У цій роботі визначається густина циліндричного зразка або іншого за формою зразка за результатами вимірювань його маси
і розмірів: d – діаметра, h – висоти.
Густиною однорідного тіла називається відношення маси тіла до його об’єму:
, або інакше, густина визначається масою одиниці об’єму.
Маса є мірою інертних і гравітаційних властивостей тіла і є величиною скалярною та адитивною: маса складеного тіла дорівнює сумі мас усіх його частин.
Об’єм циліндричного зразка:

Тоді густина твердого циліндричного зразка визначається за формулою:
.
Подавши цю формулу як
дістанемо співвідношення для визначення відносної похибки. Для цього спочатку про логарифмуємо цей вираз: 
Обчислимо частинні похідні за m,d і h:
;
; 
Підставивши ці значення частинних похідних, дістанемо формулу для розрахунку відносної похибки:
.
Обчисливши відносну похибку
, легко знайдемо й абсолютну похибку за формулою:
Остаточний результат записується у вигляді:
.
Похибка константи
не ввійшла до розрахункової формули, оскільки її завжди можна зробити як завгодно малою.
З якою ж кількістю знаків доцільно брати число
? Будь-яке округлення чисел у процесі обчислення призводить до систематичної похибки. Тому, округлюючи трансцендентне число
тобто замінюючи його наближеним значенням
, ми вносимо відносну похибку

=3,
=0,142,
5%,
=3,1,
=0,0416,
1,5%
=3,14,
=0,0016,
0,05%.
Нагадаємо, що відносна похибка, яку знаходимо в результаті обчислень, має бути приблизно на порядок (тобто у 10 разів) менша за похибку результату непрямих вимірювань.
Оскільки в практиці навчальної лабораторії похибка непрямих вимірювань становить кілька відсотків, то завжди достатньо буде брати число
із трьома значущими цифрами, тобто
=3,14.






