2018-02-20
839
- з одиночною вибірковою відповіддю – І рівень.
1. Протипоказання для промивання шлунка:
1. шлункова кровотеча;
2. похилий вік;
3. звуження вихідного відділу шлунка;
4. хронічна ниркова недостатність.
2. З якою ціллю застосовують хроматичне дуоденальне зондування:
1. для чіткого диференціювання дуоденального вмісту;
2. для більш чіткої диференціації порції А від порції В;
3. з ціллю надати нормалізуючу дію на жовчовиділення.
3. За яких із зазначених патологічних станів показане промивання шлунку:
1. печінкова коліка;
2. кровоточива виразка шлунку;
3. отруєння грибами;
4. метеоризм.
4. Яких у зазначеному переліку предметів недостатньо для проведення промивання:
1. товстий шлунковий зонд;
2. лійка ємкістю 1 л;
3. клейончастий фартух;
4. ємкості для зливу промивних вод, стерильної банки, кухля.
5. Які заходи слід пропонувати хворому при підготовці до рентгенологічного дослідження шлунка:
1. не приймати їжу після 20.00 напередодні дослідження, очисна клізма перед сном;
2. очисна клізма за 2 години до дослідження;
3. прийом внутрішньо 100 мл 40% розчину глюкози;
4. не приймати їжу на протязі доби.
6. Який посуд доцільніше використовувати при збиранні калу для копрологічного дослідження:
1. сірникова коробка;
2. колба;
3. поліетиленова пляшка;
4. скляний слоїк.
7. Які лікарські препарати і продукти необхідно виключати із дієти при підготовці хворого до дослідження калу на приховану кров:
1. печінка свиняча, куряча;
2. гранат;
3. морква;
4. рафінована олія.
8. Яка тривалість стерилізації шлункового зонду кип’ятком:
1. 15-20 хвилин;
2. 25-30 хвилин;
3. 40-45 хвилин;
4. годину.
9. Медикаментозні клізми:
1. являються частіше всього мікроклізмами;
2. застосовуються для лікування кишкової непрохідності;
3. застосовуються для лікування атонічних закрепів;
4. для боротьби з набряками.
10. У хворого на хронічне захворювання травної системи виникає нудота. Які із наведених засобів слід приймати хворому:
1. активоване вугілля;
2. м’ятні краплі;
3. сифонна клізма;
4. промивання шлунка.
11. Колоноскопія – це метод:
1. ендоскопічний;
2. візуальний;
3. морфологічний;
4. Х-променевий.
12. Метод дослідження товстого кишечника:
1. колоноскопія;
2. сцинтиграфія;
3. томографія;
4. ректороманоскопія.
Еталони правильних відповідей:
1(1); 2(2); 3(3); 4(4); 5(1); 6(4); 7(1); 8(3); 9(1); 10(2); 11(1); 12(1).
- з вибірковою групою правильних відповідей – ІІ рівень.
1. Гастрофіброскопія дає можливість дослідити:
1. стан слизової оболонки внутрішньої поверхні шлунка;
2. поверхневу виразку;
3. міокардит;
4. гастродуоденіт
2. Колоноскопія дозволяє діагностувати:
1. захворювання товстої кишки;
2. захворювання сліпої кишки;
3. захворювання ободової кишки;
4. всі відділи товстого кишечника.
3. Ректороманоскопія – це метод діагностики:
1. захворювань прямої кишки;
2. захворювань сігмовидної кишки;
3. який проводиться ректороманоскопом;
4. відноситься до візуальних методів.
4. Найбільш часте ускладнення при гастрофіброскопії:
1. кровотечі;
2. ерозії слизової оболонки;
3. перфорація міокарда;
4. травматичні ушкодження глотки, стравоходу і шлунка.
5. Яка ємкість кухля Есмарка:
1. 0,3 л;
2. 0,5 л;
3. 1,0 л;
4. 2,0 л.
6. Назвіть у наданому переліку протипоказання до застосування очисної клізми:
1. запальні захворювання прямої кишки;
2. кровоточивий геморой;
3. випадіння прямої кишки;
4. закреп.
