Самостійна робота студента

    Самостійна робота організовується за традиційною системою. Студенті самостійно поза аудиторією готуються до лекцій, лабораторних робіт і практичних зайняти. Виконують курсову(контрольну) роботу з допомогою методичних вказівок, а при необхідності отримують консультації викладача.
     Індивідуальна самостійна робота студентів під керівництвом викладача ведеться у
відповідності з «Положенням про кредитно-модульну систему» і виконується лише кращими студентами групи, підготовленість яких робить недостатнім для їхнього ефективного
саморозвитку обсяг навчального навантаження, який передбачено програмою. Ця робота
здійснюється з метою вдосконалення знань таких студентів відносно середнього рівня.

Проведення індивідуальної самостійної роботи упорядковується індивідуальним
графіком, який розробляється спільно викладачем і кожним окремим студентом.

 

5. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

 

5.1. Структура контролю.

    Контроль успішності студентів складається з поточного, модульного, семестрового та підсумкового контролю.

Поточний контроль – співбесіди та перевірки знань – здійснюється тижнем під час виконання та захисту лабораторних робіт. На їх основі генеруються бали, які фіксуються в журналі викладача. Критерії, за якими нараховуються ці бали, наводяться нижче (для табл. 5.2.)

Модульний контроль здійснюється після закінчення кожного чергового модуля. При оцінюванні модулів враховується поточний контроль і результати модульного контролю або контрольно-модульної роботи. Критерії визначення оцінки кожного модуля наводяться нижче.

Семестровий контроль реалізується через визначення середньозваженого балу результатів модульних контролів за поточний семестр. Середньозважений бал визначається за формулою:

, бали

де п - число модулів за семестр; Б і - бал за і-й модуль за національною шкалою; Т і, - час на
засвоєння і-го модуля (аудиторне навантаження та самостійна робота)

Цей вид контролю використовується як критерій оцінювання виконання студентом навчального плану та є підставою для призначення стипендії, переведення або відрахування студентів. Семестровий контроль може бути втілений у формі заліку або іспиту. Критерії зарахування заліку або визначення оцінки за іспит наводяться нижче.

Підсумковий контроль використовується для заповнення додатку до диплому. Він здійснюється за методикою, подібною до семестрового контролю, але до уваги беруться результати усіх модульних контролів, що передбачені навчальним планом за весь термін викладання дисципліни.

5.2. Критерії оцінок.

Для оцінювання успішності студентів використовується модульно-рейтингова система, яка передбачає розподіл балів за виконання всіх запланованих видів робіт. При цьому максимальна кількість балів, яку може отримати весь курс дисципліни «Технічна механіка рідини та газу» при умові бездоганного виконання програми всіх модулів і контрольної роботи, дорівнює 100.
Ця сума складається з балів, які отримані при модульних контролях, включають лаборатор- ні роботи, та бал, що отримав студент за виконання і захист контрольної роботи (див.табл. 5.1).
  Система рейтингових балів розроблена для кожного окремого модуля і наводиться в табл.. 5.2.

                                                                                                                Таблиця 5.1

Модуль 1. Час засвоєння – 54 години

№ тижня/семестру виконання роботи (практичного завершення) Вид роботи Оцінка/максимальна кількість балів
1/З     Лабораторна робота № 1.Вимірювання Манометричного тиску    м  ма 2/0; 3/6; 4/8; 5/10    
3/3 Лабораторна робота № 2   Експериментальна перевірка рівняння Бернуллі 2/0; 3/6; 4/8; 5/10
5/З Лабораторна робота № 3 Градуювання витратоміра Вентурі 2/0; 3/6; 4/8; 5/10
7/3 Лабораторна робота №4 Визначення режимів руху рідини 2/0; 3/6; 4/8; 5/10    5/4
9-11/З Лабораторна робота № 5 Визначення втрат напору по довжині 2/0; 3/6; 4/8; 5/10
13/3 Лабораторна робота № 6 Визначення місцевих втрат напору в трубопроводі 2/0; 3/6; 4/8; 5/10
15-17/З Лабораторна робота № 7 Дослідження витікання рідини через отвір та насадки 2/0; 3/6; 4/8; 5/10
18/3 Модульний контроль 2/0; 3/18; 4/24; 5/30

 

Результати поточного контролю фіксуються оцінками або у рейтингових балах. Але результати семестрового і підсумкового контролів фіксуються у балах
національної (5, 4, 3, 2) і міжнародної шкал (А, B, С, D, Е, FX, F,). При встановлені відповідності між цими двома шкалами слід керуватися наступною таблицею (див. табл.5.2).

