Рекомендації для оформлення протоколу

Фактори патогенності менінгококів та гонококів

1. Капсула.

2. Ендотоксини.

3. Пілі, білки зовнішньої мембрани.

4. Tg-протеази.

 

Диференційні ознаки нейсерій за культуральними та біохімічними властивостями

Вид	Оксидаза	Ферментація глюкози та мальтози до кислоти	Ріст при 22°С	Ріст на МПА	Пігментоутворення
Neisseria meningitidіs	+	+	-	-	-
Neisseria sicca	+	+	+	+	+
Neisseria catarrhalis	+	-	+	+	-

Диференціація гонокока від інших нейсерій

Вид мікробу	Розщеплення цукрів
	лактоза	глюкоза	манніт	мальтоза
Гонокок	-	±	-	-
Менінгокок	-	+	-	+
Катаральний мікрокок	-	-	-	-

Питання для самоконтролю.

· Які захворювання викликають менінгококи?

· Назвіть основні вхідні ворота менінгококової інфекції.

· Який токсин утворюють менінгококи?

· Склад якої фракції дозволяє розділити менінгококи на серологічні групи? Скільки описано серологічних груп менінгококів?

· На яких середовищах вирощують менінгококи? Які умови необхідні для їх росту?

· Яка стійкість менінгококів до фізичних та хімічних факторів?

· Який матеріал служить для виявлення гонококів?

· Якими способами отримують матеріал для дослідження?

· Який метод дослідження являється основним при гострій формі гонореї?

· Яку серологічну реакцію застосовують при хронічній формі гонореї?

· З якими мікроорганізмами потрібно диференціювати гонококи?

 

 

Практичне заняття №3

Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.

1. Актуальність теми:

Кишкові інфекції займають одне з провідних місць в інфекційній патології людини.

Проблема гострих кишкових інфекцій є дуже актуальною внаслідок їх широкого розповсюдження та високої вразливості всіх категорій населення.

Особливе місце серед них займають ешеріхіози – хвороби, обумовлені різними штамами кишкових паличок. Патогенні кишкові палички спричиняють колі-ентерит у дітей раннього віку, дизентерієподібні та холероподібні захворювання у дітей та дорослих. Серед кишкових інфекцій на долю ешеріхіозів припадає 15-30%.

Зростання захворюваності ешеріхіозами, тяжкість їх перебігу вимагає диференціальної діагностики з іншими кишковими інфекціями, такими як дизентерія, сальмонельоз та інші.

За клінічними ознаками не можна диференціювати дизентерію від колі-ентериту і тільки лабораторні дослідження дають можливість визначити етіологічний діагноз.

Усе це підтверджує актуальність вивчення теми в курсі спеціальної мікробіології.

2. Конкретні цілі:

· Інтерпретувати біологічні властивості ешеріхій, збудників колі-ентеритів.

· Пояснювати патогенетичні закономірності захворювань, спричинених патогенними ешеріхіями.

· Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики колі-ентеритів.

 

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1	2
Ешеріхіози	Терміном ешеріхіози позначають групу інфекційних захворювань, які викликає бактерії роду Escherichia родини Enterobacteriaceae.
1	2
Види ешеріхіозів	Розрізняють два види ешеріхіозів: 1. Захворювання, яке викликала умовно-патогенна кишкова паличка, звичайний представник нормальної мікрофлори кишечника; 2. Захворювання, що викликають патогенні серовари ешеріхій (колі-ентерити, колі-інфекції).
Збудники колі-інфекцій	Збудники колі-інфекцій поділяються на п’ять типів: ентеропатогенні кишкові палички (ЕПКП), ентеротоксигенні кишкові палички (ЕТКП), ентероінвазивні кишкові палички (ЕІКП), ентерогеморагічні кишкові палички (ЕГКП) і ентероадгезивні кишкові палички (ЕАКП). ЕПКП – викликають колі-ентерити. ЕІКП – викликають дизентерієподібні ураження. ЕТКП – викликають холероподібні захворювання. ЕГКП – викликають діареї з виділенням крові. Останні (ЕАКП) вивчені ще недостатньо.
Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів	Мікробіологічна діагностика ешеріхіозів має особливо важливе значення, оскільки їх клінічні прояви характеризуються відсутністю патогенетичних симптомів відносно збудника. Провідним залишається бактеріологічний метод.
Особливості бактеріологічної діагностики ешеріхіозів	Її особливість полягає в тому, що виділення й ідентифікація збудника базується на вивченні його антигенної структури, а не на вивченні його культуральних і біохімічних властивостей.

 

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Класифікація та загальна характеристика представників родини ентеробактерій.

· Сучасні погляди на еволюцію кишкових бактерій.

· Антигенна структура ешеріхій.

· Роль кишкової палички в фізіології та патології людини.

· Захворювання, які викликає кишкова паличка, їх класифікація.

· Методи мікробіологічної діагностики ешерихіозів, їх оцінка.

· Препарати для лікування та профілактики колі ентеритів.

 

 

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Вивчити морфологічні, культуральні та біохімічні властивості ешеріхій.

· Створити схему мікробіологічної діагностики колі-ентеритів.

· Ознайомитись з методикою серологічної ідентифікації копрокультури, яка була виділена від хворого з підозрою на колі-ентерит.

· Вивчити препарати, які використовуються для діагностики та терапії колі-ентеритів.

 

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають морфологічні, культуральні, біохімічні та антигенні властивості ешеріхій, проводять облік пробірочної реакції аглютинації, поставленої з метою серологічної ідентифікації виділеної копрокультури ЕПКП, роблять висновок. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.