7. В якому положенні хворому ставлять очисну клізму:
1. стоячи;
2. лежачи на лівому боці із зігнутими ногами;
3. лежачи на животі;
4. лежачи на лівому боці із зігнутими та притягнутими до живота ногами.
8. Який механізм послаблюючої дії очисної клізми:
1. посилення перистальтики кишечника;
2. розпущення калових мас;
3. механізм полегшення виділення калу із прямої кишки.
9. На яку глибину вводять у пряму кишку наконечник очисної клізми:
1. 5 см;
2. 8 см;
3. 12 см;
4. 10 см..
10. Назвіть основні показання до застосування сифонної клізми:
1. кишкова непрохідність;
2. харчове отруєння;
3. отруєння алкоголем;
4. скупчення калових мас і газів у високих відділах товстої кишки.
11. Який із поданого переліку засобів доцільно добавити до води для посилення її послаблюючої дії при проведенні очисної клізми:
1. столовий оцет;
2. 33% розчин магнію сульфату;
3. гліцерин;
4. фізіологічний розчин натрію хлориду.
12. На яку відстань вводиться в кишечник гумова трубка при проведенні сифонної клізми:
1. 5 см;
2. 20 см;
3. 30 см;
4. 15 см.
13. Яку середню кількість рідини використовують для постановки сифонної клізми:
близько 0,5 л;
2. 12 л;
3. 20 л;
4. 15 л.
14. До якої мітки необхідно ввести шлунковий зонд при промиванні шлунка:
1. перша;
2. друга;
3. третя.
15. Промивання шлунка проводять водою кімнатної температури, в якій розчиняють:
1. невелику кількість натрію гідрокарбонату;
2. марганцевокислого калію;
3. фурациліну.
16. Забір калу для дослідження на наявність яєць глистів проводять:
1. шпателем;
2. дерев’яною лопаткою;
3. стерильним ватно-марлевим тампоном.
17. Які заходи слід пропонувати хворому і які засоби застосовувати при підготовці до рентгенологічного дослідження шлунка:
1. не приймати їжу після 20.00, напередодні дослідження;
2. очисна клізма перед сном напередодні дослідження;
3. очисна клізма за 2 години до дослідження.
18. Які протипоказання до зондування шлунка:
1. тяжкі серцево-легеневі захворювання;
2. гострі респіраторні вірусні захворювання;
3. тяжкі захворювання стравоходу з утрудненням ковтання;
4. різке виснаження гострими запальними процесами в черевній порожнині;
5. вагітність.
19. Які парантеральні стимулятори шлункової секреції:
1. гістамін;
2. інсулін;
3. пентагастрин;
4. еуфілін.
20. Які показники РН-метрії шлунка свідчать про зниження його функції:
1. 1,1 – 2,0 у період базальної секреції;
2. 2,1 – 5,9 у період базальної секреції;
3. 6,1 – 7,9 у період базальної секреції;
4. 2,1 – 3,0 у період стимулювання секреції.
21. Які існують методи дослідження рухової функції шлунка:
1. балонно-кімографічний;
2. зондування шлунка;
3. рентгенологічний;
4. радіоізотопний.
22. З чого складається порція А при дуоденальному зондуванні:
1. з жовчі;
2. з панкреатичного соку;
3. з кишкового соку;
4. з домішок шлункового вмісту;
5. з лейкоцитів.
23. Коли не вдається зібрати жовч в порції В:
1. у разі патологічних процесів у жовчному міхурі, що призводять до порушення скоротливої функції його стінок;
2. у разі відсутності рефлексу жовчного міхура (холецистит, жовчнокам’яна хвороба);
3. іноді у випадку дискінезії жовчного міхура;
4. іноді при вираженому спазмі сфінктера печінково-підшлункової ампули;
5. у разі патологічних процесів у печінці.
