Структура та обсяг дипломної роботи

 

    Дипломна робота повинна містити:

· титульний аркуш (1 арк.);

· завдання на дипломну роботу (2 арк.);

· основний надпис для пояснювальної записки (1 арк.);

· зміст (1- 2 арк.);

· перелік умовних скорочень (1 арк.);

· вступ (2-3 арк.)

· основну частину: 3-4 розділи з висновками (75-90 арк.).

· висновки (3-5 арк.);

· список використаної літератури (джерел);

· додатки;

· анотацію (українською, російською та англійською мовами);

· бібліографічну довідку.

Загальний обсяг пояснювальної записки – 90-110 аркушів друкованого тексту (список використаної літератури, додатки, анотація та бібліографічна довідка в наведений обсяг не входять).

 

Титульний аркуш

        

Титульний аркуш повинен містити такі реквізити:

·  найменування вищого навчального закладу (ОНМУ), факультету (ЮФ) і випускаючої кафедри, де виконано дипломну роботу; назву роботи (пояснювальна записка до дипломної роботи);

·  освітньо-кваліфікаційний рівень (спеціаліст)

·  прізвище, ініціали автора;

·   шифр і назва спеціальності (7.03040101 «Правознавство»);

·   прізвище, ініціали наукового керівника і рецензента;

·  місто і рік написання дипломної роботи.

 

  Примітка. Зразок оформлення титульного аркуша пояснювальної записки наводиться у Додатку А.

 

 

1.4 Завдання на виконання дипломної роботи

Завдання на виконання дипломної роботи, що видається студенту його керівником, містить такі реквізити:

·  найменування ВНЗ (ОНМУ), факультету (ЮФ) і випускаючої кафедри, де виконано дипломну роботу;

·   освітньо-кваліфікаційний рівень (спеціаліст);

·   Шифр, повне найменування спеціальності (7.03040101 «Правознавство»);

·   назву (завдання на дипломну роботу студенту);

·   прізвище, ім’я, по батькові студента;

·   дату, номер протоколу про затвердження теми та призначення          керівника дипломної роботи із зазначенням його прізвища, імені, по-батькові та наукового ступеня і вченого звання;

·  термін подання студентом дипломної роботи;

·  вихідні дані до дипломної роботи;

·  зміст пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити студенту);

·  перелік графічного матеріалу (із зазначенням назви плакатів, слайдів, якщо їх потрібно розробити студенту);

·  назву розділу і прізвища, ініціалів консультанта з питань охорони праці та консультанта з питань цивільного захисту (за необхідності);

·  дату видачі завдання;

·  календарний план виконання дипломної роботи;

·  підписи студента та керівника дипломної роботи.

 

Примітка. Зразок оформлення завдання на виконання дипломної роботи наводиться у Додатку Б.

 

Основний надпис для текстових документів

(перший лист пояснювальної записки)

Основний надпис для текстових документів, або так звана "рамка-штамп" (перший лист для пояснювальної записки) дипломної роботи розміщується після завдання на дипломну роботу. В ньому міститься 13 граф, в яких зазначаються назва дипломної роботи; номер теми відповідно до виданого наказу ректора ОНМУ про призначення керівника дипломної роботи, загальна кількість аркушів у документі (заповнюють тільки перший, прізвища, ініціали та підписи виконавця і керівника дипломної роботи, нормоконтролера, завідувача випускаючої кафедри й інших осіб, що візують дипломну роботу).

 

Примітка. Зразок оформлення основного надпису (перший лист-рамка пояснювальної записки) дипломної роботи наводиться у Додатку В.

Зміст дипломної роботи

 

У змісті (подається на початку дипломної роботи після основного надпису) містяться назви й номери початкових сторінок усіх структурних компонентів роботи: вступу, розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків до розділів (якщо вони мають заголовок), загальних висновків, списку використаної літератури (джерел), додатків, інших структурних частин (анотації, бібліографічної довідки тощо).

