Рекомендації для оформлення протоколу

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В., доц. Тарасов Т.Н.,

Доц. Ліпітнікова К.І., ст. в. Фурман А.А., ас. Попович Г.А.,

Ас. Стаховський О.В., ас. Дюжикова О.М.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

Частина ІV

Київ – 2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

 

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

 

 

Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Салата О.В.,доц. Тарасов Т.Н., доц. Ліпітнікова К.І., ст. в. Фурман А.А., ас. Попович Г.А., Стаховський О.В.,

ас. Дюжикова О.М.

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

 

 

Частина ІV

 

 

Модуль №2: «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія. Санітарна мікробіологія», теми занять 1-10

 

 

Спеціальності: 7.110101 “Лікувальна справа”, 7.110104 “Педіатрія”, 7.110105 “Медико-профілактична справа”

 

 

Київ – 2010

 

 

 

    Автори: Широбоков В.П. – академік НАН України, член-кореспондент НАМН України, професор, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, професор Войцеховський В.Г., професор Салата О.В., доцент Тарасов Т.Н., доцент Ліпатнікова К.І., старший викладач Фурман А.А., асистент Попович Г.А., асистент Стаховський О.В., асистент Дюжикова О.М.

 

За редакцією завідувача кафедри мікробіології, вірусології та імунології, академіка НАН України, члена-кореспондента НАМН України, професора Широбокова В.П.

 

 

    Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичних занять з мікробіології, вірусології та імунолоігї схвалені цикловою методичною комісією з гігієнічних дисциплін Національного медичного університету імені О.О. Богомольця 14 грудня 2009 року.

 

Зміст:

 

1. Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами..........   2. Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань спричинених менінгококами і гонококами...........   3. Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою……………………………...   4. Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.........................................................................................   5. Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів...............................................................................   6. Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.......................   7. Вібріони. Мікробіологічна діагностика холери...........................   8.Коринебактерії. Мікробіологічна діагностика дифтерії..............   9. Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу..........   10. Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій...........................................................................

.............4     .............9     .............14     .............17     .............20   .............26   .............29   .............33   .............39     .............44

 

Практичне заняття №1

Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.

1. Актуальність теми:

Серед збудників запальних процесів, що супроводжуються гноєтворенням, перше місце займають грампозитивні коки, які є представниками родини Micrococcaceae та Streptococcaceae. Дані мікроорганізми найчастіше уражають шкіру, її придатки та підшкірну клітковину, а у дітей вони, також, є збудниками стафілодермій, епідермічних пухирчаток, імпетиго. Надзвичайно небезпечні є харчові стафілококові токсикоінфекції, ентероколіти, пієліти, пієлонефрити. При проникненні в кров стафілококи та стрептококи здатні викликати сепсис і синдром токсичного шоку. Разом з тим, представники родини Streptococcaceae можуть бути причиною таких захворювань, як ревматизм та хронічний тонзиліт тощо. Щорічно у світі реєструється більш як 500000 випадків пневмоній, спричинених Streptocoсcus pneumoniae.

Не менш важливим є той факт, що дані мікроорганізми часто є причиною опортуністичних інфекцій, це особливо важливо в наш час, враховуючи темпи поширення ВІЛ інфекції в Україні. Наведені дані свідчать про актуальність теми заняття та спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

 

2. Конкретні цілі:

· Засвоїти основні біологічні властивості стафілококів, стрептококів та пневмококів;

· Оволодіти основними методами мікробіологічної діагностики, лікування та профілактики захворювань, спричинених грампозитивними коками;

 

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія людини	Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини
Гістологія, цитологія, ембріологія	Інтерпретувати мікроскопічну та субмікроскопічну структуру клітин
Медична і біологічна фізика	Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі біологічних процесів.
Медична біологія	Пояснювати на молекулярно-біологічному та клітинному рівні закономірності біологічних процесів
1	2
Медична хімія	Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів розвитку клітин

