Для визначеності передбачається, що для обчислення використовуються операції множення (x), складання (+), віднімання (-), ділення (/) і витягання кореня(). Операнд 1 для операції витягання кореня необхідний лише для ініціалізації виконання даної операції. У розряді номера цього операнда записується “1”, а в операнді, з якого витягується корінь, — “0”. Слово даних, в якому записано значення результату, має нульову ознаку операнда. Для ініціалізації або початку передачі результату в пристрій висновку служить операнд 2, в полі значення операнда якого записується номер пристрою висновку, а ознака номера операнда має значення “1”. Граф для кожного алгоритму будується незалежно від інших. Номери вершин ні в одному графові не повинні повторюватися.
Довжина q поля коду операції визначається кількістю команд і повинна включати не менше ]log2N[ двійкових розрядів. Розрядність повинна забезпечувати можливість запису найбільшого номера операції (Вершини на графі), а розрядність S — або максимального номера, або максимальної по модулю різниці номерів операцій. Розрядність поля значення операнда залежить від форми і точності представлення операндів. Це поле може включати знакові розряди, розряди мантиси і порядку.
Набір арифметичних команд системи:
Операція | КОП |
Вивод (out) | 0 |
Додавання (+) | 1 |
Віднімання (-) | 2 |
Множення (*) | 3 |
Ділення (/) | 4 |
Зведення в квадрат (sqr) | 5 |
Витягання кореня (sqrt) | 6 |