Товарне виробництво: причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства

Причини виникнення. Товарне виробництво виникло в період розкладу первіснообщинного ладу. Воно мало значне розповсюдження в рабовласницькому суспільстві і за феодалізму, а за капіталізму набуло всезагального характеру. Товарне виробництво, яке виникло на базі натуральної форми виробництва, існує вже близько 7000 років.

Необхідною умовою виникнення товарного виробництва і обміну є суспільний поділ праці. В міру розвитку продуктивних сил за натуральної форми виробництва праця стає вже більш спеціалізованою. Поділ праці, який спочатку формувався в межах первісної общини або роду, з часом виходить за них. Складається система суспільного поділу праці. Так, тваринницькі племена виділяються з інших племен. У зв’язку з цим одні племена займаються переважно землеробством, а інші — тваринництвом. З виокремленням тваринницьких племен відбувся перший великий суспільний поділ праці.

Сутність: продукт, що виробляється не для особистого споживання, а для обміну, називається товаром. Виробництво товарів мало місце ще до другого великого суспільного поділу праці, але після виокремлення ремесла в самостійну сферу діяльності, воно стає більш регулярним, стійким. Спочатку товар безпосередньо обмінювався на інший товар, тобто за формулою Т—Т. Наприклад, 1 міра зерна на 1 вівцю. З часом з’явилися гроші. З появою грошей обмін розпадається на два акти: продаж товару на гроші (Т—Г) і купівля (придбання) інших товарів на гроші (Г—Т). З розгортанням відносин купівлі-продажу товарів у сфері обміну сформувався ринок.

Ознаки: По-перше, виробництво товарів засновано на суспільному розподілі праці, котре виникає між окремими господарюючими одиницями. Його розвиток передбачає прогрес виробництва: ріст кваліфікації та вмінь робітників, а також розробка нових машин, котрі скорочують працю, дозволяють одній людині виконувати роботу багатьох. Збільшення випуску товару на спеціалізованому підприємстві створює можливість і необхідність обмінювати зайву їх кількість на більшу масу інших корисних речей.

По-друге, товарне господарство є відкритою системою організаційно - економічних відносин. Тут робітники створюють корисні продукти не для особистого використання, а для продажу іншим людям. Увесь потік нових речей виходить, як правило, за межі кожної виробничої одиниці і йде на ринок для задоволення попиту покупців.

По-третє, товарному господарству належні непрямі зв’язки між виробництвом та використанням. Вони розвиваються за формулою: виробництво – обмін – використання. Виготовлена продукція йде спочатку на ринок для обміну на інші вироби (або на гроші) і лише після цього попадає у сферу використання. Ринок підтверджує, або не підтверджує необхідність виготовляти дану продукцію для продажу. Саме через ринковий обмін встановлюються економічні відносини між виробником та покупцем товарів.

Роль і розвиток. З розвитком виробництва створюються нові суспільні відносини. Сукупність виробничих відносин, матеріальний базис суспільства визначають форми свідомості, юридичну та політичну надбудову суспільства. Право, політика, релігія керуються базисом; взаємозв'язок між двома сторонами суспільного організму надзвичайно складна і суперечлива.

Діючі в суспільстві соціологічні закони виражають принцип відповідності між продуктивними силами і виробничими відносинами, а також між ідеологічною і політичною надбудовою і базисом. Принцип відповідності між рівнем розвитку виробництва і формою організації суспільства пояснює, чому відбуваються зміни в суспільних відносинах: виробничі відносини стають гальмом розвитку продуктивних сил і повинні бути перетворені революційним шляхом. "Зі зміною економічної основи, писав К. Маркс, більш-менш швидко відбувається переворот в усій величезній надбудові ".

Теоретична концепція, запропонована та конкретизована Марксом, виглядає дуже логічно. Її впливу не уникли багато економістів, історики, природознавець, у тому числі великі представники теоретичної думки Заходу.

Виникнення і розвиток грошових відносин

З’явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності при обміні товарів різної споживної вартості. Як відмічалось в попередній темі, необхідність еквівалентного обміну зумовила появу вартості, а вартість породила гроші.

 Останні є найбільш універсальним засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва. Таким чином гроші завдячені розвитку форми вартості.

Сфера обміну дедалі більше насичується різноманітними товарами, серед яких стихійно поступово виділяється один, найпоширеніший і найбільш ходовий товар, що найчастіше виконує роль еквівалента. Такими товарами були: у пастушачих племен – худоба, у племен, що жили в гірських і лісистих місцевостях – хутра, шкіра тварин. Зокрема, на Русі хутра куниць та соболя.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша всезагальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

 Важливою і характерною рисою грошової форми вартості є те, що тут роль загального еквівалента зростається із споживчою вартістю товару, який здатний виконувати цю роль в масштабі не лише місцевого, навіть національного ринку, а й в масштабах широкого, міжнародного обміну.