Аудит правильності визначення фінансових

    Перевірка узгодженості показників типових форм

    квартальної звітності підприємства ВКФ “Проблема”.

    Крім того, перевіряють правильність підрахунку ітогів по балансу:

рядок 070 = сумі рядків 010, 020, 030, 035, 040, 050, 055, 060

рядок 150 = сумі рядків 080, 090, 100, 110, 120, 130, 140

рядок 320 = сумі рядків 160, 165, 170, 180, 190, 200, 210,                           220, 240, 250, 260, 270, 280, 290, 300, 310

рядок 330 = сумі рядків 070, 150, 320

рядок 495 = сумі рядків 400-480, 485 зменшена на суму                      рядка 490

рядок 530 = сумі рядків 500-520

рядок 750 = сумі рядків 600-740

рядок 760 = 495, 530, 750

рядок 330 = рядок 760

    Документальна перевірка балансу проводиться безпосередньо за місцем знаходження платника податків - суб’єкта підприємницької діяльності на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів.

    Перевірці підлягає таке питання:

чи відповідають показники балансу даним Головної книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку.

    Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:

1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;

2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.

    Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і главного бухгалтера підприємства.

Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.

    При перевірці відповідності показників балансу даним аналітичного обліку на спільному україно- турецькому підприємстві “ Ей Ті Сі” порушень не встановлено, всі дебетові та кредитові сальдо по рахункам на 31.12.97р. відповідають показникам балансу.
    4. Аудит правильності відображення в обліку виторгу від реалізації продукції.

    Головними завданнями при аудиті касових операцій є:

1) фактична перевірка коштів в касі;

2) порівняння фактичної наявності коштів з даними обліку;

3) перевірка збереження коштів в касі;

4) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, які поступають до каси;

5) перевірка повноти і своєчасності здавання коштів в банк, дотримання ліміту кас.

    При перевірці касових операцій використовують такі нормативні документи:

    - “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затвердженого Постановою Правління НБУ № 21 від 2 лютого 1995 року;

    - Інструкція НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу в Україні.”

    Фактична перевірка коштів в касі і порівняння її з даними обліку.

     При перевірці касових операцій в першу чергу перевіряється чи проводилися на підприємстві інвентаризації грошових цінностей, які зберігаються в касі.

    Інвентаризація повинна проводитися не рідше одного разу на квартал і обов’язково в кінці року перед складанням річного балансу.

    Інвентаризація оформлюється актом інвентаризації наявності грошових коштів.

    Всі надходження і видачі готівки підприємства враховують у касовій книзі.

    Фактична наявність грошей, яка відображена в акті інвентаризації повинна співпадати з залишком коштів по касовій книзі.

    Перевірка збереження коштів в касі.

    При цьому визначається наявність сигналізації та охорони касового приміщення, забезпечення зберігання грошей при здаванні в установи банків, а також при доставці грошей, які одержують в установі банку.

    Перевіряється наявність договору з касиром про повну матеріальну відповідальність.

    Після цього податковий інспектор повинен з’ясувати, що всі надходження коштів і вибуття були відображені в касовій книзі і перевірити чи відповідають дані касового звіту з даними касової книги.

    Обов’язково треба перевірити підсумки надходження і вибуття коштів і по касовому звіту, і по касовій книзі.

    Крім того перевіряють:

- кореспонденцію рахунків, які проставляються в касовій книзі і первинних документах по касі;

- зіставляють цю кореспонденцію з журналами-ордерами по рахунку “каса”;

- зіставляють дані журналів-ордерів з даними оборотної відомості по синтетичних рахунках Головної книги;

- порівнюють дані журналів-ордерів і Головної книги з даними балансу по статті “каса”.

    Перевірка може здійснюватись в хронологічній послідовності або по видах операцій.

    Повнота і своєчасність оприбуткування коштів в касу, зокрема виторгу.

    Ця перевірка проводиться на підставі прибуткових касових ордерів, які прикладені до касового звіту, виписок банку і корінців чекової книжки. Всі ці документи порівнюються з касовими звітами. А касові звіти порівнюють з даними дебетової відомості по рахунку “каса” в розрізі джерел надходження коштів:

1) перевірка надходження коштів з банку.

Проводиться шляхом зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними корінців чекової книжки. Також порівнюються суми журнала-ордера по рахунку 51 і дебетової відомості по рахунку 50. Ці суми повинні бути тотожні.

2) перевірка надходження коштів в касу від виторгу.

Вона проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними квитанцій до касових ордерів. Одночасно перевіряють записи по дебету 50 (дебетову відомість) і кредиту 46.

    Одночасно перевіряють своєчасність оприбуткування виторгу. Банком встановлюється періодичність здавання виручки в банк: чи кожен день, чи раз на три дні.

3) Перевірка правильності оприбуткування коштів, які надходять в касу в порядку невикористаних сум і інше.