24. З яких фаз складається багатомоментне фракційне дуоденальне зондування:
1. І – холедохова (триває 10-20 хв.), відповідає порції А у випадку звичайного зондування;
2. ІІ – закритого сфінктеру печінково-підшлункової ампули (триває 4-6 хв., після введення через зонд зони 33% розчину сульфату магнію і до 10 хв. – після введення оливкової олії);
3. ІІІ – міхурової протоки (триває 3-6 хв.);
4. IV – міхурової жовчі (триває 20-30 хв.) і відповідає порції В;
5. V – печінкової жовчі, відповідає порції С.
25. Яка тривалість стерилізації шлункового зонду кип’ятінням:
1. 15 хвилин;
2. 25 хвилин;
3. 40 хвилин;
4. 20 хвилин;
5. 45 хвилин.
Еталони правильних відповідей:
1(1; 2); 2(1; 2; 3; 4); 3(1; 3); 4(1; 2; 4); 5(3; 4); 6(1; 2; 3; 4); 7(2; 4); 8(2; 3); 9(2; 4); 10(1; 2; 4); 11(2; 3); 12(2; 3); 13(2; 4); 14(2); 15(1; 2); 16(1; 2); 17(1; 2; 3); 18(1; 3; 4; 5); 19(1; 2; 3); 20(2; 4); 21(1; 4); 22(1; 2; 4); 23(1; 2; 3; 4); 24(1; 2; 3; 4; 5); 25(3; 5).
- відповіддю, що самостійно формулюється, позначається студентом.
1. Лабораторне дослідження шлунково-кишкового тракту включає...
2. Для дослідження шлункового вмісту використовують методи...
3. Фракційний метод отримання шлункового вмісту має наступні етапи...
4. Фракційне дуоденальне зондування має такі фази жовчовиділення...
5. Гастрофіброскопія – це...
6. Колоноскопія дає можливість діагностувати...
7. Колоноскопія – це...
8. Рак шлунка на рентгенологічному знімку – це...
9. Клізма – це засіб і метод...
10. Очисну клізму застосовують для...
11. Гіпертонічну клізму призначають при...
12. Лікувальну клізму призначають з метою...
13. Для промивання шлунка використовують...
14. Ендоскопічні методи основані на...
15. Ендоскопічний метод дослідження шлунка...
16. Ендоскопічний метод дослідження стравоходу...
17. Ендоскопічний метод дослідження 12-палої кишки...
18. Ендоскопічний прилад для огляду кишечника...
19. Ендоскопічний прилад для огляду прямої кишки...
20. Для огляду прямої кишки використовують метод...
21. Реакція Грегерсона – це...
22. Гіпохлоргідрія – це...
23. Ахглогідрія – це...
24. Ахілія – це...
Еталони правильних відповідей;
1. дослідження шлункового дуоденального вмісту, калу.
2. одномоментний, фракційний.
3. а) введення зонду в шлунок натщесерце і визначення натощакової і нестимульованої (базальної) секреції.
б) дача пробного сніданку (кофеїнового – 0,2 г кофеїну на 300 мл води, капустяного, алкогольного і ін.), або введення парантеральних стимуляторів шлункової секреції (гістамін в дозі 0,01 міліграм на 1 кг маси хворого, інсулін – 12.ОД);
в) дослідження стимульованої секреції (після введення пробного подразника).
4. І фаза – холедохус – фаза жовчевиділення з моменту попадання зонду в 12-палу кишку до введення холецисто-кінетичного засобу;
ІІ фаза – від введення подразника до появи нової порції жовчі. Тривалість фази 3-4 хв. Виділяється 3-4 мл світлої жовчі із міхура і із спільної жовчної протоки;
IV фаза – виділення жовчі міхура (порція В). Тривалість 20-30 хв., виділяється 25-45 мл темної жовчі;
V фаза – виділення жовчі із печінкових проток (порція С).
5. ендоскопічний метод обстеження внутрішньої оболонки шлунка за допомогою гастроскопа.
6. захворювання товстого кишечника.
7. візуальний метод обстеження стану прямої кишки.
8. дефект наповнення з нерівними контурами.
9. введення у нижні відділи товстої кишки через задньопрохідний отвір рідин з очисною, лікувальною та діагностичною метою.
10. розрідження і видалення калових мас із нижніх відділів товстої кишки за допомогою води.