                                                                                                              Таблиця 5.2

Шкала оцінок якості засвоєння навчального матеріалу

Оцінка ECTS Визначення ECTS Система оцінювання КТУ Система оцінювання згідно наказу МОНУ №48
А ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначними помилками 90-100 (відмінно - 5) 90-100 (відмінно - 5)
В ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками 80-89 (добре - 4)

75-89 (добре - 4)

С ДОБРЕ – в цілому правильна робота з певною кількістю грубих помилок 71-79 (добре - 4)
D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількістю недоліків 61 – 70 (задовільно - 3)

60 – 74 (задовільно - 3)

Е ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні потреби 50 – 60 (задовільно - 3)
FX НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік 30 – 49 (незадовільно - 2 із можливістю повторного складання) 35 – 59 (незадовільно – 2 із можливістю повторного складання)
F НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібна серйозна подальша робота 0 – 29 (незадовільно – 2 з обов’язковим повторним вивченням модуля) 0 – 34 (незадовільно – 2 з обов’язковим повторним вивченням модуля)

Якщо на час модульного контролю, не виконана або не захищена хоч би одна з лабораторних робіт оцінка за даний модуль виставляється «незадовільно».  За невиконання на час модульних контролів окремих розділів курсової роботи, оцінка за модуль знижується. При цьому бали за даний вид самостійної роботи не нараховуються.

За пропущені лекції студент в обов'язковому порядку особисто захищає пропущені теми. В супротивному випадку за даний модуль виставляється оцінка «незадовільно».

Якщо всі види робіт, що передбачені робочою програмою за всіма модулями виконані з позитивними оцінками, студент може не складати іспит. Іспит складається за бажанням студентів, котрі отримали за весь курс середньозважені оцінки «добре» або «задовільно» з метою підвищення отриманих оцінок до вищих балів.

 

 










Перелік 

 питань для підсумкового контролю знань, вмінь, навичок.

Модуль 1.

1.Гідростатичний тиск та його властивості.

2.Основне рівняння гідростатики.

3.П’єзометрична висота. П’єзометричний напір.

4.Сили тиску на пласкі стінки.

5.Закон Архімеда.

6.Рівняння Бернуллі для струминки нев’язкої рідини, його герметичний, фізичний

та енергетичний зміст.

7. Рівняння Бернуллі для струминки в’язкої рідини, для потоку в’язкої рідини.

8.Труба Вентурі, діафрагма, сопло трубки повного і швидкісних напорів.

9.Ламінарний і турбулентний режими руху.

10.Число Рейнольдса.

11.Властивості рівномірного руху.

12.Поле швидкостей. Формула Пуазейля. Втрати на тертя.

13.Структура турбулентного потоку в трубі. Природа втрат напору по довжині потоку.

14.Види шорсткості. Формула Шезі.

15.Формула Борда.

16.Місцеві втрати напору.

17.Різке розширення потоку. Різке звуження потоку.

18. Види місцевих опорів.

19.Розрахунок довгих трубопроводів з послідовним з’єднанням труб. 20.П’єзометрична лінія.

21.Гідравлічний розрахунок коротких трубопроводів.

22.Гідравлічний удар і його фаза. Формули М.Є.Жуковського.

23.Методи зниження ударного тиску.

24.Витікання рідини через малий отвір у тонкій стінці.

25.Типи насадків та їх гідравлічні коефіцієнти. Застосування насадків в техніці.

26.Обтікання тіл потоком рідини (газу). Розподіл тисків та аеродинамічний коефіцієнт. Вплив шорсткості.

27 Осадження (піднімання) твердих часток в рідині.

28 Класифікація затоплених повітряних струменів.

29 Елементи газодинаміки. Витікання з отворів та сопел.

30. Вимірювання миттєвих швидкостей та витрат.

 

 

Питання на залік

 

1. Сили, що діють в рідині, нормальні та дотичні напруги.

2. Основні фізичні властивості рідин і газів (повітря).

3 В’язкість, стискаємість.

4. Гідростатичний тиск та його властивості.

5. Рівновага рідин та газу.

6. Стискаємі та нестискаємі рідини.

7. Диференційні рівняння рідини (Ейлера).

8. Плавання тіл.

9. Основні рівняння гідростатики в полі сил тяжіння.

10. Потік вектора та витрата

11. Закон Паскаля.

12. В’язкі та нев’язкі рідини.

