2018-02-14
185
2. Науково-методологічні основи сучасного “Релігієзнавства” (філософсь-кі, історико-культурні, психологічні, соціологічні, соціально-правові і тек-тологічні методи наукових підходів).
3. «Релігієзнавство» у системі гуманітарних і управлінських наук (Історія ку-льтури, Філософія, Етика, Психологія, Соціологія, та ін.).
4. Сучасні наукові концепції походження релігії: її гносеологічні й історико-соціальні корені (Теорія «відображення» і «екстраполяції» у психології; «екзистенціального» і «реального» буття у філософії; «сак-ральної моралі» і «ціннісних орієнтацій» у соціології).
5. Погляд на походження релігії, її сутності і «природи буття» з точки зо-ру сучасних точних і природних наук («теорія відносності», «теорія си-стем», «теорія торксіних полів» і ін.). Наукові теорії А.Енштейна, А.Богданова, Л.Берталанфі, А.Анісімова і ін.
6. Релігія як форма суспільної свідомості, суспільного буття і духовного виробництва: її структура і функціонування. Соціальні інститути ор-ганізації релігійного життя (канонічні і сучасні; міжнародні, міждер-жавні і національні).
7. Релігія і церква в системі державно-правових відносин: наукове розу-міння свободи совісті. Демократичні принципи нового українського законнодавства про свободу совісті та релігійних організацій.
8. Свобода релігійної організації: принципи реєстрації і регламентації дія-льності. Місіонерська діяльність. Євангелізація і прозелітизм, їх право-ве регулювання («Конституція України» 1996 року в контексті «Дек-ларації прав Людини» і «Конституцій» демократичних країн Євро-пи).
9. Міф і релігія як універсальна система «Картини Світу», синкретичного світовідчування, світосприймання і цілісного світогляду давніх цивілі-зацій. Сучасна наукова структура універсалії (К.Ясперс, А.Лосєв, А.Гу-лига, Е.Мелетинський).
10. Співвідношення понять: міф, міфологічна свідомість і мислення, міфо-логія, міфотворчість в сучасній соціальной філософії, психології, поли-тології та релігієзнавстві.
11. 10.Наукова концепція психоаналізу і соціологічного підходу до виз-начення природи міфу і міфологічної свідомості («колективне несві-доме» К.Юнга). Теорія і практика сучасної психотехніки і транспер-сональних станів (З.Фрейд, С.Грофф, Е.Торчинов).
12. 11.Соціально-психологічні та психолого-економічні фактори в умовах розвитку культово-міфологічних (“містеріальних”) форм мислення і походження сучасного суспільства.
13. Анімізм і аніматизм як основа сучасного екологічного мислення; пред-метний фетишизм в умовах побутових, соціальних і ринкових відносин.
14. Тотемічні форми «містеріальності» соціального і духовного життя су-часного індустріального суспільства; відродження магії в умовах нет-радиційної медицини; прецедент шаманізму в сучасних харизматичних куль-тах.
15. Міф, міфологія і міфотворчість в умовах соціальної і духовної практики сучасного суспільства: Міфи ХХ століття: Ідеологія. Політика.
16. Проблема людини у релігіях осередкових цивілізацій: «імператив» як основа людського життя. Природа «ідеалу» в «умовах суспільних спів-відношень і «ціннісних орієнтацій» (Релігія - соціальна етика; релігія - сакральна мораль).
17. Історія та сучасний стан іудаїзму: Догматичний, реформаторский та лі-беральній іудаїзм у контексті міжнародной політикі.
18. Конфуціанство і Даосизм в духовній культурі та соціальній практиці сучасного Китаю (духовні традиції та соціальний уклад).
19. Синтоїзм – японська національна релігія і спосіб життя. Філософська-релі-гійна система синтоїзму («Картина Світу», етика, культ красоти). Вплив синтоїзму на сучасну корпоративну культуру життя Японії.
20. Шляхи розвитку національних форм релігії у сучасному суспільстві. Українська історія та культура як зразок сучасних національних форм релігії (греко-католицька і уніатська церква).
21. Міжнародні буддійські організації та їх діяльність в екуменістському руху (Книга Далай Лама ХУІ –«ХХІ вік - ера милосердя»). Буддизм в Україні.
22. Моральне вчення християнства та її основні категорії (Співчування, Милосердя і Любов). Філософське вчення Е.Канта щодо християнської етики. Оцінка християнства в філософських трудах Л.Фейєрбаха і Г.Гегеля.
23. Психологічні аспекти християнської теології і психопрактиці: дог-матика та містика у християнстві (трансперсональний досвід в раннім християнстві, містицизм в західнім християнстві, містицизм в слов’ян-ському сектанстві). Містичні культи в історії християнства та сучасно-сті (гностики, манихеї, катархі, деструктивні культи).