   

Примітка. Зразок оформлення змісту дипломної роботи наводиться у Додатку Г.

Перелік умовних скорочень

 

Якщо в дипломній роботі вживається специфічна термінологія, а також використовуються малопоширені скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік повинен бути представлений у пояснювальній записці на окремому аркуші і розміщений після змісту.

Перелік повинен розташовуватись у вигляді стовпчика, в якому ліворуч в абетковому порядку наводять скорочення, символи, одиниці і терміни, а праворуч – їх детальне розшифрування.

 

Примітка. Зразок переліку умовних скорочень (на прикладі умовних скорочень, що використовуються в даному методичному посібнику) див. на стор. 5.

 

Вступ

У вступі розкривають сутність і стан наукової проблеми (задачі), підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Загальну характеристику дипломної роботи при цьому надають зазвичай  у такій послідовності.

Актуальність теми.Стисло розкривається шляхом аналізу та порівняння з вже відомими дослідженнями обраної проблеми (посилаються на роботи тих чи інших науковців, що також займались розглядом цих питань і обґрунтовують доцільність свого дослідження); вказують на сутність проблеми, її значущість для розвитку певного правового інституту, значення для відповідної галузі правознавства чи юридичної практики.

Мета і завдання дослідження. Мету дослідження формулюють одним-двома реченнями. Щоб досягти поставленої мети, в дипломній роботі потрібно розв’язати кілька (не більше п’яти) завдань.

Мета і завдання мають бути взаємопов’язані і розкривати тему, що зазначена у назві дипломної роботи.

Мета і завдання роботи обумовлюють формулювання гіпотези, основними функціями якої є прогнозування результатів наукового пошуку; встановлення зв’язку між відомими та новими фактами, отриманими у процесі дослідження.

  Залежно від мети визначається об’єкт і предмет дослідження (об’єкт – це те, що призводить до проблемної ситуації і на що спрямовується процес пізнання; предметом є значущі властивості об’єкта, окремі його аспекти, сегменти, функції чи зв’язки, які потрібно вивчити). Саме на нього повинна бути спрямована основна увага дипломника, оскільки предмет дослідження насамперед і визначає тему дипломної роботи.

Оскільки мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом,  то кінцевий результат дослідження дипломника-юриста передбачає вирішення проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці та вимогами суспільства до його ефективнішого функціонування.

Завдання розкривають зміст предмета дослідження (те, що потрібно виявити.., проаналізувати.., вивчити.., описати.., порівняти… тощо) і можуть включати такі складові:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їхнього вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, причин, особливостей передового досвіду (дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі дипломного дослідження);

3) обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

4) експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми за певних витрат часу і зусиль;

5) розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практичній діяльності відповідних органів, підрозділів, установ, підприємств чи організацій.

Методологічна основа роботи. Зазначаються принципи, теорії, концепції, методи, що використовувалися дипломником для розв’язання кожного із поставлених в дипломній роботі завдань,  і на яких автор  ґрунтував власні висновки.

Джерела дослідження. Тут надається не стільки перелік наукових праць, які автор аналізуватиме у своїй дипломній роботі, скільки зазначається коло тих джерел, які він досліджуватиме і звідки братиме фактичний матеріал (наприклад: архівні матеріали, інформація ЗМІ, інтернет-ресурси тощо).

Наукова новизнаодержаних результатів. Для цього зазначається стислий опис нових наукових положень, запропонованих особисто автором дипломної роботи. Необхідно показати відмінність отриманих результатів від вже відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше отримано, удосконалено, набуло подальшого розвитку тощо). Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. У випадку використання в межах роботи ідей або розробок, що належать співавторам (з якими, наприклад, були опубліковані наукові праці), дипломник повинен відзначити цей факт у вступі дипломної роботи з обов’язковим зазначенням внеску в ці праці або розробки кожного із співавторів.

