2020-01-15
101
Звіт
про виробничу практику студента
V курсу 3-ї групи ОФФ спеціальності “Фінанси та кредит” Крупини В.О.
Місце практики - Управління Податкової Поліції Державної Податкової Адміністрації м. Києва.
Період практики з 12.01.98 р. по 26.01.98р.
Керівники практики:
а) від кафедри Юр”єва О. А.
б) від підприємства
заступник начальника
УПП ДПА у м. Києві Пархоменко І.І.
Студента Крупини В.О.
Київ -1998
З М І С Т
Структура податкової поліції. Відділ дослідчих перевірок та його функції.............................................
Аудит організації і методології бухгалтерського
обліку суб’єкта господарювання.................................
Аудит достовірності показників балансу
підприємства................................................................
4. Аудит правильності відображення в обліку
виторгу від реалізації продукції..................................
Аудит експортно-імпортних та валютних операцій..........................................................................
Аудит правильності визначення фінансових
Результатів і позареалізаційних операцій...............
7. Аудит показників декларації про податок з
доходів (прибутку)......................................................
8. Висновки по результатах аудиту..........................
Додатки..........................................................................
3. Аудит достовірності показників балансу підприємства.
Одним з етапів аудиту фінансово-господарської діяльності є перевірка фінансової звітності, зокрема балансів.
Баланс суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:
1) попередня документальна перевірка або камеральна;
2) документальна перевірка.
Камеральній перевірці балансу підлягають такі питання:
- повнота і своєчасність подання;
- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;
- узгодженість звітних даних.
Своєчасність подання річних і квартальних балансів.
Відповідно до Положення “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”, затвердженого Постановою КМУ України від 3 квітня 1993 року № 250, (із змінами і доповненнями) підприємства подають державним податковим адміністраціям за своїм місцезнаходженням бухгалтерські звіти в порядку і терміни, встановлені чинним законодавством.
Але з прийняттям Закону “Про оподаткування підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.97р. баланс підприємства не вважається податковою звітністю і не подається до податкових органів. Він надсилається на адресу органів державної статистики відповідно до Закону України “Про державну статистику”.
Наявність усіх необхідних реквізитів.
Порядок заповнення звітів визначений в Інструкції “Про порядок заповнення форм квартального бухгалтерського звіту підприємства, та в Інструкції “Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства”, затверджених наказом Міністерства фінансів України відповідно від 09.08.93 р. № 55 та 08.08.95р. № 39 (із змінами та доповненнями). Відповідно до цих документів заглавна частина форм заповнюється у наступному порядку:
- реквізит “Підприємства”;
- реквізит “Територія”;
- реквізит “Форма власності”;
- реквізит “Галузь”;
- реквізит “Орган державного управління”;
- реквізит “Кількість підприємств”;
- реквізит “Адреса”;
- коди за ЄДРПОУ, за СПАТО, за КРВ, за СПОДУ, за.
ЗКГНГ.
Узгодженість звітних даних.
Узгодженість звітних даних перевіряється шляхом порівняння однойменних даних у різних формах звітності.
Розглянемо це на прикладі звітних форм ВКФ “Проблема” (додаток 1).
Для цього побудуємо таблицю 1.
Таблиця 1.
Перевірка узгодженості показників типових форм
квартальної звітності підприємства ВКФ “Проблема”.
| Показники, які співставляються |
Співставленні показники | ||||||
| № п/п | Номер строки балансу | но- мер гра- фи | Сума, тис. грн. | Типова форма звіту | Номер строки | Но- мер гра-фи | Сума, тис. грн. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1 | 010 Итого | 3 | 9,88 9,88 | баланс | 012 011 | 3 3 | +11,51 -1,63 9,88 |
| 2 | 010 Итого | 4 | 8,7 8,7 | баланс | 012 011 | 4 4 | +10,4 -1,7 8,7 |
| 3 | 020 Итого | 4 | 0,2 0,2 | баланс | 022 021 | 4 4 | +0,2 -0 0,2 |
| 4 | 100 Итого | 3 | 2,43 2,43 | баланс | 102 101 | 3 3 | +3,93 -1,5 2,43 |
| 5 | 100 Итого | 4 | 2,6 2,6 | баланс | 102 101 | 4 4 | +4,2 -1,6 2,6 |
| 6 | 480 Итого | 4 | 3,32 3,32 | баланс | 482 481 | 4 4 | +6,42 -3,1 3,32 |
| 7 | 480 Итого | 4 | 3,32 3,32 | форма № 2 | 090 сума строк 200-260 | 3 3 | +6,42 -3,1 3,32 |
| 8 | 481 | 4 | 3,1 | форма № 2 | сума строк 200-260 | 3 | 3,1 |
| 9 | 482 | 4 | 6,42 | форма № 2 | 090 | 3 | 6,42 |
Крім того, перевіряють правильність підрахунку ітогів по балансу:
рядок 070 = сумі рядків 010, 020, 030, 035, 040, 050, 055, 060
рядок 150 = сумі рядків 080, 090, 100, 110, 120, 130, 140
рядок 320 = сумі рядків 160, 165, 170, 180, 190, 200, 210, 220, 240, 250, 260, 270, 280, 290, 300, 310
рядок 330 = сумі рядків 070, 150, 320
рядок 495 = сумі рядків 400-480, 485 зменшена на суму рядка 490
рядок 530 = сумі рядків 500-520
рядок 750 = сумі рядків 600-740
рядок 760 = 495, 530, 750
рядок 330 = рядок 760
Документальна перевірка балансу проводиться безпосередньо за місцем знаходження платника податків - суб’єкта підприємницької діяльності на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів.
