2020-01-15
106
На відміну від прибутку, що показує абсолютний ефект діяльності, існує відносний показник ефективності роботи підприємства - рентабельність. У загальному виді він обчислюється як відношення прибутку до витрат і виражається у відсотках.
Розрізняють наступні види рентабельності:
1) рентабельність виробництва (рентабельність виробничих засобів) - Рв, розраховується за формулою:
Рв = П / (ОЗП + НОЗ) *100,
де П - загальний (валовий) прибуток за рік (або інший період); ОЗП - середньорічна вартість основних засобів; НОЗ - середньорічний залишок нормованих оборотних засобів.
2) рентабельність власного капіталу Рк, що характеризується розміром статутного засобу (акціонерного капіталу);
Рк = П / Кс *100,
де П - чистий прибуток (з урахуванням сплати відсотків за кредит),
Кс - власний капітал, величина якого приймається за даними балансу і дорівнює сумі активів за мінусом боргових зобов'язань.
Показник рентабельності власного капіталу цікавить всіх акціонерів, тому що визначає верхню границю дивідендів;
3) рентабельність сукупних активів Ра - характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства:
Ра = П / Ка *100,
де Ка - середня сума активів балансу підприємства;
4) рентабельність продукції Рп, характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут:
Рп = Пр / Ср * 100,
де Пр - прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг); Ср - повна (чи загальна) собівартість реалізованої продукції;
5) рентабельність окремого виду продукції Рвир:
Рвир = (Цв – Св) / Св * 100,
де Цв і Св - відповідно ціна і повна собівартість одиниці визначеного виду продукції;
6) рентабельність продажів Рр - показує частку прибутку, що приходиться на одну грошову одиницю продажів (вартість реалізованої продукції Vр):
Рпр = П / Опр *100.
12.3. Оцінювання ефективності інноваційних процесів
Основним узагальнюючим показником економічної ефективності техніко-технологічних нововведень є показник економічного ефекту. У ньому знаходять висвітлення часткові показники ефективності: продуктивність праці, фондовіддача, матеріало- й енергоємність, показники технічного рівня виробництва, якість продукції й ін.
Показник економічного ефекту від реалізації нововведень визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних затрат ресурсів за весь період здійснення заходів.
Економічний ефект (Е) визначається як різниця між результатами (продукцією, роботою, послугами у вартісній оцінці - Р) та витратами на їхнє досягнення (З) за визначений розрахунковий період:
Е = Р — З.
Під витратами розуміється вся сукупність витрачених для досягнення ефекту ресурсів (або окремих їхніх видів). У масштабі національної економіки витратами є сукупність капітальних вкладень, оборотних засобів і живої праці (заробітна плата). Для галузі, об'єднання, підприємства витрати виступають у виді собівартості або виробничих засобів.
При оцінці доцільності інвестицій установлюють ставку дисконту (капіталізації), тобто процентну ставку, що характеризує норму прибутку інвестора (відносний показник мінімального щорічного доходу). За допомогою дисконту (облікового відсотка) визначають спеціальний коефіцієнт дисконтування (базується на формулі складних відсотків) для приведення інвестицій і грошових потоків у різні роки до нинішнього (майбутнього) моменту.
При розрахунках економічного ефекту необхідно враховувати фактор часу шляхом приведення різночасових витрат і результатів до одного (єдиного) моменту часу, тобто розрахункового року tp.
Коефіцієнт приведення різночасових витрат і результатів до розрахункового року розраховується по формулі:
де t - рік, витрати і результати якого приводяться до розрахункового року;
E - норматив приведення, дорівнює процентній ставці.
При оцінці ефективності організаційних інновацій їх підрозділяють на двох груп:
· нововведення, що вимагають визначених додаткових одночасних витрат (капітальних вкладень);
· нововведення, що не вимагають додаткових інвестицій.
Ефективність першої групи організаційних нововведень розраховується так само, як і техніко-технологічних. Оцінка ефективності безвитратних нововведень здійснюється на основі вирахування економії поточних витрат, викликаної здійсненням таких організаційних інновацій.
При визначенні ефективності нововведень необхідно також враховувати соціальній екологічні результати (безпека об'єктів інновацій).
