Розділ І. Витоки даного етичного вчення чи напрямку

1.1. Суспільне життя відповідної країни в ті часи. Політична, економічна, культурна, релігійна ситуація у цей час і у цій країні

1.2. Провідні філософські і етичні вчення та ідеї того часу

1.3. Основні віхи життя та творчої діяльності мислителя чи основних представників етичного напрямку

Розділ ІІ. Характеристика етичного вчення чи напрямку

2.1. Аналіз літератури за темою дослідження

2.2. Основні етичні поняття та їх взаємозв’язок

2.4. Основні етичні ідеї та їх взаємозв’язок

2.5. Вплив етичного вчення чи напрямку на суспільне та наукове середовище того часу

Розділ ІІІ. Можливості використання етичного вчення чи напрямку в сучасної педагогічної діяльності, особистому і суспільному житті

Висновки

Література

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсова робота повинна бути оформлена згідно прийнятим стандартам. Це комп’ютерний текст, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см, всі береги – 2 см, у форматі doc.  Слід у тексті чітко розрізняти тире (–) та дефіс (-), які відрізняються розміром і наявністю пробілів до і після тире. Після ініціалів при прізвищах робити пробіл, наприклад, Т.Г. Шевченко. Століття позначати скорочено і за допомогою римських цифр, наприклад, ІІІ ст. до н.е.

Заголовки структурних частин курсової роботи та розділів слід друкувати посередині (редакція – без абзацного відступу) жирно великими літерами (розмір шрифту – 14) без крапки в кінці. Наприклад:

ЗМІСТ

ВСТУП

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

Розділ І.

ВИТОКИ ЕТИЧНОГО ВЧЕННЯ АРИСТОТЕЛЯ

Назви підрозділів слід друкувати посередині (редакція – без абзацного відступу) жирно маленькими буквами (розмір шрифту – 14) без крапки в кінці. Наприклад:

Основні віхи життя і творчої діяльності Аристотеля

Кожну структурну частину (тобто «ВСТУП», «Розділ І…», «Розділ ІІ…», «Розділ ІІІ…», «ВИСНОВКИ», «ЛІТЕРАТУРА») треба починати з нової сторінки.

Нумерацію розділів подають римськими цифрами. Нумерацію підрозділів, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу (без крапки в кінці!).

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами. Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини, як «Зміст», «Вступ», «Висновки», «Список літератури» не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщенні згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.

Ілюстративний матеріал можна подавати у тексті або оформляти у вигляді додатків. Усі додатки повинні мати порядкову нумерацію та назви, що відповідають їхньому змісту. Нумерація аркушів з додатками продовжує загальну нумерацію сторінок основного тексту роботи.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, з яких автор роботи наводить цитати чи думки.

Якщо аналізується якась робота, чи викладається інформація з певної роботи, то потрібно у квадратних дужках вказати цифру, яка є номером цієї роботи у списку літератури, без пробілів до і після цієї цифри, наприклад, [14].

Цитати потрібно  оформляти таким чином: точна цитата в лапках «…», пробіл, після цього у квадратних дужках ставиться номер за переліком літературних джерел, кома, пробіл, маленька буква «с» (сторінка),  крапка, пробіл, номер сторінки за першоджерелом, наприклад: «Я знаю лише одне, що нічого не знаю» [15, с. 56] чи, якщо багатотомна праця – [2, т. 5, с. 75], після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться. Після викладу певної цитати «своїми словами» використовується аналогічна форма посилання – [1, с. 35].

Якщо цитата наводиться не з роботи автора думки, а з дослідження, у якому аналізується творчість автора наведеної у цитаті думки, то посилання роблять таким чином: у квадратних дужках пишеться «цит. за» (після крапки – пробіл) і далі цифра, яка є номером роботи, з якої наводиться цитата у списку літератури, потім – кома, пробіл, буква «с», крапка, пробіл і номер сторінки за джерелом цієї цитати, після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться, наприклад, [цит. за 7, с. 345].

Якщо в цитаті пропущені слова чи фрази, то на їхньому місці ставлять трикутні дужки (через редакцію «вставка» – «символ») і три крапки в них, наприклад: «Якщо люди потребують лише матеріальні цінності, <…> то вони істоти свиноподібні» [3, с. 261].

Якщо автор курсової роботи хоче виділити у цитаті якісь слова чи речення, то він виділяє їх курсивом, а в дужках наприкінці цитати пише: «курсив мій» і свої ініціали (ім’я та прізвище), наприклад: «…вони дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють <…> бо огрубіло серце людей цих (курсив мій – Н.Ш.)» (Мт. 13: 13, 15). Після цитування Біблії посилання робляться за релігійними канонами у круглих дужках.

Усі цитати і посилання повинні бути ретельно перевірені.