2020-01-15
79
Продуктивність праці
Продуктивність праці - це її ефективність, результативність.
Для виміру продуктивності праці використовуються два показники: виробіток і трудомісткість.
Виробіток - це кількість продукції, яка вироблена в одиницю робочого часу чи яка приходиться на одного середньоспискового працівника в рік (квартал, місяць).
Трудомісткість характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції.
Виробіток - найбільш поширений і універсальний показник рівня використання працівників. Для його виміру використовують натуральні, умовно-натуральні і вартісні (грошові) одиниці виміру.
Одиницею трудомісткості є час. Праця, затрачена на виробництво продукції, може бути виражена у людино-годинах, людино-днях або середньосписковій чисельності працівників.
У залежності від способу вираження обсягу продукції розрізняють три основних методи виміру продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний.
При натуральному методі рівень продуктивності праці обчислюється як відношення обсягу продукції у фізичних (натуральних) одиницях виміру до середньострокової чисельності ПВП.
При трудовому методі обсяг продукції обчислюється в годинах.
Рівень продуктивності праці при вартісному методі визначається відношенням обсягу продукції в грошовому вираженні на середньоспискову чисельність ПВП.
У залежності від складу затрат, що включаються в трудомісткість продукції, розрізняють наступні її види:
q технологічна трудомісткість (затрати праці основних робітників);
q трудомісткість обслуговування виробництва (затрати праці допоміжних робітників);
q виробнича трудомісткість (затрати праці основних і допоміжних робітників);
q трудомісткість управління виробництвом (затрати праці керівників, фахівців і службовців);
q повна трудомісткість (затрати праці всього промислово-виробничого персоналу).
13.2. Використання основних засобів і виробничих потужностей
Основними показниками використання основних засобів є:
1) коефіцієнт екстенсивного використання обладнання - визначається відношенням фактичної кількості годин роботи обладнання до кількості годин його роботи з плану;
2) коефіцієнт змінності роботи обладнання - відношення загальної кількості відпрацьованих машино-днів за добу до числа встановленого обладнання;
3) коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичної продуктивності обладнання до його технічного (паспортної) продуктивності;
4) коефіцієнт інтегрального використання обладнання дорівнює добуткові коефіцієнтів інтенсивного й екстенсивного використання обладнання і комплексно характеризує експлуатацію його за часом і продуктивністю;
5) фондовіддача - показник випуску продукції, що приходиться на одну гривню середньорічної вартості основних засобів;
6) фондомісткість - величина, зворотна фондовіддачі. Вона показує частку вартості основних засобів, що приходиться на кожну гривню виробленої продукції. Фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість - до зниження;
7) фондоозброєність праці визначається відношенням середньорічної вартості основних засобів до середньоспискової чисельності промислово-виробничого персоналу підприємства за рік.
На підприємстві розраховують також коефіцієнт освоєння проектної потужності і коефіцієнт використання поточної потужності.
Основні напрямки поліпшення використання основних засобів і виробничих потужностей: скорочення простоїв обладнання і підвищення коефіцієнта його змінності; заміна і модернізація зношеного і застарілого обладнання; впровадження новітньої технології й інтенсифікація виробничих процесів; швидше освоєння потужностей, що знову вводяться; стимулювання ефективного використання основних засобів і виробничих потужностей; розвиток акціонерної форми господарювання і приватизація підприємств і ін.