24. Еволюція духовної та соціальної політики Ватикану (ХХІ Вселенський Собор 1962-1965 р.р. та політика орджонаменто). Сучасний стан духов-ного інституту папства. Постіфікат Іоанна Павла П. Католицизм в Украї-ні: історія та сучасність. Католицько-православний діалог.
25. Протестантизм. Соціально-економічні та духовно-релігійні передумо-ви виникнення раннього протестантизму. (Особливості вчення, культу, єкономичної практики та організації церков).
26. 25.Народження ранніх форм протестантизму в Україні (протестантські «дисиденти» ХV- ХVІ сторіччя).
27. Пізній протестантизм: історичні витоки протестантизму у «Новому Сві-ті». Його напрямки і шляхи розвитку (бабтизм, адвентизм, п’яти-десят-ництво, євангелізм та ін.). Вчення, культура, традиції (гласолалія, есха-тологія та хіліазм). «Нова європейська хвиля» пізнього протестантизму та його наці-ональні форми.
28. Всесвітні релігійні центри протестантських церков (Методитська Рада /ВМР/, Адвентизська Спілка та ін.). Українські об’єднання та їх сучас-ний стан.
29. Введення християнства на Русі і духовна культура східних слов’ян. Ярославові книжки. Лука Жидяга та Їларіон. Монастирська книж-ність. Фео-досій і Нестор. Філософсько-релігійні погляди Климента Смолятича і Кирила Туровського.
30. Академічна філософія. Православно-теїстична філософія «Київської школи» (О.М.Новицький, С.С.Гогоцький, П.Д.Юркевич) спроби удос-коналення теїзму ФЛ. Голубинським.
31. 30.Соціальні і логіко-гносеологічні джерела богобудівництва і богошу-кацтва.Філософсько-релігійні поглади М.Бердяєва, С.Булгакова Д.Ме-режковського, В.Розанов, П.Флоренського, Л.Шестова, С.Франка, П.Струве. Сучасна філософія православ’я (А.Мень та інш.).
32. Альтернативні школи неотомізму: філософія духу (Р. Ле Сенн), філо-софія дії (М. Блондель), католицький екзистенціалізм (Г.Марсель), ори-гінальні концепції християнського екзистенціалізму, (Тейяр де Шар-ден), персоналізм (Е. Муньє, ЖЛакруа).
33. Виникнення і основні напрями мусульманської теології і філософії. Раціо-налістична критика ортодоксального ісламу мутаазілітами Аль-Кінді, Ан-Назан. Ортодоксальна мусульманська теологія: мутакаліми. Філософія суфізму.
34. Алі Шаріаті реформатор релігії. Філософська концепція «двох релі-гій», і реформаторський підхід до проблем людини. Теорія «Культурної рево-люції» і ідеального суспільства. Шляхи відродження «істинної» релігії і реформування релігії «спотворення».
35. Ідеологичні та духовні основи ісламського фундаментализму, демокра-тизму та лібералізму.
36. Вільнодумство Нового часу. Розвиток природничо-наукових основ ате-їзму. Еволюція пантеїзму і деїзму, перехід до атеїзму в працях Б,Спі-нози, Д.Толанда. Атеїзм французських матеріалістів (Д.Дідро, П.Го-льбах, К. Гельвецій, Ж.Ламетрі).
37. 36.Епоха Просвітництва, І.Кант та його критика богословських доказів існування Бога. Особливості методології Л.Фейербаха в критиці релігії. Суть «Нової» релігії Л.Фейєрбаха.
38. Формування атеїзму К.Маркса і Ф.Енгельса. Сучасне вільдумство і ате-їзм (К.Ламонт, Б.Рассле, Ж-Сартр, З.Фрейд, Е.Фромм).
39. Вільнодумство на Україні (І.Вишинський, К.Сакович, І. Гізель, Т.Шев-ченко, І.Франко, Л.Українка та інші). Вільнодумство і культурна тра-диція суспільства.
40. Актуальні проблеми державно-церковних відносин в постсоціалістич-них країнах колишнього Радянського союзу, а також країнах Східної Європії, США, Англії, Італії, Іспанії та країн (Системи констітуційних структур як досвід національних традицій).
41. Місіонерська діяльність та ії сучасні форми. Західна євангелізація суча-сних духовних культур слов’янських народів та ії негативний вплив та культурний розвиток суспільства.
Методи навчання
Враховуючи мету та задачі, а також основні функції дисципліни, «Релі-гієзнавство» використовує відомі в науці методи пізнання: аналіз і синтез; ін-дукцію і дедукцію; історичний і логічний підхід; порівняльний аналіз; нау-кову абстракцію; соціологічний підхід, кейс-метод, портфоліо.
Сучасні Інноваційні навчальні технології застосовуються в навчанні студентів елементів «соціального змінення», зв’язку теоретичних знань з практичною діяльністю, активізація пошукової роботи, використанню студе-нтів кейс-методу, схем методичних пояснень до завдань, елементів дебатів, презентацій, комп’ютерного, аудіо -, відео супроводу процесів засвоєння кур-су, міні конференцій.