Перевірці підлягає таке питання:
чи відповідають показники балансу даним Головної книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку.
Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:
1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;
2) показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги.
Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і главного бухгалтера підприємства.
Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.
При перевірці відповідності показників балансу даним аналітичного обліку на спільному україно- турецькому підприємстві “ Ей Ті Сі” порушень не встановлено, всі дебетові та кредитові сальдо по рахункам на 31.12.97р. відповідають показникам балансу.
4. Аудит правильності відображення в обліку виторгу від реалізації продукції.
Головними завданнями при аудиті касових операцій є:
1) фактична перевірка коштів в касі;
2) порівняння фактичної наявності коштів з даними обліку;
3) перевірка збереження коштів в касі;
4) перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, які поступають до каси;
5) перевірка повноти і своєчасності здавання коштів в банк, дотримання ліміту кас.
При перевірці касових операцій використовують такі нормативні документи:
- “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затвердженого Постановою Правління НБУ № 21 від 2 лютого 1995 року;
- Інструкція НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу в Україні.”
Фактична перевірка коштів в касі і порівняння її з даними обліку.
При перевірці касових операцій в першу чергу перевіряється чи проводилися на підприємстві інвентаризації грошових цінностей, які зберігаються в касі.
Інвентаризація повинна проводитися не рідше одного разу на квартал і обов’язково в кінці року перед складанням річного балансу.
Інвентаризація оформлюється актом інвентаризації наявності грошових коштів.
Всі надходження і видачі готівки підприємства враховують у касовій книзі.
Фактична наявність грошей, яка відображена в акті інвентаризації повинна співпадати з залишком коштів по касовій книзі.
Перевірка збереження коштів в касі.
При цьому визначається наявність сигналізації та охорони касового приміщення, забезпечення зберігання грошей при здаванні в установи банків, а також при доставці грошей, які одержують в установі банку.
Перевіряється наявність договору з касиром про повну матеріальну відповідальність.
Після цього податковий інспектор повинен з’ясувати, що всі надходження коштів і вибуття були відображені в касовій книзі і перевірити чи відповідають дані касового звіту з даними касової книги.
Обов’язково треба перевірити підсумки надходження і вибуття коштів і по касовому звіту, і по касовій книзі.
Крім того перевіряють:
- кореспонденцію рахунків, які проставляються в касовій книзі і первинних документах по касі;
- зіставляють цю кореспонденцію з журналами-ордерами по рахунку “каса”;
- зіставляють дані журналів-ордерів з даними оборотної відомості по синтетичних рахунках Головної книги;
- порівнюють дані журналів-ордерів і Головної книги з даними балансу по статті “каса”.
Перевірка може здійснюватись в хронологічній послідовності або по видах операцій.
Повнота і своєчасність оприбуткування коштів в касу, зокрема виторгу.
Ця перевірка проводиться на підставі прибуткових касових ордерів, які прикладені до касового звіту, виписок банку і корінців чекової книжки. Всі ці документи порівнюються з касовими звітами. А касові звіти порівнюють з даними дебетової відомості по рахунку “каса” в розрізі джерел надходження коштів:
1) перевірка надходження коштів з банку.
Проводиться шляхом зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними корінців чекової книжки. Також порівнюються суми журнала-ордера по рахунку 51 і дебетової відомості по рахунку 50. Ці суми повинні бути тотожні.
2) перевірка надходження коштів в касу від виторгу.
