Морфобіологічна характеристика культури

1.1. Морфологічна характеристика культури. Описати морфологічну характеристику видів і різновидностей культури, зокрема кореневої системи, стебла, листя, квіток, суцвіть, плодів та насіння.

1.2. Біологічна характеристика культури. Охарактеризувати біологічні особливості культури, звернувши увагу на тривалість вегетаційного періоду, відношення до тепла, вологи, світла, вимоги до родючості ґрунту, пошкодження шкідниками та ураження хворобами.

Ґрунтово-кліматична характеристика.

2.1. Кліматичні особливості країни. Охарактеризувати клімат країни, де вирощується культура, зокрема: температурний режим, кількість опадів. зробити висновок про вплив цих чинників на продуктивність культури.

2.2. Морфологічна, генетична і гідрологічна характеристика ґрунту країни. Описати морфологічну та генетичну характеристику ґрунту країни, де вирощується культура, навести його агрохімічну характеристику, ступінь окультурення, потребу в меліоративних заходах.

Технологія вирощування сільськогосподарських культур.

3.1. Сортовий склад культури і її місце в чергуванні культур. Проаналізувати місце культури в сівозміні за попередниками, в основних, багатокомпонентних, підпокривних, післяукісних та післяжнивних посівах (якщо культура в таких вирощується).

Навести характеристику сортів (гібридів), що вирощуються (рекомендовані до вирощування) в конкретній кліматичній зоні.

3.2. Система удобрення культури. Проаналізувати рівень і якість удобрення, дози (норми) органічних і вапнякових (т/га) та діючої речовини (кг/га) мінеральних добрив, мікродобрив і стимуляторів росту, вирівняність фонів, на яких вирощується культура.

3.3. Система захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Проаналізувати догляд за посівами за фазами і етапами органогененезу, агрономічний контроль за формуванням урожайності, її структури, якості й економічної ефективності. Використання агрохімічного і фітосанітарниого паспорта поля, карти забур’яненості поля, методів діагностики забезпеченості елементами живлення, прогнозу і сигналізації появи шкідливих організмів. У висновку стосовно резервів виробництва використати також результати власних досліджень та довідкову інформацію.

3.4. Система обробітку ґрунту під культуру. Проаналізувати прийняті в країні способи обробітку ґрунту, використання агротехнічних заходів захисту від шкідників, хвороб і бур’янів, відмітити недоліки і позитивне, в т.ч. щілинування, стрічкове внесення гербіцидів, елементи грунтозахисту, природоохорони, енергоресурсо-збереження, груповий метод виконання робіт, карти забур'яненості полів, прогнози фітосанітарного стану посівів, забезпеченість технікою для обробітку ґрунту та як ефективно вона застосовується.

Оцінка використання культурою природних факторів.

4.1. Використання ФАР культурою. Посіви за їх середніми значеннями ККД ФАР (за А.А. Ничипоровичем) поділяють на наступні групи:

Звичайні – 0,5–1,5%

Добрі – 1,5–3,0%

Рекордні – 3,5–5,0%

Теоретично можливі – 6,0–8,0%

Дослідженнями, проведеними в останні роки, встановлено, що теоретично можливі значення ККД ФАР для польових культур можуть досягати рівня тільки 10-15%, а для деяких живих організмів (водорослі) – 25%. Тому в курсовій роботі необхідно орієнтуватися на добрі посіви (ККД ФАР скдадають 2,5–3%). Урожайність добрих посівів, яка можлива при конкретних грунтово-кліматичних умовах, можна розраховувати за формулою Х.Г. Толмінга:

Уnу=104*n*Кх*ΣР/d,

де: Уnу – потенційно можливий урожай зерна або іншої продукції при стандартній вологості (ц/га); n – ККД ФАР (%); Кх – коефіцієнт господарської ефективності врожаю або частка продукції в загальній біомасі врожаю при стандартній вологості; ΣР – сумарний прихід ФАР за вегетаційний період культури, ккал/см²; d – калорійність врожаю, ккал/кг; 104 – перевідний коефіцієнт в ц/га.

4.2. Оцінка культури за вологозабезпеченістю. Потрібно зробити аналіз кліматичних умов зони, забезпеченість вологою і теплом упродовж року і за періодами вегетації, тривалість вегетаційного періоду, кількість діб з потужними вітрами і суховіями, дати заморозків в повітрі і на поверхні ґрунту.

4.3. Залежність урожайності від елементів живлення. Для оцінки використання елементів живлення з ґрунту і добрив необхідно порівняти кількість необхідних добрив для вирощування дійсно можливого врожаю культури з кількістю добрив, що використовуються, для отримання фактичної врожайності.

Особливості технології вирощування сільськогосподарської культури.

5.1. Основні елементи технології вирощування. Згідно індивідуального завдання підібрати спосіб обробітку ґрунту залежно від кліматичних умов, забруднення шкідливими організмами, форм органічного удобрення, співвідношення між культурами в сівозміні, загрози вітрової та водної ерозії. Враховуючи ступінь та глибину поширення ущільнення ґрунту, глибину і величину площі від слідів коліс, кількість, розподіл і властивості рослинних решток, а також вид і щільність бур’янів. Вказати відмінність застосування пестицидів залежно від грунтово-кліматичних умов.

5.2. Розробка технології вирощування з врахуванням закордонного досвіду. Розробити агротехплан вирощування культури в конкретних грунтово-кліматичних умовах.

Висновки. Вказати пунктами аргументовано і переконливо за рахунок яких резервів і як можна поліпшити досягнуті показники та забезпечити виконання рівня проектних. В першу чергу, як використати резерви, що не потребують додаткових витрат, а потім і ті, що потребують значних витрат, але вкрай необхідні й ефективні.