Перевірка невикористаних підзвітних сум проводиться за допомогою зіставлення касових звітів, авансових звітів і прибуткових касових ордерів і одночасно Дебет 50 порівнюється з журналом-ордером по рахунку 71.

    Надходження коштів в касу в порядку погашення нестач проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів, прибуткових касових ордерів з даними квитанцій касових ордерів і одночасно порівнюється Дебет 50 та Кредит 72.1.

4) надходження коштів від різних дебіторів і кредиторів. Записи в касовій книзі порівнюються з даними по Дебету 50 та Кредиту 76.

    Підприємства можуть мати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі. Ліміти кас встановлюються банками щорічно і в разі потреби можуть по заяві підприємства переглядатися. Залишок коштів на кінець дня не повинен перевищувати ліміт каси.

    Підприємства, які мають постійний грошовий виторг можуть витрачати готівку на поточні потреби з цього виторгу, але не вище норм, які затверджені у “Порядку ведення касових операцій”:

на підприємствах з чисельністю:

    до 20 чол. - до 5 неоподатковуваних мінімумів;

    до 100 чол. - до 10 неоподатковуваних мінімумів;   

    до 300 чол. - до 15 неоподатковуваних мінімумів;

    до 1000 чол. - до 20 неоподатковуваних мінімумів;

    більше 1000 чол. - до 30 неоподатковуваних мінімумів.

Без обмежень норм може витрачатись готівка з виручки:

а) підприємствами роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування на оплату праці працівників магазинів, їдалень, буфетів і інших торговельних підприємств;

б) підприємствами торгівлі на закупівлю скляної тари у населення і інше.

    При одержанні коштів з банку обов’язково в чеку вказується цілі, на які беруться гроші, і тому при перевірці витрачання готівки в першу чергу перевіряється цільове використання коштів.

    Далі перевірка вибуття коштів з каси здійснюється по джерелам вибуття:

1) в банк через інкасацію. Перевірка проводиться на підставі даних супровідних відомостей, які повинні мати штамп банку, з даними виписок банку. Ці суми повинні бути тотожними.

2) в банк через касира. При перевірці порівнюють дані вибуткових касових ордерів з даними виписок і одночасно обороти по Кредиту 50 і Дебету 51.

3) на виплату зарплати. В цьому випадку порівнюють дані касової книги з даними розрахунково-платіжних відомостей, перевіряються підписи і порівнюються записи по журналу-ордеру по рахунку 50 та обороти по рахунку 70. Якщо ж зарплата видається по видатковим касовим ордерам, то суми по цим ордерам порівнюються з касовим звітом.

    При проведенні аудиту на СП “Ей Ті Сі” встановлено, що ведення касових операцій в народному господарстві України, затверджено Постановою Правління НБУ № 21 від 02.02.95 р. із змінами та доповненнями.

    Ліміт залишку збереження грошових коштів в касі 180 грн.

    За перевіряємий період випадків перевищення збереження грошових коштів в касі перевіркою не виявлено.

    Випадків перевищення норм витрачання готівки на поточні потреби та її оприбуткування в касі на виявлено.

    В результаті перевірки сум виручки, отриманих підприємством за перевіряємий період в формі № 2 рядок 010 порушень не виявлено.

    Окремо перевіряється правильність відображення в обліку виторгу від реалізації продукції. Він відображається по рахунку 46 “Реалізація” на підставі даних відомості № 16 та журнала-ордера № 11.

    По рахунку 46 перевіряється не тільки реалізація по Кредиту 46 і по Дебету 50, 51, але і перевіряється сума виконаних робіт, услуг.

    На промисловому підприємстві по рахунку 46 визначається результат від реалізації.

    Поряд з тим перевіряють правильність списання відвантаженої продукції, яка вже реалізована. Для цього записи по рахунку 45 “Товари відвантажені” по кредиту порівнюють з записами по Дебету 46.

    На підприємствах продукція, яка відвантажується покупцям і ще не є реалізованою, відображається по Дебету рахунку 45. Процес реалізації виникає тільки тоді, коли ця відвантажена продукція оплачена покупцями. В цьому випадку на підставі виписок банку по рахунку 51 перевіряються записи по Дебету 51 та Кредиту 46.

    При відпуску і реалізації продукції виникає необхідність здійснювати також перевірку позавиробничих витрат.

    Обчислені показники рентабельності характеризують ефективність використання засобів. Критерієм при аналізі показників рентабельності має бути норма прибутку на вкладені кошти, що склалася в національному господарстві країни в аналітичному періоді. Аналізуючи показники рентабельності в динаміці, підприємство має можливість оцінити результати фінансово-господарської діяльності в звітному періоді та визначити пріоритетні напрямки розвитку, виходячи з необхідності підвищення ефективності використання коштів.