Облік вексельів до одержання та процентів по них

В розрахунках підприємства зі своїми дебіторами застосовуються векселі. Вексель - це безумовне забов’язання клієнта сплатити певну суму грошей в зазначений час. Дата сплати вказується на векселі у вигляді напису конкретної дати, кількості місяців або днів з дня підписання векселю.

Вексель це спосіб платежу і кредитування. По векселю клієнт сплачує номінальну суму векселя та відсотки. Відсоткова ставка встановлюється з розрахунку на рік. Сума відсотків по векселю визначається за формулою:

Сума % = Номінал векселя * річна % ставка * строк векселя (частка року)

Одержаний вексель від клієнта:

Д-т “Векселі одержані”                                                          10000

К-т “Дебітори або рахунки до одержання”                          10000

% за вексель за весь період(3міс.,під 12%)

Сума = 10000 * 12 * ¼ =300

Клієнт погашає вексель (номін.вартість і %):

Д-т “Грошові кошти”                                                              10300

К-т “Векселі одержані”                                                           10000

К-т “Доходи фінансові”                                                           300

Якщо вексель не сплачений в установлений термін, вважається, що векселедавець відмовляється від його сплати. В цьому випадку роблять наступні бух. записи:

Д-т “Рахунки до одержання”                                                  10300

К-т “Векселі одержані”                                                            10000

К-т “Фінансові доходи”                                                            300

 52Облік одержання від клієнтів раніше списаних безнадійних боргів.

Можливі випадки, коли підприємство може одержати від клієнта раніше списану дебіторську заборгованість.

Наприклад: клієнт перерахував на наш рахунок раніше списаний борг.($ 3000)

Поновлення раніше списаної дебіторської заборгованості.

Д-т “Рахунки до одержання”(“Дебітори”) 3000

К-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000

Надходження грошей від дебітора

Д-т “Грошові кошти” 3000

К-т “Рахунки до одержання” 3000

Анулювання резерву та направлення на доходи

Д-т “Резерв для сумнівних боргів” 3000

К-т “Доходи від анульованих резервів”(інші оперативні доходи) 3000

 

Дебіторська заборгованість може реалізовуватися фін. установам.

(наприклад: реалізована, на суму $5000. Комісійні 4%)

Д-т “Гр.Кошти” 4800

Д-т “Фін.витрати” 200

К-т “Рах. до одержання” 5000

Система постійного обліку запасів в зарубіжних країнах.

Слід зазначити, що в економічній літературі даний об’єкт обліку різні автори називають по –різному: “Запаси “, “Складські запаси”, “Маткріально-виробничі запаси”, “Товарно-матеріальні запаси”. Питання змісту, оцінки, подання в балансі та розкриття облікової політики щодо запасів регулюються Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку №2 “Запаси”. Товарно-матеріальними запасами вважаються товари, які були куплені підприємством і зберігаються на складі для наступної реалізації; готова продукція, напівфабрикати та незавершене виробництво; різні матеріали, що зберігаються на складі і призначені для переробки в процесі виробництва або для забезпечення виробничого процесу. Вони мають суттєвий вплив на фінансові результати підприємства, займаючи здебільшого домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності. Тому питанню організації обліку товарно – матеріальних запасів завжди приділяється велика увага. У фінансовому обліку зарубіжних країн застосовують дві системи (методи) обліку складських запасів: 1) система постійного обліку запасів; 2)система періодичного обліку запасів. При системі постійного обліку запасів облік руху матеріалів, товарів та інших запасів ведеться безпосередньо на рахунку “Складські запаси” за їх видами – впродовж звітного періоду. Рахунок “складські запаси” є синтетичним рахунком або рахунком першого порядку. В плані рахунків бухгалтерського обліку Франції, наприклад, передбачено до нього такі рахунки другого порядку: “ Сировина”, “Інші матеріали”, “ Незавершене виробництво по послугах”, “Продукція”, “Товари”, Кожний з них має ще рахунки третього порядку. Надходження запасів від постачальника відображається по рахунках записом: Дт “ складські запаси (за їх видами)”; Кт “Розрахунки з постачальниками” (або “Рахунки до сплати”). Відпуск запасів на виробництво чи реалізацію: Дт ”Незавершене виробництво”; Дт “ Накладні загальновиробничі витрати”; Дт “ Собівартість реалізованих товарів”; Кт “Складські запаси (за їх видами). На кожну звітну дату залишки складських запасів визначаються на рахунках складських запасів. Системним порядком, тобто виходячи з інформації рахунків, визначається і сума витрачених матеріалів (запасів). При цьому методі на карточках ведеться аналітичний облік руху матеріалів (запасів) впродовж звітного періоду. Одна карточка відкривається на кожний вид матеріалів. Цей метод забезпечує ширшу інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей за кількістю і вартістю – для управління. Залишок на рахунку “Складські запаси” йде в баланс, а витрати місяця з рахунку “Собівартість реалізованих товарів” – у звіт про прибутки. Відображення операцій за системою постійного обліку: 1) Початок звітного періоду - рахунок “Складські запаси” показує  залишок запасів (за їх видами) на початок звітного періоду.; 2) Купівля (придбання) товарів за звітний період: Дт “Складські запаси”; Кт “Рахунки до сплати (“Постачальники”); 3)Реалізація товарів за звітний період: Дт “Рахунки до одержання” (“Клієнти”); Кт “Доходи від реалізації”; Одночасно: Дт “Собівартість реалізованих товарів”; Кт “Складські запаси” (“Товари”); 4)Кінець звітного періоду – рахунок “Складські запаси” відображає залишок запасів (за видами) на кінець звітного періоду.