Вона проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів і прибуткових касових ордерів з даними квитанцій до касових ордерів. Одночасно перевіряють записи по дебету 50 (дебетову відомість) і кредиту 46.
Одночасно перевіряють своєчасність оприбуткування виторгу. Банком встановлюється періодичність здавання виручки в банк: чи кожен день, чи раз на три дні.
3) Перевірка правильності оприбуткування коштів, які надходять в касу в порядку невикористаних сум і інше.
Перевірка невикористаних підзвітних сум проводиться за допомогою зіставлення касових звітів, авансових звітів і прибуткових касових ордерів і одночасно Дебет 50 порівнюється з журналом-ордером по рахунку 71.
Надходження коштів в касу в порядку погашення нестач проводиться за допомогою зустрічної перевірки касових звітів, прибуткових касових ордерів з даними квитанцій касових ордерів і одночасно порівнюється Дебет 50 та Кредит 72.1.
4) надходження коштів від різних дебіторів і кредиторів. Записи в касовій книзі порівнюються з даними по Дебету 50 та Кредиту 76.
Підприємства можуть мати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі. Ліміти кас встановлюються банками щорічно і в разі потреби можуть по заяві підприємства переглядатися. Залишок коштів на кінець дня не повинен перевищувати ліміт каси.
Підприємства, які мають постійний грошовий виторг можуть витрачати готівку на поточні потреби з цього виторгу, але не вище норм, які затверджені у “Порядку ведення касових операцій”:
на підприємствах з чисельністю:
до 20 чол. - до 5 неоподатковуваних мінімумів;
до 100 чол. - до 10 неоподатковуваних мінімумів;
до 300 чол. - до 15 неоподатковуваних мінімумів;
до 1000 чол. - до 20 неоподатковуваних мінімумів;
більше 1000 чол. - до 30 неоподатковуваних мінімумів.
Без обмежень норм може витрачатись готівка з виручки:
а) підприємствами роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування на оплату праці працівників магазинів, їдалень, буфетів і інших торговельних підприємств;
б) підприємствами торгівлі на закупівлю скляної тари у населення і інше.
При одержанні коштів з банку обов’язково в чеку вказується цілі, на які беруться гроші, і тому при перевірці витрачання готівки в першу чергу перевіряється цільове використання коштів.
Далі перевірка вибуття коштів з каси здійснюється по джерелам вибуття:
1) в банк через інкасацію. Перевірка проводиться на підставі даних супровідних відомостей, які повинні мати штамп банку, з даними виписок банку. Ці суми повинні бути тотожними.
2) в банк через касира. При перевірці порівнюють дані вибуткових касових ордерів з даними виписок і одночасно обороти по Кредиту 50 і Дебету 51.
3) на виплату зарплати. В цьому випадку порівнюють дані касової книги з даними розрахунково-платіжних відомостей, перевіряються підписи і порівнюються записи по журналу-ордеру по рахунку 50 та обороти по рахунку 70. Якщо ж зарплата видається по видатковим касовим ордерам, то суми по цим ордерам порівнюються з касовим звітом.
При проведенні аудиту на СП “Ей Ті Сі” встановлено, що ведення касових операцій в народному господарстві України, затверджено Постановою Правління НБУ № 21 від 02.02.95 р. із змінами та доповненнями.
Ліміт залишку збереження грошових коштів в касі 180 грн.
За перевіряємий період випадків перевищення збереження грошових коштів в касі перевіркою не виявлено.
Випадків перевищення норм витрачання готівки на поточні потреби та її оприбуткування в касі на виявлено.
В результаті перевірки сум виручки, отриманих підприємством за перевіряємий період в формі № 2 рядок 010 порушень не виявлено.
Окремо перевіряється правильність відображення в обліку виторгу від реалізації продукції. Він відображається по рахунку 46 “Реалізація” на підставі даних відомості № 16 та журнала-ордера № 11.
По рахунку 46 перевіряється не тільки реалізація по Кредиту 46 і по Дебету 50, 51, але і перевіряється сума виконаних робіт, услуг.
На промисловому підприємстві по рахунку 46 визначається результат від реалізації.
Поряд з тим перевіряють правильність списання відвантаженої продукції, яка вже реалізована. Для цього записи по рахунку 45 “Товари відвантажені” по кредиту порівнюють з записами по Дебету 46.
На підприємствах продукція, яка відвантажується покупцям і ще не є реалізованою, відображається по Дебету рахунку 45. Процес реалізації виникає тільки тоді, коли ця відвантажена продукція оплачена покупцями. В цьому випадку на підставі виписок банку по рахунку 51 перевіряються записи по Дебету 51 та Кредиту 46.
