Використання оборотних засобів

При аналізі роботи промислового підприємства застосовуються різні показники корисного використання матеріальних ресурсів:

q показник (коефіцієнт) виходу готової продукції з одиниці сировини;

q показник затрат сировини на одиницю готової продукції;

q коефіцієнт використання матеріалів (відношення чистої ваги чи маси виробу до нормативної або фактичної витрати конструкційного матеріалу);

q коефіцієнт використання площі або об’єму матеріалів;

q рівень відходів (утрат) і ін.

Загальними джерелами економії матеріальних ресурсів є: зниження питомих затрат матеріалів; зменшення ваги виробів; зниження втрат і відходів матеріальних ресурсів; використання відходів і побічних продуктів; утилізація відходів; заміна натуральної сировини і матеріалів штучними тощо.

Для оцінки ефективності використання оборотних коштів використовуються наступні показники:

q коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) визначається як частка від розподілу обсягу реалізованої продукції на середньорічну вартість нормованих оборотних коштів;

q оборотність (тривалість одного обороту в днях) розраховується як співвідношення кількості днів у році (360) до числа оборотів за рік;

q коефіцієнт завантаження визначається відношенням середньорічної вартості оборотних коштів до обсягу реалізованої продукції;

q рентабельність оборотних коштів обчислюється як відношення прибутку підприємства до середньорічної вартості оборотних коштів;

q абсолютне вивільнення відбиває пряме зменшення потреби в оборотних коштах;

q відносне вивільнення відбиває як зміна величини оборотних коштів, так і зміна обсягу реалізованої продукції. Щоб визначити його, потрібно обчислити потребу в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік. Різниця дасть суму вивільнення засобів.

Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів: оптимізація запасів ресурсів і незавершеного виробництва; скорочення тривалості виробничого циклу; поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення; прискорення реалізації товарної продукції тощо.

 

13.4. Критерії та система показників ефективності

Вимірювання ефективності функціонування економічної системи передбачає встановлення критерію економічної ефективності.

На рівні підприємства формою єдиного критерію ефективності його діяльності може служити максимізація прибутку чи мінімізація витрат.

Ефективність підприємства знаходить конкретне кількісне вираження у взаємозалежній системі показників, які характеризують ефективність функціонування його основних підрозділів, окремих процесів і їх елементів:

1) узагальнюючі показники:

q виробництво чистої продукції на одиницю витрат ресурсів;

q прибуток на одиницю загальних витрат;

q рентабельність виробництва;

q витрати на 1 гривню товарної продукції;

q частка приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва;

2) показники ефективності використання праці (персоналу):

q темп росту продуктивності праці;

q частка приросту продукції за рахунок збільшення продуктивності праці;

q відносне вивільнення працівників;

q коефіцієнт використання корисного фонду робочого часу;

q трудомісткість одиниці продукції;

q зарплатомісткість одиниці продукції;

3) показники ефективності використання виробничих засобів:

q загальна фондовіддача;

q фондовіддача активної частини основних засобів;

q рентабельність виробничих засобів;

q фондомісткість одиниці продукції;

q матеріалоємність одиниці продукції;

q коефіцієнт використання найважливіших видів сировини і матеріалів;

4) показники ефективності використання коштів:

q оборотність оборотних коштів;

q рентабельність оборотних коштів;

q відносне вивільнення оборотних коштів;

q питомі капітальні вкладення (на одиницю приросту потужності або продукції);

q рентабельність капітальних вкладень;

q строк окупності капітальних вкладень тощо.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: