Структурний (вертикальний) аналіз показників фінансової звітності

Вертикальний аналіз - структурний аналіз балансу та звіту про прибутки, він дає змогу вивчити структуру активів підприємства, тобто частину оборотних коштів, основних засобів, нематеріальних активів в загальній сумі активів балансу. Метою цього аналізу є вивчення структури та динаміки ресурсів підприємства та джерел їх формування для ознайомлення з загальною картиною фінансового стану. Структурний аналіз несе орієнтировочний характер, оскільки в результаті його проведення ще не має можливості дати кінцеву оцінку якості фінансового стану, для отримання якого є необхідним розрахунок спеціальних коефіцієнтів. Структурному аналізу передує загальна оцінка динаміки активів організації, що отримується шляхом співставлення темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів (н-д, виручки або прибутку від реалізації товарів, продукції, робот, послуг). Якщо темпи приросту виручки або прибутку більші ніж темпи приросту активів, то в звітному році використання активів організації було більш ефективним, ніж у попередньому періоді. Якщо темпи приросту прибутку більші темпів приросту активів відбувалося тільки за рахунок росту цін на продукцію, товари, роботи, послуги. Якщо темпи приросту фінансових результатів (виручки і прибутку) менші темпів приросту активів, то це свідчить про зниження ефективності діяльності організації. Зміна активів організації, що була розглянута без співставлення зі змінами фінансових результатів, сама по собі є малоефективною. Також цей вид аналізу дає змогу вивчити структуру активів підприємства,тобто частку оборотних коштів, фінансових вкладень, основних засобів та нематеріальних активів у загальній сумі активів. Аналогічно аналізується структура короткострокової та довгострокової заборгованості і власного капіталу. При структурному аналізі звітності про прибутки і збитки всі показники звіту співвідносяться до обсягу чистого продажу (доходу від реалізації). Перевагою цього виду аналізу є логічна можливість порівняння вираженої у відсотках структури показників фірми зі структурою показників інших фірм незалежно від їх розмірів. Це дає змогу відшукати оптимальну структуру активів та пасивів підприємства для успішного здійснення господарської та фінансової діяльності.     

Горизонтальний аналіз показників фінансової звітності.

Горизонтальний аналіз полягає в порівнянні окремих показників (статей) балансу підприємства і звіту про прибутки за 2-а суміжні періоди, а також за кілька років. Аналіз також включає розрахунок відхилень від базового або попереднього періоду, встановлення причин цих відхилень. Врешті – решт він дає змогу виявити тенденції розвитку підприємства та можливі результати фінансової діяльності.

Методика аналізу платоспроможності (ліквідності) підприємства на основі фінансової звітності.

Платоспроможність підприємства виступає в якості зовнішнього прояву фінансової стійкості, сутністю якої є забезпеченість оборотних активів довгостроковими джерелами формування. Більша або менша поточна платоспроможність (або неплатоспроможність) обумовлена у більшій чи меншій мірі забезпеченістю (або незабезпеченістю) оборотних активів довгостроковими джерелами. Для оцінки платоспроможності підприємства використовується система показників:

1)Показник поточної заборгованості = поточні активи / поточні пасиви, якщо показник > 1 – то фірма працює нормально. Цей показник показує яку частину поточної заборгованості організація може покрити у найближчій перспективі при умові повного погашення дебіторської заборгованості. Для підвищення рівня поточної платоспроможності підприємство повинне сприяти росту забезпеченості запасів власними оборотними коштами, для чого необхідно збільшувати власні оборотні кошти та обгрунтовано знижувати рівень запасів.

2)Показник швидкої платоспроможності = швидкореалізуємі активи (поточні активи – виробничі запаси) / поточні пасиви. Бажано, щоб цей коефіцієнт був >1.

3)Показник абсолютної платоспроможності = (грошові кошти / поточні пасиви)*100%. Цей показник показує, яку частину короткострокової заборгованості має змогу покрити організація за рахунок грошових коштів та короткострокових фінансових вкладень, що вона має і які може швидко реалізувати  в разі необхідності.

4)Чистий робочий капітал = поточні активи – поточні пасиви. Якщо чистий робочий капітал збільшується, то фірма має можливість розширити діяльність, стати більш платоспроможною та конкурентноздатною. 

Методика аналізу заборгованості (структури капіталу) підприємства на основі фінансової звітності.

Виділяють такі показники заборгованості (структури капіталу) на основі фінансової звітності:

1)Показник загальної заборгованості = (сума заборгованості (короткострокова заборгованість + довгострокова заборгованість) / суму всіх активів)*100%. Цей коефіцієнт відображає долю залучених коштів у формуванні усієї суми активів підприємства. Нормою для цього показника є рівень 25 – 30%, бажано, щоб цей показник не перевищував рівня 50%.

2)Відношення довгострокової заборгованості до власного капіталу = (довгострокова заборгованість / акціонерний капітал)* 100%. Цей показник є оціночним при вирішенні питань про одержання довгострокових кредитів, не повинний перевищувати рівня 50%.