Підставляють у робочу формулу середні значення вимірюваних величин і обчислюють шукану фізичну величину. Знаючи робочу формулу, за допомогою якої в даній лабораторній роботі підраховують шукану фізичну величину, з’ясовують, який метод знаходження відносної і абсолютної похибок доцільно застосовувати в даному випадку (див. вказівки в § 4).
Якщо розрахункова формула є алгебраїчний вираз, зручний для логарифмування, то доцільно застосовувати метод логарифмічного диференціювання (§ 4-2).
Згідно цього методу:
1) Проводять логарифмування лівої і правої частин робочої формули;
2) Знаходять повний диференціал натурального логарифму в одержаному виразі;
3) Роблять заміну диференціалів вимірюваних величин відповідними абсолютними похибками, а знак /-/ замінюють знаком /+/;
4) Одержують формулу для підрахунку максимальної відносної похибки кінцевого результату:
5) Знаючи відносну похибку, знаходять і абсолютну похибку кінцевого результату:
Кінцевий результат непрямого вимірювання записують у вигляді: од.вим. при р =0,95 і ε, %
Якщо робоча формула є виразом, незручним для логарифмування, то користуються загальним методом знаходження похибки непрямого вимірювання – обчислення повного диференціала..
Проводячи математичні операції, необхідно обов’язково користуватися правилами наближених обчислень. (див. § 5-2, § 5-3).
Приклади математичної обробки результатів фізичних вимірювань в деяких лабораторних роботах.