Класифікація джерел формування господарських засобів

Власні джерела:

Статутний капітал – це сукупність внесків учасників (у грошовій оцінці) в майно підприємства для забезпечення його діяльності. Речовим змістом статутного капіталу при його формуванні є грошові і матеріальні ресурси, якими розплачуються власники.

Пайовий капітал – виконує функції аналогічні статутному капіталові, створюється за рахунок пайових внесків членів кооперативу або інших товариств (споживчі товариства, житлово-будівельні тощо).

Додатковий капітал – створюється в процесі діяльності підприємства: за рахунок дооцінки активів, вартості безоплатно отриманого майна від підприємств чи окремих осіб.

Резервний капітал – сума резервів, створених за рахунок прибутку підприємства з метою усунення в майбутньому тимчасових фінансових ускладнень в розмірах, встановлених законодавчо та установчих документів.

Нерозподілений прибуток – сума чистого прибутку, який залишається в обігу підприємства після сплати до бюджету податків, та розподілу відповідної суми прибутку між власниками підприємства.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів – джерело коштів, призначених для покриття передбачених в майбутньому витрат і платежів (виплати відпусток, пенсійне забезпечення).

Цільове фінансування та цільові надходження – джерела коштів, що створюються на підприємствах за рахунок бюджетних асигнувань.

Доходи майбутніх періодів – це джерело коштів отриманих в звітному періоді, але які відносяться до фінансових результаті майбутніх періодів.

Позикові джерела

Зобов’язання можуть виникати у підприємства по розрахункам. Заборгованість підприємства по розрахункам іншим підприємствам, організаціям або окремим особам називається кредиторською заборгованістю.

До довгострокових зобов’язань відносять довгострокові кредити банків – заборгованість підприємств банку по отриманому кредиту, термін погашення якого більше року. Також до цього виду зобов’язань відносять заборгованість по фінансовій оренді, довгостроковим векселям тощо.

До поточних зобов’язань (до одного року)відносять: короткострокові кредити банку, кредиторську заборгованість постачальникам за отримані матеріальні цінності, заборгованість бюджету за податками, заборгованість працівникам по зарплаті, органам соціального страхування по нарахуванням, що підлягають сплаті тощо.