядати позовів, що стосуються прав, про які твердиться, що вони порушені незаконними діями адміністративної влади, і які підлягають віданню адміністративного суду, окремо встановле­ного законом.