Аналітико-синтетична переробка інформації

Навчальна Програма

 

вибіркової навчальної дисципліни

підготовки спеціалістів

галузі знань 0301 Соціально-політичні науки

спеціальності 7.03010101 Соціологія

 

Миколаїв – 2014 р.

 

 

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Чорноморський державний університет імені Петра Могили

 

 

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: Мейжис І.А., доктор пед. наук, професор соціології, завідувач кафедри соціології, професор кафедри

Укладач: Іванова І.Ф., доцент, канд. пед. наук, доцент кафедри соціології

 

 

Обговорено та рекомендовано до видання методичною комісією з галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 6.030101 «Соціологія»

 

“_______” __________________ 2014 року, протокол №__
  Вступ

Програма вивчення вибіркової навчальної дисципліни “Аналітико-синтетична переробка інформації ” складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки», спеціальності 7.03010101 «Соціологія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: методи інформаційного аналізу й синтезу, що застосовуються в науковій обробці окремих документів, і процес створення вторинних джерел документованої інформації.

Міждисциплінарні зв’язки: основи наукової діяльності, інформатика, логіка

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Макроаналітичне згортання інформації

Мікроаналітичне згортання інформації

1. Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1. Метою є  формування системи теоретичних знань та практичних навичок з технології аналітико-синтетичної переробки інформації та створення вторинних документів.

1.2. Основні завдання вивчення дисципліни «Аналітико-синтетична переробка інформації»:

-  сформувати уявлення про різновиди аналітико-синтетичної переробки інформації як процесу, за допомогою якого можна створити пошукові образи документів;

- окреслити особливості бібліографічного опису як процесу, що дозволяє ідентифікувати документовану інформацію;

- окреслити особливості індексування як процесу, що дозволяє передати зміст документованої інформації;

- ознайомити з методикою анотування документованої інформації як процесу, що дозволяє дати коротку характеристику документу з погляду його змісту, призначення, форми та інших особливостей;

- ознайомити з методикою реферування документованої інформації як процесу, що дозволяє стисло викласти зміст первинного документа у вторинному – рефераті;

- ознайомити з основними інформаційними продуктами наукової обробки документованої інформації.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

- правила бібліографічного опису документів;

- сутність предметизації та систематизації документів;

- методику анотування документів;

- методику реферування документів;

- методику створення вторинних документів (бібліографічного, реферативного, оглядового, аналітичного);

вміти:

- здійснювати бібліографічний опис документів;

- використовувати прийоми предметизації та систематизації документів;

- здійснювати процес реферування;

- створювати вторинні документи (бібліографічний, реферативний, оглядовий, аналітичний).

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 108 годин / 3 кредити ECTS

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни

Змістовний модуль 1. Макроаналітичне згортання інформації

Тема 1. Аналітико-синтетична переробка інформації: сутність, призначення, види

Інформатизація суспільства. Інформаційні потоки та масиви. Електронні ресурси. Первинна та вторинна інформація. Сутність понять «інформація», «соціальна інформація», «соціологічна інформація», «аналітико-синтетична переробка інформації», «згортання інформації». Види згортання інформації. Семантичне і лексичне згортання інформації. Сутність макро- та мікроаналітичного згортання інформації. Складання бібліографічного опису та анотування як різновиди макроаналітичного згортання інформації. Реферування, реферативні та аналітичні огляди, індексування як види мікроаналітичного згортання інформації.

Тема 2. Бібліографічний опис інформаційних ресурсів

  Бібліографічний опис в аналітико-синтетичній переробці документованої інформації: поняття, значення, функції, вимоги. Основні етапи розвитку бібліографічного опису. Елементи бібліографічного опису: обов’язкові та факультативні. Зони бібліографічного опису: зона назви та відповідей про відповідальність; зона видання, зона виду та обсягу ресурсу; зона вихідних даних; зона серії; зона фізичної характеристики; зона приміток. Загальна методика складання бібліографічних описів. Спеціальні методики складання бібліографічних описів: монографічний бібліографічний опис; зведений бібліографічний опис, аналітичний опис, бібліографічний опис кіно-, фоно-, фотодокументів та електронних ресурсів. Створення міжнародних правил складання бібліографічного опису.