Розкрити порядок визначення, оцінку та облік незавершеного виробництва

До незав вироб відноситься продукція, яка не пройшла всі стадії і операції обробки, передбачені технологічним процесом, а також вироби, закінчені вироб, але повністю недоукомплектовані, не пройшли випробувань і тех. Контроль чи не прийняті замовниками.

Для незавершеного виробництва передбачені різні варіанти оцінки (відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні): за нормативною (плановою) виробничою собівартістю, за прямими статтями витрат або за вартістю сировини, матеріалів і напівфабрикатів. Право вибору варіанту оцінки лишається за підприємством.

Найбільш прийнятними оцінками незавершеного вир-ва є:

- для готової продукції - виробнича собівартість;

- для товарів на підприємствах роздрібної торгівлі -продажна (роздрібна) ціна;

- на оптових складах і базах торгових та постачальницько-збутових підприємств - продажна (роздрібна) ціна або ціна, за якою вони закуплені.

Рах 23 признач для узагальнення інформ про витрати вироб продукції. За Д рах відображаються прямі мат, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції; за кредитом – суми фактичної виробничої собівартості завершеної вироб продукції, виконаних робіт. Сальдо дебетове рах 23 відображає витрати у незавер вироб. Аналітичний облік на рах 23 ведеться за видам виробництв, статями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

Порядок визначення залишків незавершеного виробництва залежить від характеру виробництва. Найточнішим є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом його інвентаризації.

Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться з метою визначення кількості i фактичної наявності не закінчених переробкою напівфабрикатів та продукції. Вона проводиться шляхом фактичного заміру, зважування i підрахунку цінностей. Незавершене виробництво, а також напівфабрикати власного виробництва, що перебувають у цехах i підлягають подальшій переробці, інвентаризуються станом на перше число кожного місяця.

 

Документальне оформлення та облік незавершеного виробництва і готової продукції.

До незав вироб відноситься продукція, яка не пройшла всі стадії і операції обробки, передбачені технологічним процесом, а також вироби, закінчені вироб, але повністю недоукомплектовані, не пройшли випробувань і тех.

Рах 23 признач для узагальнення інформ про витрати вироб продукції. За Д рах відображаються прямі мат, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції; за кредитом – суми фактичної виробничої собівартості завершеної вироб продукції, виконаних робіт. Сальдо дебетове рах 23 відображає витрати у незавер вироб. Аналітичний облік на рах 23 ведеться за видам виробництв, статями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

 

Документальне оформлення обліку витрат на виробництво за елементами та статтями калькуляції.

Основи формувань в бух. обліку інформації про витрати підприємств регламентуються П(С)БО 16. Витратами звітного періоду визнача­ється зменшення активів або збільшення зобов’язань, що призво­дить до зменшення власного капіталу за умови, що витрати можуть бути до­стовірно оцінені.

Елемент витрат – це суку екон однорідних витрат. У Плані рах для обліку витрат залучено два класи рах: клас 8 і клас 9

Для обліку витрат за екон елементами використовують 8 клас. Рахунки 8 класу використовують тільки суб’єкти малого підприємництва, а також інші організації, д-сть яких не спрямована на ведення комерційної д-сті і які не використовують рахунки класу 9, із щомісячним списанням у Д рах 23 сум у частині прямих і виробничих накладних витрат та в Д рах 79 в кінці року або щомісячно сум в частині адмін. Витрат, витрат на збут, інших операц витрат.

Угрупування витрат за статтями калькуляції дозволяє виділити витрати, безпосередньо пов’язані з технічним процесом, і витрати, що стосуються обслуговування виробництва і управління.

Типова номенклатура калькуляційних статей витрат:

Сировина і матеріали;

Поворотні відходи (зі знаком “мінус”, бо вони віднімаються від вартості використаних сировини і матеріалів);

Загальновиробничі витрати;

Адміністративні витрати;

Втрати від браку;

Інші виробничі витрати;

Для обліку витрат за статтями калькуляції використовують 9 клас.