Практичне значення здобутих результатів. Подаються відомості про практичне використання результатів досліджень або рекомендації щодо їхнього подальшого використання.

Апробація результатів роботи. За наявності такої, бажано вказати, на яких конференціях, науково-практичних семінарах і т. ін.  були оприлюднені результати досліджень.

Публікації. За наявності таких, в казують у яких збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій й т. ін. були опубліковані результати дипломної роботи.

Остаточне редагування вступної частини доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

Обсяг вступуне повинен перевищувати 2-3 аркушів.

 1.9 Основна частина

 

Структура. Основна частина є найбільшою за обсягом. Вона поділяється на логічно підпорядковані складові – розділи, які формують її структуру, визначають зміст викладеного матеріалу, їхній взаємозв’язок і взаємозалежність.

Основна частина кваліфікаційної дипломної роботи студента-юриста складається, як правило, з трьох основних розділів, кожен із яких поділяється на два-чотири підрозділи, які за обсягом повинні бути приблизно співрозмірні. При цьому, кількість підрозділів має дорівнювати кількості розв’язуваних у дипломній роботі завдань, а кількість розділів, у свою чергу, повинна відповідати логіко-тематичному групуванню завдань за певними смисловими блоками.

Крім трьох основних розділів, дипломна робота студентів, що навчаються на юридичному факультеті ОНМУ, повинна містити в собі також розділ з охорони праці та розділ з цивільного захисту. Змістовна частина цих розділів має бути пов’язана зі змістом всього дипломного дослідження та узгоджена з керівником та відповідними консультантами (якщо останні призначені офіційно).

При написанні основної частини не можна допускати, щоб збігалися назви якогось одного із розділів і теми дипломної роботи (оскільки в такому випадку інші розділи будуть просто зайвими), а також, щоб назви підрозділів, у свою чергу, збігалися з назвами розділів. Крім того, найменування того чи іншого розділу чи підрозділу також не повинно складатися виключно з назви, наприклад, якогось нормативно-правового акта, органу або організації; так само не бажано використання абревіатур у найменуваннях розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів тощо.

Загальна характеристика. В основній частині дипломної роботи автор викладає теоретичний аналіз проблеми і критичну оцінку різних поглядів, конкретний внесок відомих науковців, наукових шкіл і напрямів; систематизацію і узагальнення фактів, процес доведення гіпотез, інтерпретацію виявлених тенденцій і закономірностей, аргументованість висновків, обґрунтованість пропозицій і рекомендацій.

У розділах основної частини кваліфікаційної роботи описуються:

- огляд літератури за темою, аналіз чинних правових норм вітчизняного або зарубіжного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів (з виявленням реальних недоліків, прогалин і шляхів їх усунення, а також порівняльну характеристику аналогічних норм інших держав);

- окреслення основних етапів розвитку наукової думки з проблеми дослідження, окремі результати, які використовуються в роботі, або на основі ідей і висновків яких автор розв’язує певні завдання;

- обґрунтування вибору напряму дослідження, методів виконання завдань, оцінка загальної методики проведення дослідження;

- результати досліджень, оцінка повноти розв’язання поставлених завдань та достовірності одержаних результатів.

Змістовне наповнення кожного розділу кваліфікаційної дипломної роботи визначається її темою, яка має бути розкрита з використанням логічних переходів, аргументовано, уникаючи загальних слів, бездоказових тверджень, тавтологій тощо. Тези необхідно підтверджувати фактами (зазначаючи їхню достовірність і типовість), думками різних авторів, результатами емпіричних даних, аналізом конкретного практичного досвіду. Варто уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їхнього осмислення та узагальнення.

Порівняльний аналіз допомагає виокремити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися з об’єктом дослідження протягом останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини тих чи інших змін, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Особливу увагу варто звернути на забезпечення якості змістовності викладу матеріалу щодо логічності і послідовності, повноти і репрезентативності, обсягів використання нормативних і наукових джерел, загальної грамотності, відповідності чинним стандартам.

Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного з них формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі, який складається зазвичай з трьох-чотирьох підрозділів, висвітлюються теоретичні, теоретико-методологічні, історико-правові, соціально-психологічні й соціологічні аспекти проблеми (ретроспективний аналіз предмету дослідження та його сучасний стан), а також  робиться прогноз напрямів її вирішення на підставі застосування чинної законодавчої та нормативно-правової бази.

Особливо важливимна цьому етапі є аналіз, огляд та вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені  або взагалі не розглядалися. Після отримання даних за результатами аналізу літератури і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою думку щодо даної проблеми і таким чином виявити ступінь новизни. Саме для цього і необхідно методично правильно виконати теоретичне дослідження.

Спочатку складається список літератури, з якого відбираються джерела, що  найбільше відповідають темі дослідження. З кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій джерела описуються згідно з чинними стандартами. Відразу ж необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося повторно брати книгу, статтю для уточнення (наприклад, кількості сторінок у ній або назви видавництва тощо).

Збір літератури є важливим етапом для подальшого оформлення списку використаних джерел, а також для того, щоб у найкоротший термін знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні пояснювальної записки дипломної роботи.   

Корисним на цьому етапі підготовки дипломної роботи може бути створення комп’ютерної картотеки, в якій файли систематизуються таким чином, щоб можна було швидко знайти потрібну інформацію.

Починати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути в бібліотеці журнали, монографії,реферативні журнали з тематики роботи.    Особливо ефективним є використання електронних каталогів українських та російських бібліотек, а також електронних ресурсів Інтернет для ознайомлення з реферативними журналами, в яких зібрані наукові статті майже за всіма галузями знань за певний період часу.

Використання підручників, навчальних посібників для написання дипломної роботи небажано, бо вони вважаються джерелами вторинної інформації.

Щоб теоретичний розділ не був схожий на суцільну компіляцію чужих думок (навіть за умов використання посилань на авторів літературних джерел), потрібно при огляді літературних джерел передбачити в дипломній роботі, насамперед, чітке зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів.

Обов’язковою умовою об’єктивності викладення матеріалу є посилання на автора: ким висловлена та чи інша думка, кому конкретно належить те чи інше положення. При цьому автор дипломної роботи має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.

Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, дипломник повинен назвати ті питання, що залишились невивченими, а отже, визначити свій особистий внесок у вирішення проблеми.

Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення свого власного або подальшого дослідження.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 25% обсягу основної частини дипломної роботи.

У другому розділі дипломної роботи (що складається, як правило, також з трьох-чотирьох підрозділів), аналізується нормативно-правове чи організаційне регулювання проблеми, розкриваються позитивні й негативні аспекти реалізації тих чи інших аспектів правового регулювання, стан проблеми на практиці, описуються запропоновані інноваційні розробки та оцінюється їхня ефективність, надається класифікація явищ, об’єктів, їх порівняльна характеристика тощо.

Якщо робота має міжнародно-правовий характер, акцент робиться на особливостях міжнародно-правового регулювання певної сфери, проводиться аналіз змісту міжнародно-правових норм, механізму їх реалізації, характеризуються кодифікаційні процеси, нормотворча та імплементаційна діяльність міжнародних організацій.

Разом з тим дипломник повинен виявити критичний підхід до аналізу проблеми, вміти побачити невикористані резерви. Для цього він може складати таблиці, графіки тощо, використовувати комп'ютерну техніку.

Матеріали цього розділу повинні відповідати чинному законодавству, вимогам інструкцій і інших нормативних матеріалів, базуватися на всебічному і глибокому аналізі статистичного і фактичного матеріалу, зібраного в процесі переддипломної практики.

Другий розділ та висновки до нього повинні становити до 35% загального обсягу дипломної роботи.

