ІІІ. Загальна форма вартості

Загальна форма вартості мала такий вигляд:

Як бачимо, при цій формі безлічі товарів, які перебувають у відносній формі вартості, відповідає один товар, що знаходиться в еквівалентній вартості (товар Е). Як правило, у ролі цього товару-еквіваленту виступає цінний та необхідний на якійсь території товар (худоба, риба, хутро, сіль тощо). Оскільки на різних територіях виділявся свій товар еквівалент, то з розвитком суспільного поділу, міжнародних економічних ця форма вже перестала задовольняти потребам ефективного товарного обміну, з'являється четверта форма вартості - грошова.

IV. Грошова форма вартості.

При цій формі вартості всі товари перебувають в відносній формі вартості, а роль товару-еквіваленту виконують різні метали: спочатку олово, свинець, мідь, пізніше - срібло та золото, і з середини XIX сторіччя загальним еквівалентом стало золото. Це відбулося завдяки природним властивостям золота: не псується, має високу вартість у малій кількості, однорідність, легка подільність, відносна рідкість, естетичність та привабливість. З появою грошової форми вартість товарів починає виражатися в цінах.

Поступово грошова форма вартості набуває певних змін. У середні віки з'являються й перші паперові гроші - боргові розписки приватних осіб і банків -банкноти. Ера золотих грошей закінчується в 20-ті роки XX століття, коли основним засобом розрахунків стають паперові гроші й монети. Друга половина XX ст. попереднього тисячоліття ще більш розширила поняття про гроші з появою кредитних карток, чеків, електронних розрахунків.