11. атонічних закрепах, післяопераційних парезах кишечника.
12. введення у кишечник лікарських речовин.
13. товстий шлунковий зонд, сполучений із скляною лійкою ємністю 1-2 л.
14. візуальному визначенні патології органів травлення.
15. езофагоскопія.
16. гастроскопія.
17. дуоденоскопія.
18. колоноскоп.
19. ректоскоп.
20. ректороманоскопії.
21. дослідження калу на приховану кров.
22. знижений вміст вільної соляної кислоти в шлунковому сокові.
23. відсутність вільної соляної кислоти в шлунковому сокові.
24. відсутність соляної кислоти і пепсину в шлунковому сокові.
- на визначення правильної послідовності дій – ІІ рівень.
1.Послідовність проведення клізми:
1. хворого розмістити на лівому боці із зігнутими та притягнутими до живота ногами.
2. підготувати прибор для клізми, штатив для підвішування кухля Есмарха, термометр, клейонку, таз, судно.
3. лівою рукою ввести наконечник, змащений вазеліном.
4. піднімають кухоль Есмарха, закріпляють на штативі і відкрити кран.
5. після закінчення вливання наконечник витягнути з анального отвору.
6. звести сідниці руками.
2. Послідовність проведення промивання шлунка:
1. між розведеними колінами хворого поставити відро.
2. груди і живіт закрити клейончастим фартухом.
3. хворого розмістити на стільці з нахиленою наперед головою.
4. опустити лійку до рівня колін хворого, тримати над відром (повторювати процедуру до чистих промивних вод).
5. ввести хворому товстий зонд до другої мітки.
6. налити в лійку підготовлений розчин, підняти її вище рівня рота хворого до повного її випорожнення.
7. вийняти зонд, промити водою, від’єднати лійку.
3. Послідовність забору калу на бактеріологічне дослідження:
1. помістити під таз хворого клейонку.
2. хворого розмістити на лівому боці з зігнутими та приятгнутими до живота ногами.
3. круговими рухами вийняти ректальну трубку і опустити її в стерильну пробірку з консервуючим вмістом.
4. ввести тупий кінець ректальної трубки в пряму кишку;
5. одягнути гумові рукавички.
4. Послідовність проведення підготовки хворого до рентгенологічного дослідження шлунку:
1. очисна клізма перед сном напередодні дослідження.
2. не приймати їжу після 20.00 напередодні дослідження.
3. очисна клізма за 2 години до дослідження.
5. Послідовність проведення підготовки хворого до ректороманоскопії:
1. дві очисні клізми з перервою в 1 годину напередодні ввечері.
2. пальцеве дослідження прямої кишки.
3. введення газовідвідної трубки.
4. дві очисні клізми в день дослідження, газовідвідна трубка.
Еталони правильних відповідей:
1(2; 1; 3; 4; 6; 5); 2(3; 1; 2; 5; 6; 7); 3(5; 2; 1; 4; 3); 4(2; 1; 3); 5(1; 3; 2; 4)
- на знаходження логічно зв’язаних пар – ІІ рівень.
| 1. А. Симптом “ніші” спостерігається при: | а) раці шлунку;
б) виразковій хворобі |
| Б. Дефект наповнення ознака: | |
| 2. А. Кал при ахілії: | а) неоформлений, мазеподібний; |
| Б. при холері: | б) оформлений, кашицеподібний; |
| В. при панкреатитах: | в) рідкий, неоформлений. |
| 3. А. Кал при масивній шлунковій кровотечі: | а) сіруватий; |
| Б. при враженні підшлункової залози: | б) дьогтеподібний. |
| 4. А. Показники загальної кислотності: | а) 20-40 титраційних одиниць; |
| Б. вільної соляної кислоти: | б) 40-60 титраційних одиниць. |
Еталони правильних відповідей:
1. Аб; Ба. 2. Аб; Бв; Ва. 3. Аб; Ба. 4. Аб; Ба.
