Подвійний запис на бухгалтерських рахунках, його суть і контрольне значення. Кореспонденція рахунків – форма взаємозвязку між рахунками

Подвійний запис -спосіб запису господарських операцій в дебет одного рахунку та в кредит іншого рахунку на однакову суму. Цей методичний прийом є основою бухгалтерського обліку, що забезпечує облік і контроль активів, зобов'язань та капіталу на всіх стадіях кругообігу у процесі господарської діяльності.

Зміни у складі активів підприємства та джерел їх формування обумовлені безперервно здійснюваними господарськими операціями і тягнуть за собою такі самі зміни сум на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Наприклад: надходження сировини і матеріалів на підприємства веде до збільшення залишку таких активів як матеріали. На цю саму суму одночасно зростає заборгованість перед постачальниками, тому бухгалтерська господарська операція має подвійне відображення на рахунках цієї суми.

Запис кожної господарської операції у дебеті і кредиті відповідних рахунків в однакових сумах називається подвійним записом. За допомогою подвійного запису в обліку забезпечується відображення цих господарських операцій в їхньому взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід забезпечує контроль за правильністю виконання і зумовлює рівність оборотів за дебетом і кредитом рахунків.

Взаємозв’язок між рахунками бухгалтерського обліку, що встановлюється подвійним записом кожної господарської операції, називається кореспонденцією рахунків, а рахунки, за дебетом і кредитом яких реєструється ця операція, — кореспондуючими рахунками.

Запис, який розкриває назву рахунків, що дебетуються і кредитуються, суму господарської операції називають бухгалтерською проводкою.

 

 

Бухгалтерські записи (проводки) - прості та складні. Хронологічний та систематичний записи господарських операцій на рахунках

Бухгалтерський запис — запис на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій у паперовому журналі або в комп'ютерній базі даних про зміну стану об'єктів, що обліковуються. Запис на рахунках бухгалтерського обліку виконується на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти виконання господарських операцій.

Бухгалтерський запис ще називають подвійним записом.

Подвійний запис – спосіб одночасного та взаємозвязаного відображення кожної господарської операції за дебетом одного і кредитом іншого рахунку на однакову суму. Подвійний запис на рахунках дозволяє простежити використання активів (ресурсів) підприємства, його капіталу, зобовязань, а також здійснити контроль за правильністю бухгалтерських записів.

Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки.

Простою називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну і ту ж суму. Складною називають таку бухгалтерську проводку, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки — один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.

Хронологічний запис — це запис операцій у хронологічній (календарній) послідовності їх виникнення. Хронологічний запис здійснюється у спеціальних журналах з обов'язковим відображенням нумерації господарських операцій, їх змісту, сум і кореспондуючих рахунків. Підсумок цього журналу показує загальну суму зареєстрованих за місяць господарських операцій і використовується для перевірки повноти і правильності відображення операції на рахунках.

Для здійснення контролю за процесами господарської діяльності, отримання інформації про окремі обєкти бухгалтерського обліку всі господарські операції необхідно згрупувати за економічно однорідними ознаками. В результаті оримуємо систематичний запис. У результаті систематичних записів дані хронологічного обліку шляхом групування господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку упорядковуються, систематизуються.

 У практиці облікової роботи за певних форм бухгалтерського обліку хронологічний і систематичний облік ведуть паралельно в окремих облікових регістрах.

 

Плани рахунків бухгалтерського обліку, його побудова та характеристика

Центральне місце в побудові бухгалтерського обліку, організації всього облікового процесу займає план рахунків. Саме ним визначаються основні методологічні рішення з ведення обліку, забезпечення однаковості відображення відповідних операцій і процесів.

Планом рахунків бухгалтерського обліку називається систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємств.     У плані рахунків наводяться також шифри (коди) кожного рахунка, тобто умовне числове позначення, що характеризує належність цього рахунка до певної групи.

Структурно План рахунків складається з двох розділів:

Розділ І “Балансові рахунки” включає такі класи:

Клас 1. Необоротні активи. Рахунки цього класу призначено для обліку наявності, руху активів та інвестицій. Необоротними вважаються активи, інвестиції та розрахунки зі строком використання понад один рік.

Клас 2. Запаси. На рахунках цього класу ведеться облік наявності та руху належних підприємству предметів праці, що їх призначено для використання у виробництві та для господарських потреб

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи. Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух коштів як у вітчизняній, так і в іноземній валюті.

Клас 4. Власний капітал, та забезпечення зобовязань. На рахунках цього класу обліковують наявність та рух власного капіталу, цільових надходжень та забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Клас 5. Довгострокові зобовязання. Рахунки цього класу призначено для обліку заборгованості підприємства, строк погашення якої перевищує 12 місяців

Клас 6. Поточні зобовязання. На рахунках цього класу обліковується короткотермінова заборгованість підприємства за позичками банку, виданими короткостроковими векселями, податками, оплаті праці, заборгованість постачальникам та інші зобов'язання, строк погашення яких перебуває в межах операційного циклу (12 місяців).

Клас 7. Доходи і результати діяльності. Рахунки цього класу призначено для відображення доходів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. На рахунках накопичується виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, а також доходи, одержані від іншої діяльності.

Клас 8. Витрати за елементами. Рахунки цього класу використовуються з рішення самого підприємства як транзитні з метою накопичення інформації про витрати підприємства за елементами.

Клас 9. Витрати діяльності. На рахунках витрат діяльності відображають інформацію про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати щодо усунення наслідків надзвичайних подій.

Розділ ІІ “Позабалансові рахунки” призначені для обліку наявності і руху ресурсів, що не належать підприємству, але знаходяться певний час в його розпорядженні на підставі укладеного договору оренди або прийняті у переробку та інше.

Субрахунок – підрозділ рахунку першого порядку, він нумерується від 1 до 9 і використовується підприємством залежно від потреб.