13. Стійкий та нестійкий рух.

14. Поверхні рівного тиску.

15. Неньютонівські рідини.

16. Відносна рівновага рідини.

17. Статичний розрахунок повороту труби

18. Рівновага газу.

19. Вимірювання тиску.

20. Закон Архімеда.

21. Найпростіші гідравлічні машини.

22. Основи кінематики та динаміки рідини (основи гідроаеродинаміки).

23. Кругла труба, що підвернена внутрішньому гідростатичному тиску..

24. Тиск рідини на пласкі та неплоскі (криволінійні) стінки.

25. Остійність.

26.Потенціал швидкості.

27. Кінематика плоских потенційних течій.

28. Гідродинамічна сітка.

29. Рівняння Лапласа.

30. Диференційне рівняння руху та його інтегрування.

31. Рівняння нерозривності в диференційній формі.

32. Пласкі та осесиметричні течії нев’язкого газу.

33. Втрата енергії при русі рідини в трубах та каналах.

34. Проблема гідравлічних опорів.

35. Параболічний закон розподілення швидкостей по перетину та формула Пуазейля для розрахунку втрат по довжині.

36. Тепловий ефект гідравлічних опорів.

37. Гідравлічний та пєзометричний ухили.

38. Питомі втрати тиску.

39. Ламінарний режим течій в круглій циліндричній трубі.

40. Основні рівняння установленого рівномірного руху рідини

41. Швидкість дотичного напруження (динамічне)..

42. Гідравлічний радіус.

43.Рівномірний та нерівномірний рух.

44. Опір по довжині та місцевій опір.

45. Закони внутрішнього тертя в рідині.

46. Обтікання перешкоди, джерело та стік.

47. Циркуляційна течія.

48. Динаміка в’язкості рідини.

49. Вихровий та безвихровий рух.

50. Деформація та обертання часток.

51. Рівняння Нав’є-Стокса.

52. Потенціал швидкості.

53. Розрахунок турбулентного пограничного шару на пластині.

54. Основні поняття кінематики рідини.

55. Лінії течій та елементарна струйка.

56. Рівняння нерозривності в диференційній формі.

57. Деформація та обертання часток.

58. Вихровий та безвихровий рух.

59. Кінематика плоских потенційних течій.

60. Обтікання внутрішнього кута.

61. Звід класифікацій руху рідини.

61. Гідравлічний розрахунок трубопроводів. Загальні положення.

62. Рівняння Бернуллі з урахуванням втрат (в розгорнутому вигляді).

63. Масштаб турбулентності та дисипація енергії.

64. Тиск струменів на тверді поверхні. Повітряні завіси.

65. Рівняння енергії у формі тисків та його застосування для систем вентиляції та газопроводів низького тиску.

66. Турбулентний обмін, теплопровідність та дифузія.

67. Залежність коефіцієнтів місцевих опорів від числа Рейнольдса.

68. Формула Дарсі для розрахунку в трубі.

69. Витікання рідини з отворів та насадок.

70. Коефіцієнт гідравлічного тертя та його залежність від числа Рейнольдса та відносної шорхості стінок.

71. Неізотермічний струмінь (повітряний фонтан).

72. Вплив строку служби трубопроводів на їх гідравлічний опір.

73. Тупикової та кільцевої мережі.

74. Обтікання тіл потоком рідини (газу).

75. Особливості протікання в каналах не круглого перетину.

76. Ділянка стабілізації та взаємний вплив місцевих опорів. Загальна методика рішення задач.

77. Основна причина виникнення місцевих втрат енергії.

78. Гідравлічний удар в трубах.

79. Розрахунок складних трубопроводів. Особливості розрахунку коротких труб.

80. Швидкість витання. Обтікання пластини. Вплив шорсткості.

81. Місцеві гідравлічні опори.

82. Особливості розрахунку повітропроводів.

83. Осадження (піднімання) твердих часток в рідині.

84. Плаский ламінарний пограничний шар.

85. Рівняння Бернуллі для елементарної струйки нев’язкої рідини при стійкому русі.

86. Короткі та довгі трубопроводи. Основні задачі розрахунку.

87. Вплив строку служби трубопроводів на їх гідравлічний опір.

88. Послідовне та паралельне з’єднання. Безперервна роздача по дорозі

89. Характеристики круглої та плоскої вільності ізотермічного струменю.

90. Критичне число Рейнольдса та виникнення турбулентності в шарі.

