Характеристика інфляції та її види (відповідно до темпів інфляційного процесу)

Курсовий проект

з дисципліни «Фінансовий аналіз»

на тему: «Система фінансового аналізу»

Варіант №17

 

Виконала:

ст. гр. ЕКд7-41Ф

 

Прийняв:

 

Львів 2009

 

АНОТАЦІЯ

 

Даний курсовий проект присвячений такому питанню, як розрахунок доходу від фінансових операцій в умовах інфляції на підприємстві. Курсовий проект складається з чотирьох розділів.

В першому розділі розкривається теоретична суть питання, характеристика інфляції її види та показники вимірювання. В другому розділі наведений короткий опис підприємства та проведений розрахунок фінансового стану, тобто горизонтальний аналіз ВКП «Дзеркало» за три роки. Третій розділ містить спеціально-розрахункову частину, де проводиться розрахунок основних показників рентабельності підприємства, п’ятифакторна модель Альтмана, а також здійснюється графічна побудова залежності фінансової стійкості та обсягу реалізації продукції. В четвертому розділі подані рекомендації щодо покращання фінансового стану підприємства.

Основною метою курсового проекту - це розрахунок показників, що стосуються інфляції на підприємстві та правильно оцінювати фінансовий стан підприємства. Зроблено висновки по всіх частинах роботи, а також запропоновані зразки необхідних документів, фінансові звіти за 2006-2008 роки ВКП «Дзеркало».

 

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретична частина

1.1 Характеристика інфляції та її види (відповідно до темпів інфляційного процесу).

1.2 Інфляція попиту та витрат, як складові причин інфляції

1.3 Показники вимірювання інфляції

1.4 Регулювання та форми боротьби з інфляцією

1.5 Аналіз впливу інфляції на фінансовий стан підприємства

Розділ 2.Розрахунково-аналітична частина роботи

2.1 Аналіз діяльності ВКП «Дзеркало»

2.2 Розрахунок горизонтального аналізу ВКП «Дзеркало»

2.3 Переоцінка статей балансу ВКП «Дзеркало»

Розділ 3. Спеціально-розрахункова частина

3.1 Аналіз фінансового стану ВКП «Дзеркало» на базі п'ятифакторної

моделі Альтмана

3.2 Розрахунок показників рентабельності підприємства

3.3 Оцінка інтенсивності використання капіталу та ділової активності ВКП «Дзеркало»

3.4 Аналіз швидкості обертання капіталу на підприємстві через тривалість одного обороту

3.5 Оцінка та розрахунок запасу фінансової стійкості

3.6 Графічна побудова залежності запасу фінансової стійкості ВКП «Дзеркало» від вхідних параметрів

3.7 Оцінка зони прибутків та зони збитків ВКП «Дзеркало»

3.8 Оцінка економічного потенціалу ВКП «Дзеркало»

3.9 Оцінка кінцевої результативності виробничо-господарської діяльності підприємства

Розділ 4. Рекомендації та розробка заходів щодо покращання фінансового стану ВКП «Дзеркало»

Висновки

Список використаної літератури

 

 

ВСТУП

 

В складних умовах жорсткої конкуренції фінансовий аналіз, надає можливість правильно, точно та оперативно оцінити реальний стан підприємства та орієнтувати на прийняття оптимальних і ефективних рішень у сфері операційної, фінансової та інвестиційної діяльності,а також чітко охарактеризувати,як впливає інфляція на фінансовий стан підприємства.

Мета курсового проекту полягає в тому, щоб навчитись приймати управлінські рішення у сфері виробництва, фінансів, інвестицій, використовуючи як набуті теоретичні знання з дисципліни „Фінансовий аналіз", так і одержати ґрунтовні навички практичних розрахунків з вмінням поєднувати логічну послідовність господарських подій з фінансовими відносинами через прогноз фінансового стану об'єкта дослідження.

В даному курсовому проекті розглядається питання про інфляцію. Як наведено нижче, інфляція буває кількох видів,а її вплив буває різним в залежності від темпів інфляції. Інфляція завжди характеризується знецінюванням грошей, зростанням обсягу грошової маси в обігу, загальним підвищенням рівня цін у державі. Незначні інфляційні процеси практично не впливають на фінансовий стан підприємств та їхню звітність. Проте високі темпи інфляції негативно впливають на усі фінансово-господарські сторони діяльності підприємств, внаслідок чого бухгалтерська звітність являє собою необ'єктивну інформацію. Розміри інфляції можна визначити за допомогою таких показників: індексу вартості життя, індексу купівельної спроможності та індексів інфляції.

На даний момент, проблема боротьби з інфляцією вирішується її регулюванням з боку держави. Основна мета такого регулювання полягає в тім, щоб утримати інфляцію в розумних межах і не допустити прискорення її темпів до розмірів, загрозливих для соціально-економічного життя суспільства. Тому, існують форми боротьби з інфляцією,тобто це грошові реформи та антиінфляційна політика.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНАЧАСТИНА

РОЗРАХУНОК ДОХОДУ ВІД ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ В УМОВАХ ІНФЛЯЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Характеристика інфляції та її види (відповідно до темпів інфляційного процесу)

 

Інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть. Однак в економічній теорії досі не існує одного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній науці сформувалися дві основні концепції інфляції:

1) інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей

2) внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;

3) інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги.

