Риник, його суть та функції. Умови формування ринкових відносин в Україні

В економічній літературі мають місце різні визначення. Під ринком розуміють і договори купівлі-продажу; і сукупність ділових операцій, які здійснюються в певній сфері економіки або у певному місці; і місце зустрічі продавців і покупців тощо. Всі ці (як і інші) визначення ривка мають право на існування, оскільки характеризують ті чи інші сторони цього складного економічного явища. Проте для загальної характеристики ринка як форми організації суспільного виробництва такі визначення є спрощеними, "вузькими", що не представляють в повній мірі суті складної та багатогранної системи економічних відносин. Що ж тоді необхідно розуміти під поняттям "ринок"? Ринок - це певна сукупність економічних відносин між суб'єктами господарювання та індивідами, які опосередковані товарами та грошима, це обмін, який ведеться за законами товарного виробництва і об­міну. Ринкові відносини базуються на ціновій системі і конкуренції і існу­ють за умов наявності приватної власності, свободи вибору економічних суб'єктів, існування вільного підприємництва.

Більш ґрунтовно суть ринку розкривається через виконувані ним фу­нкції. Розглянемо найважливіші з них:

1. Регулююча - ринок визначає структуру пропозиції і забезпечу(розподіл і перерозподіл ресурсів у відповідності з попитом. Найважливіше значення при цьому відіграють ціни, а також конкуренція, яка впливає на рівень витрат виробництва товарів та послуг. Проте, аналізуючи дану функ­цію, треба відмітити, що сучасна економіка, окрім ринкових регуляторів, регулюється також державою за допомогою економічних (кредити, податки, ціни, які встановлюються державними органами) та адміністративних (дер­жавні замовлення, програми тощо) важелів, а також і самими товаровироб­никами (вони заключають між собою угоди про ринки збуту, ціни, квоти тощо);

2. Ціноутворююча - ринок встановлює ціни, які віддзеркалюють суспільно-необхідні витрати виробництва, співвідношення між попитом та пропозицією, моди, смаки тощо;

3. Посередницька - ринок забезпечує умови, за яких економічно відокремлені товаровиробники знаходять один одного і здійснюють обмін результатами своєї діяльності;

4. Контролююча - ринок визначає значимість виробленого продукту і витраченої на його виробництво праці. Саме виконання ринком цієї функ­ції забезпечує вплив споживачів на виробництво, оскільки саме вони визна­чають на ринку, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт;

5. Стимулююча - ринок націлює виробників на зниження витрат виробництва, підвищення його ефективності на основі впровадження досяг­нень НТП, оскільки при здійсненні актів продажу стимулюються ті вироб­ники, індивідуальні витрати яких нижче суспільно-необхідних;

6. Інформаційна - ринок безперервно інформує про стан економіки за допомогою цін, які постійно змінюються, процентних ставок за кредити, курсів акцій тощо;

7. Оздоровча - ринок по своїй суті досить жорстка система, яка наці­лена на ефективне функціонування. Завдяки дії ринкових механізмів (кон­куренції, цін) погано працюючі товаровиробники банкрутують, а добре, ефективно працюючі - розвиваються;

8. Інтегруюча - ринок забезпечує взаємодію функцій, що перелічені вище, і веде до вибору ефективних рішень в діяльності кожного суб'єкта ринкового господарства. Ринок поєднує економіку в єдине ціле, розвиваючи і систему ефективних горизонтальних і вертикальних зв'язків, у тому числі і зовнішньоекономічних.

Розглянуті аспекти суті та функцій ринку свідчать про високу ефективність даної форми організації суспільного виробництва і необхідність при­скорення ринкових перетворень в Україні, формування якісно нового господарського механізму. Основними умовами формування ринкових відносин, в Україні є:

1) розвиток різних форм власності (приватної, колективної, державної) і відтворення на цій основі багатосуб'єктиих власників. Це має відбутися шляхом роздержавлення і приватизації власності;

2) демонополі­зація економіки та створення конкурентного середовища;

3) досконале пра­вове оформлення ринкових відносин, що формуються;

4) розвиток підпри­ємництва як невід'ємної, найважливішої частини ринкових відносин;

5) створення ринкової інфраструктури.

Безперечно, формування ринкових відносин становить довгий процес, у ході якого постійно відбуваються змі­ни в усіх основних сферах суспільного життя, виникають певні непередба­чені наслідки заходів, що впроваджуються, різного роду "збої"". Проте здій­снення ринкових перетворень на основі науково обґрунтованої програми, яка б враховувала не тільки специфіку сучасної української економіки, її реальні можливості, а й світовий досвід ринкових трансформацій, дозволять подолати проблеми, які існують і виникають протягом перехідного періоду, і забезпечити прискорений перехід України до ринкових відносин.