Доповнення к доповіді1

Багатий досвід у сфері МПЗ, у першу чергу, позитивний мають деякі зарубіжні країни. Найбільш організовано і цілеспрямовано до цієї справи ставляться у США таїї Збройних силах, де проблема МПЗ протягом ХХ ст. є пріоритетною державною справою, яка ґрунтується на наукових засадах.

Ще до Першої Світової війни у США була створена Рада по питаннях використання психології у військовій справі, яка мала 17 комітетів, головна задача якої – залучення цивільних психологів до вирішення проблем військової психології. У військах працювали спеціальні психологічні лабораторії. Протягом 1917-1918 років ними було обстежено 2 млн. чол. У 1918 році була створена “ Моральна служба ”.

Під час Другої Світової війни були створені секції прикладної психології при Національній раді оборони США (біля 1000 психологів). Вони здійснили більше 500 різних військово-психологічних досліджень. Результати цієї роботи узагальнені в книзі Брея “ Психология и военное майстерство ” (1948).

Проведенням психологічних досліджень і впровадженням їх результатів у життєдіяльність військ займалися лабораторії при навчальних центрах і відповідні відділи при командуваннях видів військ (у них працювало понад 900 військових і 1300 мобілізованих цивільних психологів). За 1942-1943 роки вони здійснили психологічне обстеження понад 7 млн. чол.

“Моральна служба” у 1941 році була реорганізована в Управління інформації та освіти Міністерства оборони. Їх робота узагальнена у чотирьохтомній роботі “ Американский солдат ” (1949). Після Другої Світової війни ці організації були анульовані.

Однак під час війни в Кореї відразу було створено Управління психологічної війни (1951).

З 1952 року почали створювати спеціальні “ Мозкові центри ” по підготовці кадрів для науково-дослідних установ і спеціальних лабораторій. Наприклад, це – Гуверовський інститут по проблемах війни та революції у Пало-Альто, Центр стратегічних і міжнародних досліджень при Джорджтаунському університеті, які займалися проблемами психологічного протиборства, здійснювали дослідження компонентів психологічної зброї, випробовували різні прийоми психологічного впливу на людей.

 

 

ПОВІДОМЛЕННЯ

З метою надання цілеспрямованості й організованості процесу зміцнення морального духу та психологічної стійкості військово-службовців Збройних сил України на особливий період Наказом Міністра оборони України № 142 від 5.05.1999 р. була затверджена « Концепція морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України».

В цьому документі підкреслюється, що важливою складовою бойової готовності та боєздатності військ (сил) є високий моральний дух особового складу Збройних сил України.

Моральний дух – це духовна готовність і здібність військовослужбовців переносити випробування війни (бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом. Взаємопов’язаними сторонами мораль-ного духу військ (сил) є морально-психологічний потенціал і морально-психологічний стан особового складу.

 

Морально-психологічний потенціал – це сукупність духовних можли-востей особового складу, його свідомості, професійної підготовленості, які можуть стати фактором перемоги під час бою.

Морально-психологічний стан – це діюча частина морально-психологічного потенціалу, наявні духовні сили військовослужбовців, ступінь їх мобілізованості на виконання конкретної бойової задачі, мо-рально-психологічний фактор досягнення перемоги.

 

Хід і результати збройної боротьби безпосередньо залежать від ступеня моральної готовності та психологічної стійкості військово-службовців. Це потребує сучасних технологій психологічного (психо-фізіологічного) захисту особового складу, формування та підтримання необхідного рівня морально-психологічного стану військ (сил).

В умовах війни (воєнного конфлікту) така діяльність здійснюється шляхом проведення комплексу заходів морально-психологічного забезпе-чення підготовки та ведення операцій (бойових дій) і посилається на результати виховної роботи, морально-психологічне забезпечення прив-едення військ (сил) у вищі ступені бойової готовності.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) – це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка морально-психологічного стану особового складу, бойових і психологічних якостей, необхідних для успішного виконання бойових завдань.

 

Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісній взаємодії з оперативним (бойовим), правовим, технічним, тиловим і медичним забезпеченням.

Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих. Ця система забезпечує реалізацію морально-психологічного потенціалу військ (сил) під час війни (воєнного конфлікту).

Мета Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України:

• § розкрити роль та місце морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних сил України серед інших видів всебічного забезпечення;
• § визначити складові елементи, внутрішню структуру системи морально-психологічного забезпечення, пріоритети щодо його змісту та організації;
• § активізувати дослідження технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захисту їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих під час бойової діяльності з урахуванням існуючих інформаційних та інших загроз, прогнозів їх розвитку, особливостей форм застосування Збройних сил України;
• § визначити головні напрями діяльності органів військового управління стосовно організації морально-психологічного забезпечення, залучення сил і засобів інших видів забезпечення, родів військ і спеціальних військ;
• § закласти основи створення надійного механізму взаємодії органів військового управління Збройних сил України з іншими військовими формуваннями України, центральними та іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо координації заходів морально-психологічного забезпечення під час війни (воєнного конфлікту).

Основним змістом морально-психологічного забезпечення є:

• § мобілізація військовослужбовців на виконання конкретних бойових завдань, формування свідомого ставлення до них, прогнозування динаміки морально-психологічного стану військ (сил), збереження його стійкості та керованості;
• § досягнення високої бойової активності особового складу військ (сил), його спроможності витримувати нервово-психологічні навантаження і зберігати боєздатність в умовах дій психотравмуючих факторів сучасного бою;
• § зрив психологічних операцій противника, прогнозування та профілактика негативного інформаційно-психологічного впливу;
• § організація комплексного захисту психологічних (психофізіологічних) властивостей військовослужбовців, реабілітації психотравмованих.

Основними складовими морально-психологічного забезпечення є:

• інформаційно-пропагандистське забезпечення;
• психологічне забезпечення;
• воєнно-соціальна робота;
• культурно-виховна робота;
• інформаційно-психологічна протидія.

 

Інформаційно-пропагандистське забезпечення – це система цілеспря-мованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені на війська (сили) завдання та умови їх здійснення.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Складовими психологічного забезпечення є прогнозування мо-рально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяль-ності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.

Воєнно-соціальна робота – це діяльність щодо створення та забезпечення необхідних соціальних і правових умов для виконання особовим складом військ (сил) бойових завдань; реалізації прав і пільг військовослужбовців, працівників Збройних сил України, членів їх сімей; дотримання моральних принципів поведінки, норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку.

Культурно-виховна робота – це діяльність, яка спрямована на відновлення моральних, психічних і фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань, задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Інформаційно-психологічна протидія – це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу противника, нейтралізації його намагань дезінформувати та деморалізувати особовий склад наших військ (сил), дезорганізувати його бойову діяльність.

Морально-психологічне забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) повинно ґрунтуватися на таких основних принципах:

• § об`єктивній оцінці воєнно-стратегічної ситуації, рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), урахування оперативної обстановки, форм бойового застосування, умов виконання покладених завдань;
• § цілеспрямованості морально-психологічного забезпечення на вирішення конкретних бойових завдань, формування необхідного морально-психологічного стану військ (сил);
• § тісному та нерозривному зв’язку з іншими видами забезпечення Збройних сил України;
• § безперервності керованого впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, їх психологічний стан;
• § диференційованому підході, визначеності змісту, форм і способів реалізації заходів морально-психологічного забезпечення з урахуванням національних, етнічних, культурних, мовних, релігійних та інших особливостей військовослужбовців.