Типи і еволюція економічних систем

Економічна система – сукупність усіх видів діяльності людей у процесі їх взаємодії стосовно виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ (продукту) і регулювання економічної (господарської) діяльності.

Важливою характеристикою економічної системи є визначення її структурних елементів.

Структура будь-якої економічної системи включає такі елементи:

- органічна структура виробничих факторів (продуктивні сили);

- власність на засоби виробництва і вироблений продукт (соціально – економічні відносини);

- відповідний поділ, спеціалізацію, кооперацію і комбінування праці, організацію виробництва та його технологію (організаційно – економічні відносини);

- регулювання економічної системи (економічний механізм регулювання).

В економічній системі продуктивні сили визначають рівень розвитку матеріальних і особистих передумов виробництва, соціально – економічні відносини – форму привласнення засобів виробництва і створення благ, організаційно – економічні відносини – рівень поділу і кооперації праці, організації і технології виробництва, економічний механізм регулювання – впорядкованість системи і доцільну взаємодію її елементів.

Класифікація економічних систем

Традиційною економічною системою є економіка, в якій практичне використання ресурсів визначається традиціями та звичаями. їй притаманні певні ознаки. По-перше, вона включає різні економічні уклади, тобто способи господарювання, що базуються на різних формах власності.. Важливе місце займає дрібна приватна власність, яка є основою дрібнотоварного виробництва. По-друге, основні рішення щодо виробництва, розподілу та обміну благ приймаються на основі звичаїв, традицій та культових обрядів. По-третє, традиційна економіка базується на відсталій технічній базі та ручній праці. По-четверте, за цієї системи значну роль відведено державі та силовим структурам. Велику роль відіграє і іноземний капітал. По-п'яте, традиційна економіка характеризується низьким рівнем економічного розвитку, неграмотністю населення, високим рівнем безробіття та низьким рівнем доходів.

Другим типом економічних систем є планова, або командна, економіка. Це система, в якій матеріальні ресурси, як правило, є державною власністю, а регулювання економічної діяльності здійснюється шляхом централізованого управління та контролю. Основою є державна власність на матеріальні економічні ресурси. Приватної власності або немає, або вона займає незначну частку в економіці.

Третім типом економічної системи є ринкова економіка, яка базується на повній самостійній відповідальності та економічній свободі дій індивідуума. її основою є товарно-грошові відносини, приватна власність і вільна конкуренція виробників і споживачів

Характерною ознакою ринкової економіки є ринкові механізми її збалансованості. сил, особистість в економічній сфері може робити або не робити те, що вона бажає, крім випадків, коли вона вступає у конфлікт із законам

Найхарактернішою ознакою змішаної економіки є активна роль держави в економічній сфері, що проявляється як у створенні державного сектору економіки, так і в істотному впливі держави на грошовий обіг, фінансово-кредитну систему, механізм ціноутворення та монополії. Основою цієї системи залишається приватна власність, але відбувається її розпорошення, бо переважну роль в економіці відіграє її акціонерна форма. Водночас формується і суттєво розширюється державна власність як у галузі виробництва, так і у сфері розподілу благ.

У змішаній економіці провідну роль відіграють могутні господарські одиниці монопольного типу. Це велетенські корпорації з широкою мережею підприємств за межами країни - транснаціональні корпорації.

Характерною рисою змішаної економіки є активне використання такого елементу командної економіки, як планування.

Власність, її сутність, форми і місце в економічній системі

Власність - складна і багатогранна категорія, яка виражає всю сукупність суспільних відносин-економічних, соціальних, правових, політичних, національних, морально-етичних, релігійних тощо. Вона займає центральне місце в економічній системі, оскільки зумовлює спосіб поєднання робітника із засобами виробництва, мету функціонування і розвитку економічної системи, визначає соціальну і політичну структуру суспільства, характер стимулів трудової діяльності і спосіб розподілу результатів праці

Для первіснообщинної форми власності характерні однакові права всіх членів общини на панівний об'єкт власності - землю, а також на засоби праці й результати виробництва.

Рабовласницька форма власності характеризується абсолютною концентрацією прав власності рабовласника на засоби виробництва, результати праці й на працівника (раба).

Феодальна власність передбачає абсолютні права власності феодала на землю й обмежені права на працівника (селянина-кріпака).

Капіталістична власність характеризується зосередженням прав власності підприємця на засоби та результати праці і відсутністю власності на найманого робітника, який має особисту свободу.

Однак юридична рівноправність усіх громадян капіталістичного суспільства не означає рівності в розподілі й концентрації прав власності. Це породжує економічну владу одних і економічну залежність інших.