 

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Піогенні коки	Піогенні коки - це велика група мікробів, що об’єднана схожою морфологією (клітини коків мають кулеподібну форму) та здатністю викликати утворення гною.
Токсини бактерій	Токсини бактерій – продукти метаболізму, що мають безпосередній токсичний вплив на клітини макроорганізму, або опосередковано викликають розвиток симптомів інтоксикації.
Гнійно-запальні інфекції	Гнійно-запальні інфекції – інфекції, що супроводжуються утворенням гною, або розвитком серозно-гнійного запалення (нагноєнням). По локалізації гнійно-запальні інфекції поділяють на генералізовані (загальні), наприклад – сепсис, септикопіємія та ін., і місцеві (піодермія, фурункул, карбункул, абсцес, флегмона).
Стафілококові гемотоксини (гемолізини)	Стафілококові гемотоксини (гемолізини) - речовини білкової природи, які спричиняють лізис еритроцитів і ініціюють синтез антигемолізинів. Вони присутні в безклітинних фільтратах культур стафілококів.
Білок А	Білок А – фактор патогенності стафілококів, що здатен неспецифічно зв’язувати і блокувати Fс-фрагменти молекул IgG (активують компоненти комплементу за класичним та альтернативним шляхом)та посилювати активність природних кіллерів.
Стрептокіназа	Стрептокіназа – фермент, який продукують більшість стрептококів групи А. Стрептокіназа активує плазміноген, що призводить до утворення плазміну і розчинення фібринових волокон. Даний протеолітичний фермент знайшов широке використання в клінічній практиці для розсмоктування тромбів, фібринозних та гнійних ексудатів.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Історія відкриття та вивчення грампозитивних коків.

· Особливості морфології, антигенної будови та культуральних властивостей представників родин Micrococcaceae та Streptococcaceae.

· Ферментативні властивості та фактори патогенності стафілококів, стрептококів та пневмококів.

· Епідеміологія, патогенез та клініка захворювань, спричинених стафіло-, стрепто- та пневмококами.

· Особливості мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинених грампозитивними коками.

· Лікування та профілактика стафіло-, стрепто- та пневмококових інфекцій.

 

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Вивчити морфологічні, культуральні та ферментативні властивості стафілококів, стрептококів та пневмококів (демонстрація).

2. Записати схеми мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових захворювань.

3. Здійснити бактеріоскопічну діагностику гнійного процесу.

4. Розпочати бактеріологічну діагностику гнійного і септичного процесу.

5. Ознайомитись з препаратами для діагностики, специфічної профілактики і терапії захворювань, спричинених грампозитивними коками.

 

5. Зміст теми:

На практичному занятті студенти здійснюють приготування бактеріологічних препаратів з чистих культур стафілококів та стрептококів і здійснюють їх мікроскопування знайомлячись, таким чином, з морфологічними та тинкторіальними властивостями піогенних коків. Засвоюють культуральні, біохімічні та інші біологічні властивості грампозитивних коків, створюють схему мікробіологічної діагностики стафілококових та стрептококових інфекцій. Студенти розпочинають мікробіологічну діагностику гнійного процесу, для цього гній, взятий у хворого, засівають за методом Дригальського на жовтково-сольовий агар. Крім того, під час практичного заняття студенти розпочинають мікробіологічну діагностику септичного процесу, засіваючи кров хворого на м’ясо - пептонний бульйон з 1% розчином глюкози.

 

Рекомендації для оформлення протоколу

 

До протоколу слід внести:

1. Ознаки, які диференціюють види стафілококів.

2. Ознаки, які диференціюють роди родини Micrococcaceae.

3. Фактори патогенності стафілококів і стрептококів.

4. Схему мікробіологічної діагностики гнійного процесу стафілококової та стрептококової етіології.

5. Перелік діагностичних, профілактичних і лікувальних препаратів.