Тема №8. Наказне проваджання

(практичне заняття)

 

1. Поняття наказного провадження.

2. Процесуальний порядок розгляду наказного провадження.

3. Форма та зміст заяви про видачу судового наказу.

4. Зміст судового наказу.

5. Скасування судового наказу.

 

Методичні рекомендації

 

Готуючись до цієї теми, слід засвоїти, що 18 березня 2004 р. Верховною Радою України прийнято новий ЦПК України (далі — ЦПК). До цивільного судочинства введені нові процедури, що спрямовані на розумне спрощення, ефективність і диференціацію процесу: наказне провадження (розділ II, статті 95–106) та заочний розгляд справи (розділ III, глава 8, статті 224–233).

 До цього часу цивільний процес знав лише такі традиційні види проваджень, як позовне, окреме та провадження у справах, що виникають з адміністративно–правових відносин. Новий ЦПК встановлює, що суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження (ч. 3 ст. 15).

Слід засвоїти, що судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Зазначимо, що видача судового наказу за правилами, передбаченими розділом II ЦПК, допускається лише у зв'язку з відносинами, спори за якими віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції.

Задача наказного провадження — прискорення вирішення ряду вимог, пов'язаних зі стягненням з боржника грошових коштів або витребуванням майна.

Відповідно до цього, особливістю провадження є те, що сторонами в ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник, хоч у деяких статтях Кодекс називає стягувача заявником. Ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

Вдалою є назва цього розділу ЦПК — «Наказне провадження», оскільки регулює не тільки порядок ухвалення судового наказу, а й процедуру самого провадження, що передує видачі судового наказу.

Слід засвоїти, що судовий наказ може бути видано, якщо:

1) заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі;

2) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

3) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

Усі зазначені обставини свідчать, що судовий наказ видається лише за відсутності спору.

Відповідно до засади диспозитивності ініціатива порушення наказного провадження належить стягувачу (кредитору), який реалізує своє право на судовий захист порушеного боржником його суб'єктивного матеріального права.

Слід визначити і питання стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, який сплачується у розмірі 50% ставки, що визначається з оспорюваної суми у разі звернення до суду з позовом у порядку позовного провадження.

Судовий наказ одночасно є виконавчим документом і ч. 2 ст. 103 ЦПК зазначає, що він має відповідати вимогам, які пред'являються до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, судовий наказ за своєю суттю, метою і спрямованістю не відрізняється від значення та обов'язковості рішення судую.

Заява про його видачу повинна бути оформлена і подана до суду з дотриманням передбаченої в процесуальних нормах процедури і має грунтуватися на матеріально–правовій нормі.

У наказному провадженні дотримуються такі важливі елементи правозастосовчої процедури, як прийняття відповідного правозастосовчого документа (судове рішення — судовий наказ) та доведення його до відома зацікавленних осіб.

Загальні положення ЦПК у наказному провадженні можуть застосовуватись не завжди. Так, при розгляді заяви про видачу судового наказу (ст. 102 ЦПК) не передбачена можливість закриття чи зупинення провадження у справі. Тому всі процедурні питання повинні бути вирішені суддею лише на стадії прийняття заяви про видачу судового наказу.

Судовий наказ буде законним та обгрунтованим, якщо суддя при здійсненні всіх процесуальних дій повністю врахував передбачені законом для його видачі обставини і видав рішення судовий наказ відповідно до них, хоча у правозастосовчому документі на це письмово не вказується.

Таким чином, новий інститут цивільного процесуального права — судовий наказ дозволить: підняти оперативність судового захисту суб'єктивних прав і ефективність виконання; розвантажити суди від тих справ, які не потребують повної і детальної процедури розгляду; підвищити у громадян почуття відповідальності за прийняті ними зобов'язання; посилити превентивну функцію права; сприятиме зміцненню законності та правопорядку; формуванню поважного ставлення до права та до суду.

 

Задача № 1.

Громадянин Кілічава позичав у громадянина Носаля 2000 грв. на строк 6 місяців. У встановлений строк позика не була повернута. Громадянин Носаль звернувся із заявою про видачу судового наказу до суду. На обґрунтування своїх вимог заявник надав суду розписку про отримання грошей із зазначенням дати їх повернення. Суд визнав вимоги заявника законними на підставі п. 1 ст. 96 ЦПК України і видав судовий наказ.

Чи правильно вчинив суд, видавши судовий наказ? За яких підстав суд має право видавати судовий наказ?

 

Задача № 2.

Кредитна спілка ТОВ «Запоріж-кредит» звернулась із заявою до суду про видачу судового наказу для стягнення солідарної заборгованості за кредитним договором з громадян Іващенко і Грек у сумі 9 567, 00 грв. Свої вимоги заявник обґрунтував наявністю договору позики та копіями попередження про можливість звернення до суду за видачею наказу, які були направлені боржникам рекомендованим листом і були ними залишені без відповіді. Суд визнав вимоги заявника законними на підставі п. 1 ст. 96 ЦПК України і видав судовий наказ.

Чи правильно вчинив суд, видавши судовий наказ та задовольнивши вимоги стягувача? За яких підстав суд має право видати судовий наказ?

 

Задача № 3.

Начальник обласної державної податкової інспекції у Запорізькій області звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з громадянина Калениченка суми земельного податку, який не був сплачений ним до місцевого бюджету у встановлений строк. Суд своєю ухвалою відмовив у видачі наказу у зв’язку з тим, що дана вимога не передбачена ст. 96 ЦПК України.

Чи правильно вчинив суд, відмовивши у видачі судового наказу? За яких підстав суд має право видати судовий наказ?

 

Задача № 4.

Громадянин Трофимець звернувся із заявою про видачу судового наказу до суду. Заявник вимагав повернення власних грошових коштів переданих АКБ «Капітал» на підставі депозитного договору. Боржник у встановлений строк надав суду заяву про скасування наказу. На підставі ч. 1 ст. 106 ЦПК України суд своєю ухвалою скасував судовий наказ.

Дайте правовий аналіз дій суду щодо видачі судового наказу та його скасування. За яких умов судовий наказ може бути скасований?

Завдання для самостійної роботи

1. Скласти проект судового наказу про стягнення з боржника грошових коштів.

2. Скласти проект судового наказу про витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

 

Список літератури

1. Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу РФ /Отв. ред. Г.П. Ивлиев. — М., 2003.

2. Ж у й к о в В.М. Проблеми науки гражданского процесуального права. — М., 2001.

3. К у н и ц ы н А.Р., Пискарев И.К. Настольная книга федерального судьи: Судебная практика. Комментарий, образцы документов. Информационные материалы. — 2–е изд., перераб. и доп. —М., 2003.

4. Решетникова И.В., Ярков В.В. Гражданский процесс.–– 2–е изд., перераб. и доп. – М., 2002.– 352с.