У третьому розділі (дослідницькому) автор дипломної роботи демонструє результати власних досліджень, показуючи, яким чином вирішення завдань допомогло досягти мети, поставленої дипломником у вступі роботи з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Крім того, в цьому розділі здійснюється оцінка повноти й достовірності одержаних дослідником результатів шляхом їх порівняння з даними аналогічних досліджень інших авторів.

Цей розділ має містити також аналіз існуючих підходів, принципів та методів з правових питань, обґрунтування методичних і практичних пропозицій, а також приклади ефективності їх використання в тих чи інших галузях права.

Характер і зміст рекомендацій та заходів, що пропонуються, повинні базуватися на висновках двох попередніх розділів, а пропозиції мають бути не загальними, а цілком конкретними.

Зміст цього розділу найбільш повно розкриває здатність студента до самостійної роботи, виявляє його вміння використовувати теоретичні знання в конкретних умовах практичної діяльності.

Третій розділ пояснювальної записки дипломної роботи має становити до 35% загального обсягу роботи пояснювальної записки.

Висновки

 

Проміжні висновки. У пояснювальній записці в кінці кожного розділу робляться проміжні висновки, а після написання останнього розділу основної частини дипломної роботи – загальні висновки та пропозиції. 

У висновках до розділів зазвичай перераховуються важливі результати, отримані дипломником в процесі підготовки дипломної роботи на певному етапі дослідження. Саме у таких проміжних висновках:

а) коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, що містять тези з остаточним формулюванням проблеми, яку потрібно вирішити в дипломній роботі, а також зазначаються елементи наукової новизни (у проміжних висновках першого розділу);

б) узагальнюються результати аналізу та діагностики предмета дослідження за визначеним напрямом дослідження (у висновках до другого розділу);

в) робляться пропозиції щодо удосконалення функціонування законодавства завдяки прийняттю відповідних законопроектів, підзаконних актів, інструкцій тощо, наприклад, стосовно діяльності відповідної служби, відомства, організації, що є об’єктом дослідження, або удосконалення її роботи, реструктуризації, правового регулювання діяльності тощо (у висновках до третього розділу).

Проміжні висновки повинні займати не більше одної сторінки по кожному розділу пояснювальної записки.

Загальні висновки. Завершальна частина кваліфікаційної роботи містить підсумки дослідження щодо вирішення порушеної проблеми. Основна вимога – не повторювати зміст вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.

Висновки формулюються обґрунтовано, конкретно, логічно, не обтяжуючи додатковою інформацією, у стверджувальній формі (одержано, проаналізовано, вирішено). Один висновок не повинен суперечити іншому, а підкріплювати його. Якщо висновки не пов’язані між собою, то текст може втратити свою єдність.

У загальних висновках викладають, як правило, найважливіші теоретичні та практичні результати, отримані автором дипломної роботи особисто в процесі дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальшої дослідницької роботи у даній галузі. Причому слід наводити також і негативні висновки, які або спонукають до додаткових досліджень, або, навпаки, обумовлюють необхідність припинення всіх подальших досліджень за даною темою.

 У першому пункті висновків стисло оцінюють стан вирішення питання. Далі висновки мають підтвердити, що автору вдалось виконати всі завдання, дослідження, перераховані ним у вступі  до дипломної роботи. Все це разом дасть змогу дипломнику зробити головний висновок про те, що сформульовані у вступі цілі досягнуті повністю. Варто при цьому особливо наголосити на окремих важливих результатах, отриманих завдяки дослідженню, обґрунтувати їх достовірність і викласти рекомендації щодо їх практичного застосування.

Пропозиції та рекомендації щодо практичного використання висновків у вирішенні конкретного завдання в певних умовах повинні бути перспективними, враховувати не тільки існуючі умови, а й зміни, що повинні статися найближчим часом (наприклад, пропозиції щодо вдосконалення чинної законодавчої та нормативно-правової бази, поліпшення чи зміни правозастосовної практики тощо).

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 3-4 аркушів.