При відпуску і реалізації продукції виникає необхідність здійснювати також перевірку позавиробничих витрат.
Аудит правильності визначення фінансових
результатів і позареалізаційних операцій.
Одним із найбільш складних видів перевірки є перевірка фінансових результатів.
При документальній перевірці фінансових результатів безпосередньо на підприємстві встановлюють:
1) правильність визначення:
а) виручки від реалізації;
б) прибутку від реалізації продукції. Він визначається по даним рахунку 46 як різниця між дебетовим і кредитовим оборотом;
в) прибутку від іншої реалізації, яка включає реалізацію основних засобів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, валютних цінностей, оренда;
г) прибутку від позареалізаційних операцій.
2) правильність нарахування і своєчасність перерахування до бюджету податку на прибуток.
Після цього визначають вплив окремих факторів на величину фінансового результату. На фінансовий результат впливає зміна таких показників:
- обсяг реалізації продукції;
- величина валових затрат реалізованої продукції;
- структура та асортимент реалізованої продукції.
Визначимо вплив цих факторів на фінансовий результат СП “Ей Ті Сі”.
В нас є такі дані і на їх основі зробимо розрахунок.
| Показники | план | факт | перера-ховані на факт. реалізов. продукцію | % вико-нання плану | відхи- лення |
| Обсяг реалізації продукції | 1718,9 | 1933,8 | 112,5 | 214,9 | |
| Валові витрати на реалізов. пр-цію | 1634,92 | 1830,5 | 1830,48 | 112 | 195,58 |
| Прибуток від реалізації | 83,98 | 103,3 | 298,88 | 123 | 19,32 |
Розрахунок впливу факторів:
1) за рахунок зміни обсягу реалізації продукції.
Визначається множенням планової суми прибутку на процент виконання плану реалізованої продукції:
83,98 х 12,5 % = 10,5 тис. грн.
2) за рахунок зміни величини валових витрат реалізованої продукції.
Визначається шляхом співставлення фактичних валових витрат з плановими, перерахованими на фактичний випуск продукції:
1634,92 - 1830,48 = - 195,56 тис. грн.
3) за рахунок зміни структури та асортименту реалізованої продукції.
Визначається шляхом співставлення планового прибутку, скоригованою на фактично реалізовану продукцію, з плановим прибутком, зкоригованим на процент виконання плану по обсягу реалізації:
298,88 - 94,5 = 204,38 тис. грн.
Із проведених розрахунків ми бачимо, що перевиконання плану по прибутку відбулося за рахунок таких факторів:
- за рахунок збільшення фактичних обсягів реалізації у порівнянні з планом на 214,9 тис. грн. прибуток від реалізації збільшився на 10,5 тис. грн;
- за рахунок збільшення фактичних валових витрат реалізованої продукції у порівнянні з планом на 195,58 тис. грн. прибуток від реалізації зменшився на 195,56 тис. грн.;
- за рахунок зміни структури і асортименту реалізованої продукції прибуток від реалізації збільшився на 204,38 тис. грн..
В цілому спостерігається позитивне явище - збільшення прибутку від реалізації.
Після цього при аналізі фінансових результатів здійснюється розрахунок основних показників, значення яких характеризують основні результати фінансово-господарської діяльності підприємства: це різні види рентабельності. Розрахуємо їх.
Розрахунок рентабельності.
| Показники | Сума, тис. грн. |
| Середня величина активу | 3 501 |
| Середня вартість основних засобів | 1 104 |
| Середня вартість оборотних засобів | 2 397 |
| Валові витрати на реалізовану продукцію | 1 827,3 |
| Власні кошти | 1 423 |
| Обсяг реалізації | 1 933,8 |
| Прибуток від реалізації | 103,3 |
| Прибуток до оподаткування | 103,3 |
| Прибуток після оподаткування | 72,31 |
| Рентабельність активів | 2,07 % |
| Загальна рентабельність | 2,95 % |
| Рентабельність поточних витрат | 5,65 % |
| Рентабельність власних коштів | 5,08 % |
| Рентабельність реалізації | 5,34 % |
Обчислені показники рентабельності характеризують ефективність використання засобів. Критерієм при аналізі показників рентабельності має бути норма прибутку на вкладені кошти, що склалася в національному господарстві країни в аналітичному періоді. Аналізуючи показники рентабельності в динаміці, підприємство має можливість оцінити результати фінансово-господарської діяльності в звітному періоді та визначити пріоритетні напрямки розвитку, виходячи з необхідності підвищення ефективності використання коштів.