- на вибір кількох груп правильних відповідей – ІІІ рівень.
| 1. А. Захворювання шлунка: Б. Захворювання 12-палої кишки: | а) рентгеноскопія; б) гастродуоденоскопія; в) гастрохромоскопія. |
| 2. А. Езофагогастродуоденофіброскоп | а) дослідження прямої кишки; б) дослідження стравоходу, шлунка, 12-палої кишки; |
| Б. Ректороманоскоп | |
| В. Колоноскоп | в) дослідження кишечника. |
Еталони правильних відповідей:
1. Аабв Баб
2. Аб Ба Вв.
Б. Задачі для самоконтролю:
- типові, стандартні, класичні, мають однозначну відповідь – ІІ рівень.
Задача 1. Хворому М., 40 років за 3 дні до проведення колоноскопії лікар призначив дієту з включенням вуглеводів, грубої рослинної клітковини та призначив сольовий проносний засіб.
Чи правильно поступив лікар?
Задача 2. Хворому С., 38 років лікар призначив дослідження калу на приховану кров після екстракції зуба.
В чому помилка лікаря?
Задача 3. Хворий К., 60 років поступив в клініку із скаргами на болі в верхній частині живота, частий стул, вздуття живота, втрата ваги.
Аналіз калу: консистенція мазьовидна, колір сірий, реакція лугова, велика кількість недостатньопереварених м’язових волокон, нейтрального жиру, помірна кількість клітковини.
При якому ураженні шлунково-кишкового тракту може відмічатися подібна картина калу?
Задача 4. Хворому С., 50 років з варикозним розширенням вен стравоходу лікар призначив промивання шлунку.
Чи вірні дії лікаря?
Задача 5. Хворому М., 30 років медичною сестрою була проведена очисна клізма із застосуванням холодної води.
Чи правильні дії медичної сестри?
Задача 6. Хворому К., 60 років з значним вздуттям живота, затрудненим газовиділенням лікар призначив без відповідної підготовки УЗД органів черевної порожнини.
Чи правильна тактика лікаря?
Задача 7. У хворого С., 70 років при дослідженні шлункового вмісту виявлено наявність крові.
Тактика медичної сестри, лікаря.
Задача 8. Медична сестра запропонувала хворому лягти на кушетку животом донизу, ввела в анальний отвір на глибину 6 см клізменний наконечник, протертий етиловим спиртом, налила в кухоль Есмарха 0,5 л води, підігрітої до 60оС і почала вводити рідину в кишечник.
Яких помилок допустилася медична сестра?
Задача 9. Після проведення очисної клізми медична сестра промила наконечник проточною водою і поклала його в шафу разом із зондом для промивання.
Чи правильно поступила медична сестра?
Еталони правильних відповідей:
1. Застосування сольових проносних не рекомендується так як вони подразнюють кишечник і затруднюють відходження газів.
2. До цього дослідження хворий повинен був підготовлений на протязі 3 днів безм’ясною дієтою. У хворого вірогідність попадання в шлунково-кишковий тракт крові із порожнини рота при екстракції зуба або кровоточивості ясен.
3. Панкреатит.
4. Ні. Промивання шлунку являється протипоказаним при варикозному розширенні вен стравоходу і шлунка.
5. Ні. Для клізми слід брати воду індиферентної температури або теплу (37-39оС) так як холодна вода може викликати спазм кишечника.
6. Хворому потрібно на протязі 3 днів провести підготовку до УЗД. Вона зводиться до боротьби з метеоризмом, так як скупчення газів в петлях кишечника затрудняє ультразвукову візуалізацію органів черевної порожнини.
7. При появі у шлунковому вмісті крові дослідження припиняють, зонд виймають, а хворого вкладають у ліжко, дають випити прохолодної води з шматочками льоду, на епігастрій кладуть міхур з льодом. За призначенням лікаря хворий приймає спеціальні лікарські засоби – вікасол, 10% розчин кальцію хлориду. При зомлінні слід збризнути обличчя хворого холодною водою, дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом.
8. 1. Хворого необхідно покласти на лівий бік з приведеними до живота ногами.
2. Клізменний наконечник перед введенням необхідно змастити вазеліном або гліцерином.
3. Глибина введення наконечника в пряму кишку повинна бути близькою 10 см.
