Останні дні і нова істина

Завдяки релігії занепала людина долає внутрішнє «невігластво», розвиваючись духовно та інтелектуально через «дух й істину» (Іван. 4:23). Можна виділити два аспекти істини: духовна істина (внутрішня істина) - це духовне знання, явлене нам через релігії, і зовнішня істина - знання про світ природи, яке ми отримуємо за допомогою науки (тобто знання зовнішнього плану). Відповідно, можна говорити про дві сторони інтелекту: внутрішній інтелект, який пробуджується внутрішньою істиною, і зовнішній інтелект, який пробуджується зовнішньою істиною. Пошук внутрішнім інтелектом внутрішньої сторони істини і спроби її дотримуватися сприяли появі та розвитку релігії, а прагнення зовнішнього інтелекту пізнати зовнішню сторону істини призвело до народження та розвитку науки. Пізнання «духу» відбувається через п'ять духовних органів почуттів духовного «я». Отримані через них відчуття відображаються п'ятьма фізичними органами почуттів, і таким чином відбувається пізнання «духу» за допомогою фізичних почуттів. Пізнання істини відбувається, коли знання про видимий світ приходить до нас безпосередньо через п'ять фізичних органів відчуттів. Пізнання Божественного Духа й істини, таким чином, відбувається в ході духовних і фізичних процесів. Людина приходить до досконалості тільки тоді, коли її духовне і фізичне «я» стають одним цілим. Тому сприйняття Божественного Духа, що відбувається в ході духовного пізнання, і знання істини, що приходить в ході фізичного пізнання, повинні прийти в гармонію один з одним, даруючи пробудження і душі, й інтелекту людини. Тільки коли духовна і фізична сторони процесу пізнання перебувають у гармонії один з одним, людина може повністю пізнати Бога і світ творіння...

Здібності людей до сприйняття Божественного Духу і пізнання істини поступово розвивалися… Божественний Дух й істина унікальні, вічні і незмінні. Однак те, яким чином і наскільки глибоко вони можуть бути пізнані людиною, змінюється залежно від епохи, оскільки відновлення людини зі стану повного невігластва здійснюється поступово. Наприклад, в епоху, що передувала Старому завіту, коли люди внаслідок свого невігластва не могли сприймати саме Слово істини, Бог велів їм робити жертвопринесення, які заміняли Слово. З плином часу духовність й інтелект людини поступово розвивалися і, нарешті, досягли такого рівня, коли Бог за часів Мойсея міг дарувати людям закон, а пізніше, в часи Ісуса, - Євангеліє. Ісус не говорив, що Його слова є всією істиною, а говорив, що Він Сам є «дорогою, і правдою і життям» (Іван. 14:6). Він Сам був втіленням істини. А Його слова були лише засобом, за допомогою якого Він проявляв Себе. Тому те, наскільки глибоко Він зміг розкрити Своє вчення людям і яким чином Він це робив, залежало від рівня тих, до кого Він звертався. Це має допомогти нам зрозуміти, що біблійні слова є тільки засобом вираження істини, а не самою істиною. З огляду на це, ми можемо прийти до висновку, що Новий завіт - це підручник істини, який був поданий людям 2000 років тому, коли їх духовний та інтелектуальний рівень був набагато нижче в порівнянні з сьогоднішнім. Тому прагнення сучасної людини до істини неможливо повністю задовольнити, використовуючи ті ж самі способи вираження істини, тобто притчі і символи, які використовувалися, щоб наставляти людей колишніх епох. Це означає, що сьогодні має з'явитися більш високий, заснований на наукових поясненнях рівень вираження істини, розрахований на сучасну інтелектуально розвинену людину. Ми назвемо його нової істиною. Ця нова істина… повинна представити релігію і науку як єдине ціле, для того щоб допомогти людині повністю подолати внутрішнє і зовнішнє невігластво.

Давайте також поговорімо про інші причини появи нової істини. Як вже зазначалося, Біблія – це не істина як така, а тільки підручник, за допомогою якого вона осягається. І в цьому підручнику найбільш важливі моменти істини виражені за допомогою притч або символів. Відповідно, їх інтерпретація може різнитися, що і призвело до виникнення в християнстві численних деномінацій. Першопричиною такого поділу є не сама людина, а спосіб вираження істини, який використовується в Біблії. І поки не з'явиться нова істина, яка зможе дати настільки ясне пояснення основного змісту Біблії, вираженого за допомогою притч і символів, що всі зможуть з ним погодитися, не припиняться розбіжності та суперечки між різними течіями. Поки цього не відбудеться, Боже провидіння… не прийде до свого завершення, бо воно залежить від об'єднання християнства.

Тому Ісус обіцяв, що в останні дні відкриє нам слова нової істини: «Оце все Я говорив вам в притчах але настане час, коли вже не буду говорити вам притчами, але явно звіщу про Отця» (Іван. 16:25). Через невір'я іудеїв Ісус помер на хресті, не сказавши всього, що хотів. Ось його слова: «Якщо Я сказав вам про земне, та не вірите, – як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?» (Іван. 3:12). І також: «Ще багато маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити» (Іван. 16:12). Ці слова сповнені гіркоти, бо навіть своїм учням він не міг повідати того, що було приховане в глибині його серця. Однак слова, не сказані Ісусом, не залишаться таємницею навічно. Настане день, коли вони будуть явлені нам як нова істина через Святий Дух. Ісус говорив про це: «Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говорити буде, але буде говорити, що почує, і майбутнє сповістить вам» (Іван. 16:13). Також в Біблії читаємо: «І бачив я в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками» (Об. 5:1). У цій книзі записані ті самі слова, які нам хотів відкрити Ісус. І коли Іван Богослов став нарікати на те, що ні на небі, ні на землі, ані під землею не знайшлося нікого гідного розкрити і прочитати цю книгу, ані навіть зазирнути в неї, один із старців промовив йому: «...Не плач, Ось Лев, що з племені Юдиного, корінь Давидів, переміг і може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її» (Об. 5:3-5). Лев, що з племені Юдиного, корінь Давидів - це Христос.

Отже, повинен настати день, коли Христос відкриє книгу, що залишалася так довго таємницею для людства, і сповістить нову істину всім, хто збереже віру… У Біблії говориться: «І буде в останні дні, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на кожне тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ваші бачити будуть видіння, а старі ваші снами надиханні будуть, і на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів виллю Духа Свого, і пророкуватимуть» (Дії 2:17, 18). Отже, все це дозволяє нам чекати в останні дні появи нової істини.