Природні заповідники України

№ з/п	Назва	Рік створення	Площа, га	Область
1.	Природний заповідник «Горгани»	1996	5344,2	Івано-Франківська
2.	Дніпровсько-Орільський природний заповідник	1990	3766,2	Дніпропетровська
3.	Древлянський природний заповідник	2009	30872,84	Житомирська
4.	Природний заповідник «Єланецький степ»	1996	1 675,7	Миколаївська
5.	Казантильський природний заповідник	1998	450,1	Автономна Республіка Крим
6.	Канівський природний заповідник	1923	2027	Черкаська
7.	Карадазький природний заповідник	1979	2872	Автономна Республіка Крим
8.	Кримський природний заповідник	1923	44175
9.	Луганський природний заповідник	1968	2122	Луганська
10.	Природний заповідник «Медобори»	1990	10521	Тернопільська
11.	Природний заповідник «Мис Мартьян»	1973	240	Автономна Республіка Крим
12.	Природний заповідник «Михайлівська цілина»	2009	882,9	Сумська
13.	Опукський природний заповідник	1998	1592,3	Автономна Республіка Крим
14.	Природний заповідник «Розточчя»	1984	2084,5	Львівська
15.	Поліський природний заповідник	1968	20 104	Житомирська
16.	Рівненський природний заповідник	1999	42 288,7	Рівненська
17.	Черемиський природний заповідник	2001	2975,7	Волинська
18.	Український степовий природний заповідник	1961	3335,6	Донецька, Запорізька, Сумська
19.	Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник	1973	14523	Автономна Республіка Крим

Біосферні заповідники України

№ з/п	Назва	Рік створення	Площа, га	Область
1.	Асканія-Нова	1921	11100	Херсонська
2.	Дунайський біосферний заповідник	1981	50252,9	Одеська
3.	Карпатський біосферний заповідник	1968	57880	Закарпатська
4.	Чорноморський біосферний заповідник	1927	89129	Херсонська, Миколаївська

Література.

Основна:

1. Царик Л.П. Е кологія: підруч. для 10 кл., - К.: Генеза, 2010 – 240 с.:іл.

2. Царик Л.П. Е кологія: підруч. для 11 кл кл., - К.: Генеза, 2010 – 240 с.:іл.

Додаткова:

1. Білявський Г.О. та ін. Основи загальної екології: Підручник/ Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. – К.% Либідь, 1993. – 304 с.

2. Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології.— К.: Либідь, 1995.

3. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища.— К.: Знання, 2000.

4. Злобін Ю. А. Основи екології.— К.: Лібра, 1998.

5. Добровольський В.В. Екологічні знання: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 304 с.

Інструкційна картка складена викладачем Прилипко О.В.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії “Туристичне обслуговування”.

Протокол № ____ від «___»________________2012р.

Голова комісії _____________________

Інструкційна картка

До проведення практичного заняття з дисципліни

«Екологія»

Практична робота №7

Тема. Аналіз співвідношень природних і антропогенних угідь своєї області, адміністративного району і порівняння їх з оптимальними показниками

Мета. Сформувати уявлення про оптимізацію «природного каркаса» території, ознайомитися з показниками оптимального співвідношення природних та господарських угідь, підвести до висновку про необхідність нормування антропогенних навантажень; удосконалювати вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, розвивати логічне мислення та творчі здібності; формувати розуміння того, що людина — частина природи.

Обладнання: інструкції до виконання, роздатковий дидактичний матеріал

ХІД РОБОТИ

1. Уважно прочитайте теоретичний матеріал (додаток 1)

2. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь країн світу», визначте країни з найбільшою та найменшою розораністю сільськогосподарських угідь(додаток 2)

3. Проаналізуйте таблицю «Рівень розораності сільськогосподарських угідь областей України» та визначте області України з найвищою розораністю території (додаток 3)

4. Згідно з чинними нормами, розораність земель сільськогосподарських угідь на рівні 60–80% уважається несприятливою, 25–60 % — умовно сприятливою і менше 25 % — сприятливою.

Виходячи з цього, дайте відповідь на запитання:

• Для яких областей України характерна оптимальна оцінка розораності земель?

5. Проаналізуйте Запорізьку область (район), порівняйте її показники з оптимальними показниками. Яке співвідношення природних і антропогенних угідь характерне для вашої області?

6. Зробіть висновки:

• Чому така розораність території небажана? (З екологічного і економічного поглядів)

• Який шлях виходу із цієї ситуації ви можете порекомендувати?

Додаток 1

Теоретичний матеріал

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Природний ландшафт складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів, і формується під впливом природних фізико-географічних процесів — ландшафтоутворюючих чинників. Антропогенний ландшафт складається з природних і змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою. Антропогенні ландшафти сформувалися за історичний час під впливом господарської діяльності людини. Основними природними компонентами ландшафтів є гірські породи, повітря, вода, ґрунти, рослинність, тваринний світ. Антропогенними компонентами ландшафту є сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар’єри, дороги тощо. Назви природних ландшафтів відбивають їх приналежність до теплових поясів, фізико-географічних зон, рівнин, гір. За цими ознаками виділяють арктичні, тайгові, мішано-лісові, лісостепові, степові, пустельні, субтропічні, тропічні, екваторіальні, рівнинні та гірські ландшафти. Назви антропогенних ландшафтів залежать від виду господарської діяльності, під впливом якого змінювався природний ландшафт. Серед антропогенних ландшафтів виділяють сільсько-, лісо-, водогосподарські, промислові, селитебні (населені пункти), рекреаційні, природоохоронні.

Земельний фонд України становить 60,4 млн. га, з них приблизно 70,5% — сільськогосподарські угіддя. Їх площа дорівнює 40,8 млн. га, з яких 57,3% — рілля, 12,6% — сінокоси і пасовища.

У наш час не змінених господарською діяльністю людини ландшафтів в Україні практично не залишилось. Мало змінені ландшафти становлять 15–20% території. Це, головним чином, вторинні лісові насадження, заболочені ділянки, території заповідників. За оцінками фахівців, для компенсації антропогенного впливу таких ландшафтів має бути 40%.

Лише 8% земель території України перебуває нині у природному стані (болота, озера, гірські масиви, вкриті та не вкриті лісом). Змінилося екологічно допустиме співвідношення між площами ріллі, природних угідь, лісових і водних ресурсів. Це негативно вплинуло на стійкість агроландшафту, посилилися ерозійні процеси.