4. Для клізми використовують воду з температурою не вище 40оС.
9. Ні. Наконечники для клізми в простерилізованому вигляді повинні зберігатися окремо в спеціальному посуді.
- нетипові, нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації – ІІІ рівень.
Задача 1. Хворий “Б.”, 42 років скаржиться на постійну біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювоту, печію.
В анамнезі виразкова хвороба 12-палої кишки.
Об’єктивно. Підшкірно-жировий прошарок розвинутий слабо, язик обкладений сірим нальотом, вологий. Живіт напружений, при пальпації болючість в пілородуоденальній зоні. Позитивний симптом Образцова.
Аналіз крові: лейкоцити – 10,0·109/л.
Рентгенологічно: в бульбі 12-палої кишки ніша 0,7х1,0 см. Реакція Грегерсона від’ємна.
Яке ускладнення має місце в даному випадку?
Задача 2. Хворий “Г.”, 62 років скаржиться на постійну біль в епігастральній ділянці з іррадіацією в спину, нудоту, блювоту, відчуття тяжкості після їжі, зниження апетиту, відраза до м’ясної їжі, значну слабкість.
В анамнезі хронічний анацидний гастрит.
Об’єктивно: підшкірно-жировий прошарок розвинутий слабо, живіт напружений, больовий при пальпації в епігастральній ділянці. Позитивний симптом Образцова. Субфебрілітет.
Аналіз крові: лейкоцити – 12,0 ·109/л, ШЗЕ 34 мм/год.
Рентгенологічно: на великій кривизні відмічається дефект наповнення. Реакція Грегерсона від’ємна.
Яке ускладнення має місце в даному випадку?
Задача 3. У хворого на виразкову хворобу шлунка раптово виник гострий біль в епігастрії.
Якою має бути тактика медичної сестри в цій ситуації?
Задача 4. Хворий “С”, 66 років поступив в приймальне відділення з явищами різко вираженої жовтяниці, болями в верхній половині живота, свербіння шкіри.
Аналіз кала: консистенція мазевидна, колір сірувато-білий, велика кількість нейтрального жиру, помірна кількість м’язових волокон.
Про яку патологію слід думати в даному випадку?
Задача 5. Під час постановки сифонної клізми медична сестра звернула увагу на те, що вода із піднятої лійки не виходить.
Які заходи вона повинна застосувати?
Еталони правильних відповідей:
1. Пенетрація.
2. Малігнізація.
3. Терміново викликати лікаря і до його приходу не застосовувати лікарських засобів.
4. Рак головки підшлункової залози.
5. Кілька разів підняти і опустити лійку, трохи змінити положення трубки в кишечнику (висунути або проштовхнути глибше). За відсутністю ефекту вийняти зонд, промити його і процедуру повторити.
Тематика науково-дослідної роботи студентів:
1. Підготовка хворих до рентгенологічного і ендоскопічного дослідження шлунка, кишечника.
2. Надання першої медичної допомоги при болях у животі, нудоті, блюванні, здутті живота, закрепах, копростазі, проносі.
3. Фракційне дослідження шлункового вмісту і дуоденальне зондування.
Література.
Основна:
1. Шуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з основами валеології. Підручник. – К., 1998. – С.250-270.
2. Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. Учеб. пособие. – М.: Медицина, 1999. – С.136-159.
3. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За заг. ред. А.В. Єпішина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.50-55.
4. Швець Н.І., Підаєв А.В., Бенца Т.М. Еталони практичних навиків з терапії. – К., 2005. – С.199-219.
Додаткова:
1. Гольденберг Ю.М., Борисова З.О., Петров Є.Є. Лабораторні і інструментальні методи дослідження в гастроентерології. Методичний посібник. – Полтава, 2000. – 140 с.
2. Криничанский А.В., Криничанская Л.А. Толковый словарь медицинских терминов “Сонет”. – Сочи, 1991. – 59 с.
3. Яворский О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутренних болезней в вопросах и ответах. – К.: Здоров’я, 2003. – С.32-61.
Методичну розробку склала
асистент, к.м.н. Треумова С.І.