91. Затоплені повітряні струмені. Класифікація затоплених повітряних струменів: по тепловому режиму (ізотермічні та неізотермічні), по характеру руху (вільні та невільні), по геометрії живих перетинів (круглі та плоскі).

92. Механізм виникнення дотичних напружень.

93. Основні характеристики потоку рідини (живий перетин), витрата, середня швидкість).

94. Одномірна течія рідини (основи гідравліки).

95. Рівняння енергії (Бернуллі) для потоку в’язкої нестискаємої рідини та три форми його представлення.

96. Розподіл манометричного тиску в газовому стояку.

97. Формула Вейсбаха для розрахунку місцевих втрат.

98. Незатоплені та затоплені повітряні струмені.

99. Рух рідини з перемінною масою.

100. Розподіл тисків та аеродинамічний коефіцієнт.

101. Основні характеристики турбулентного руху.

102. Осереднені швидкості, пульсація та процес перемішування.

103. Елементи розрахунку пневмотранспорту.

104. Гідравлічний розрахунок трубопроводів.

105. Незатоплені та затоплені отвори.

106. Гідравлічне рівняння кількості руху для стійкого потоку.

107. Геометрична інтерпретація рівняння енергії у формі напорів.

108. Питома енергія потоку.

109. Позначення, одиниці та розмірності основних величин.

110. Гідромеханічні визначення поняття «рідина».

111. Рівняння Лапласа.

112. Диференційне рівняння руху та його інтегрування.

113. Рівняння нерозривності в диференційній формі.

114. Пласкі та осесиметричні течії нев’язкого газу.

115. Проблема гідравлічних опорів.

116. 117. Тепловий ефект гідравлічних опорів.

118. Вихровий та безвихровий рух.

119. Параболічний закон розподілення швидкостей по перетину та формула Пуазейля для розрахунку втрат по довжині.

120.Деформація та обертання часток.

 

6. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛИНИ

 

1.Брюханов О.Н. Основы гидравлики, теплотехники и аэродинамики- М.: Высш.школа, 2007.- 427 с.

2.Колчунов В.І. Теоретична та прикладна гідромеханіка. Навчальний посібник.

- К.: НАУ, 2004.-336с.

3.Завойко Б.М., Лещій Н.П. Технічна механіка рідин і газів: основні теоретичні положення та задачі. Навчальний посібник для студентів інженерно-технічних спеціальностей.-Львів: «Новий світ-2000».2004.-160 іл.-119с.

4.Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу: Підручник.-К.: Вища школа, 2002.- 277 с. іл.

5.Науменко І.І. Технічна механіка рідина і газу – Рівне: Вид-во Рівнен.держ. ун-ту, 2000.

6.Антоненко Є.І. Гідравліка та гідравлічні машини. Навч. посібник.- К.: Вища школа, 1982.- 142 с.

7.Альтшуль А.Д., Животовский Л.С., Іванов Л.И. Гидравлика и аэродинамика. Учебник.-М.: Стройиздат,1987.-410с.

8.Калицун В.И., Кедров В.С., Ласков Ю.М., Сазонов П.В. Гидравлика, водоснабжение и канализация: Учебник.-М.: Стройиздат, 1989.-359 с.

9.Сборник задач по гидравлике /Под ред. В.А.Большакова.- К. Вища школа,1979.

10.Повх И.Л. Техническая гидромеханика. М.: «Машиностроение.», 1976.

11.Идельчик И.Е. Справочник по гидравлическим сопротивлениям. М.: «Машиностроение», 1972.

12. Громадський А.С. Конспект лекцій з дисципліни «Гідрогазодинаміка» (електронна версія). Кривий Ріг. КТУ, 2004.

13.Деньгуб В.І. Конспект лекцій з дисципліни «Технічна механіка рідини та газу» (електронна версія), Кривий Ріг, КТУ, 2008.

 

Методична література

1.Деньгуб В.І., Деньгуб Т.В. Методичні вказівки до проведення лабораторних робіт з дисципліни «Технічна механіка рідини та газу» для студентів напряму «Будівництво». Кривий Pіг: КТУ, 2008.

2.Деньгуб В.І., Деньгуб Т.В. Перелік контрольних завдань з дисципліни «Технічна механіка рідини та газу» для студентів спеціальностей напрямку «Будівництво». Кривий Pіг, КТУ, 2008.

3.Деньгуб В.І. Приклади розв’язання задач з дисципліни «Технічна механіка рідини та газу» для студентів спеціальностей напряму «Будівництво» (електронна версія). Кривий Pіг,: КТУ, 2009.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: