Звіт про рух грошових коштів, призначення, зміст та методика складання

Головним призначенням звіту про рух грошових коштів є надання користувачам інформацію про те, з яких джерел надходили гроші на підприємство, по яких напрямках, на які цілі витрачалися гроші, як змінився залишок грошових  коштів за звітний період. При цьому рух грошових коштів відображається по 3-х видах діяльності: поточна (надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)надходження від покупців (замовників); 2)інші операційні надходження; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)платежі постачальникам; 2)виплати працівникам; 3)оплата ін. операційних витрат); інвестиційна (надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)продаж необоротних активів; 2)продаж фінансових інвестицій; 3)надходження від позичальника; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)придбання необоротних активів; 2)придбання фінансових інвестицій; 3)надання позик); фінансова (надходження грошових коштів та їх еквівалентів - 1)випуск власного капіталу; 2)продаж викуплених акцій власної емісії; 3)отримання позик; сплата грошових коштів та їх еквівалентів – 1)погашення позик; 2)виплата дивідендів; 3)викуп акцій власної емісії). Отже, зміст поняття “рух грошових коштів” трохи ширший, оскільки крім власне грошових коштів включає їх еквіваленти (короткострокові фінансові інвестиції). Звіт про рух грошових коштів не охоплює: 1)змін у складі грошових коштів та їх еквівалентів – рух грошових коштів не передбачає змін у складі коштів, які є грошовими коштами або їх еквівалентами, оскільки ці компо­ненти є частиною управління грошовими коштами підпри­ємства, а не частиною операційної, інвестиційної та фінансо­вої діяльності; 2)негрошових операцій – не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів (бартерні операції, перетворення боргу на власний капітал, придбання основних засобів на умовах фінансової оренди, обмін власних акцій на акції іншого підприємства, придбання активів безпосередньо за рахунок позики банку). В зарубіжній практиці звіт про рух грошових коштів складається шляхом коригування звіту про прибутки. Існує 2-а методи коригування звіту про прибутки: 1)прямий – передбачає коригування кожної статті звіту з метою виключення негрошових доходів та витрат; 2)непрямий – не передбачає трансформування кожної статті звіту про прибутки, коригування зазнає сума чистого прибутку. Вона коригується в сумі стану грошових коштів від поточної діяльності. Процес складання звіту про рух грошових коштів можна представити таким чином: 1)визначення змін у складі грошових коштів; 2)визначення руху грошових коштів в результаті операційної діяльності; 3)визначення руху грошових коштів в результаті інвестиційної діяльності; 4)визначення руху грошових коштів в результаті фінансової діяльності; 5)подання отриманої інформації у вигляді звіту про рух грошових коштів.

Звіт про власний капітал, призначення, зміст та методика складання.

Переглянутий МСБО 1 увів до складу обов’язкової фінансової звітності новий компонент – Звіт про зміни у власному капіталі. Це було зумовлено зростанням потреби користувачів в отриманні інформації про всеохопний прибуток. Всеохопний прибуток охоплює всі зміни у власному капіталі внаслідок операцій та інших подій, що існували в звітному періоді, крім інвестицій власників (учасників) і розподілу капіталу між ними (дивіденди тощо). Оскільки чистий прибуток, наведений у Звіті про прибутки і збитки, не відображує частини змін у власному капіталі (дооцінка активів, результат змін в обліковій політиці тощо), підприємство має подавати в окремому фінансовому звіті: 1)чистий прибуток (збиток) за певний період; 2)кожну статтю доходу (прибутку) та витрат (збитку), відображених безпосередньо у складі власного капіталу, та загальну суму цих статей; 3)сукупний вплив змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок. Крім того, в цьому звіті або в примітках до нього слід подавати: 1)зміни в капіталі внаслідок операцій з власниками (внески власників, дивіденди тощо); 2)сальдо нерозподіленого прибутку на початку певного періоду, дату балансу та зміни за період; 3)узгодження балансової вартості кожного класу власного капіталу на початок і кінець періоду з розкриттям кожної зміни окремо. Отже, МСБО 1 передбачає два варіанти подання інформації про зміни у власному капіталі. Згідно з 1-им варіантом усі без винятку зміни у власному капіталі узагальнюють в одному звіті – Звіті про зміни у власному капіталі. Звіт про зміни у власному капіталі – фінансовий звіт у вигляді таблиці, в якій узгоджується сальдо кожної статті власного капіталу на початок і кінець періоду. При цьому кожну зміну (зменшення або збільшення) у складі власного капіталу подають у Звіті про зміни у власному капіталі окремим рядком. Такий звіт повно пояснює причини всіх змін у статтях власного капіталу, наведених в балансі. Алгоритм складання Звіту про зміни у власному капіталі: 1)Чистий прибуток (збиток) за звітний період (взятий зі Звіту про прибутки) +(-) Прибутки (збитки), відображені безпосередньо у складі власного капіталу (переоцінка, резерви тощо): (взятий з Головної книги: “Обороти рахунків власного капіталу”) = Загальний визнаний прибуток (збиток) + (-) Інші зміни у власному капіталі (внески учасників, дивіденди): (взятий з Головної книги: “Обороти рахунків власного капіталу”) = Загальні зміни у власному капіталі за період; 2)Баланс: Власний капітал на початок звітного періоду +(-) Зміни в обліковій політиці та суттєві помилки (взятий з Головної книги: “Обороти рахунків власного капіталу”) + (-) Загальні зміни у власному капіталі за період = Власний капітал на кінець звітного періоду. Оскільки така форма Звіту про зміни у власному капіталі відображує всі його зміни, в практиці такий звіт часто називають звітом про власний капітал.