Хід думок щодо першого визначення такий,що золото має високу власну вартість, а тому не знецінюється як його паперові символічні замінники. Щодо другого,вирішальною ознакою інфляції вважають зростання цін незалежно від його причин та умов, за яких воно відбувається. Стабільність цін є головним показником відсутності інфляції [13].

Інфляція - процес знецінення грошей унаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу і масою. Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей. Перебіг інфляційного процесу схематично ілюструє рис.1.1.

Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів та багатства між соціальними групами населення, зниження матеріального стимулювання праці, до спаду виробництва, скорочення інвестицій, гальмування науково-технічного прогресу, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни, зменшення конкурентних можливостей на світовому ринку.

Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на три етапи:

- на першому етапі темпи зростання цін (інфляції) відстають відтемпів збільшення грошової маси в обігу;

- на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;

- на третьому етапі зростання цін набирає нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них.

 

Рис.1.1 Інфляційний процес

 

У міжнародній практиці(відповідно до темпів інфляційного процесу), виокремлюють три різновиди інфляції: повзучу, галопуючу, гіперінфляцію. Ясна річ,що межі і форми інфляційного процесу досить мінливі і в кожній країні він розвивається по своєму.

Повзуча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Вона характеризується надмірною емісією та прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення чи за незначного зростання цін.

Тобто, на початку інфляційного процесу ще не існує тісного зв'язку між зростанням грошової маси та інфляцією. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірного випуску грошей в обіг і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає надмірно емітовані гроші з каналів обігу, послаблює інфляційний тиск на ціни. Одночасно сповільнюється швидкість обороту грошей, що теж має певний антиінфляційний ефект.

Ці процеси стимулюють підприємницьку активність, збільшують попит на інвестиції, що приводить до розширення виробництва, товарообороту і збільшення пропозиції товарів і послуг. Отже, за умов неповної зайнятості (наявності ненавантажених виробничих потужностей і безробіття) відставання темпів зростання цін від темпів зростання грошової маси може зберігатися протягом тривалого періоду, що й надає інфляції повзучого характеру. Така інфляція не має явних негативних наслідків, мало відчутна для економічних агентів. Тому економіці більшості розвинутих країн нині притаманна повзуча інфляція, якою часто користуються як засобом стимулювання та регулювання економічного розвитку [7.с.201-205].

Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін досягають 10-100% на рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто прискорена, або галопуюча, інфляція.

На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження. Інфляція породжує відтік капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто розбалансування економічної рівноваги.

Галопуюча інфляція посилює руйнівний вплив на грошовий обіг. За таких темпів інфляції економічним агентам не вигідно тримати свої активи у грошовій формі. Гроші зі сфери нагромадження чи заощадження переходять у сферу обігу. Виникають так звані «гарячі гроші» - гроші, що втрачають свою вартість і не затримуються надовго на руках. Кожен прагне найшвидше позбутися грошей, довіра до яких втрачається. Прагнення економічних агентів швидше позбутися «гарячих грошей» прискорює їх оборот, що зменшує необхідну для його обслуговування грошову масу. Прискорення обороту грошей стає додатковим стимулятором інфляційного процесу. Агенти ринку втрачають бажання реалізовувати товари за гроші, які постійно втрачають купівельну спроможність, і переходять на бартерні операції або на продаж за іноземну валюту. Як бачимо, гроші не тільки перестають бути засобом нагромадження, а й частково втрачають навіть свою робочу функцію - засобу обігу.

Гіперінфляція. Особливо виразно деформація економічних та соціальних процесів проявляється за гіперінфляції. Вона настає, коли темпи зростання цін сягають 1000 і більше процентів за рік).

Гіперінфляція часто пов'язана з політичним хаосом, наслідками війн та соціальних революцій. Такі ситуації виникали в перші десятиріччя XX століття, після другої світової війни та після розвалу СРСР. На початку 90-х років не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не потрапила в «інфляційний полон» і не відчула його руйнівного впливу.

На стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін у всіх секторах економіки, яка спричиняє хаос на ринку та несправедливий (нееквівалентний) перерозподіл доходів і багатства у суспільстві.

За умов гіперінфляції гроші продовжують втрачати свої функції, поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, розвиваються неорганізовані стихійні процеси в економіці, що призводять до зростання загальної економічної, соціальної та політичної нестабільності.

Інфляція негативно впливає на якість активів. Вона принципово змінює розподіл доходів і майна. Ті, хто має тверді заробітки, відчувають зменшення їхньої купівельної спроможності. Ті, хто має заощадження, також відчувають вплив інфляції - їхні заощадження постійно знецінюються. Особи, що змогли вкласти свої гроші в реальні цінності (нерухомість, коштовності), бачать вартість їх зростає швидше, ніж інфляція. Високий темп зростання цін робить грошові заощадження настільки незахищеними, що ті, хто може це собі дозволити, переключаються на «безпечні» об'єкти вкладання грошей.

Інфляція «роз'їдає» реальну вартість активів, бо знецінюються не тільки гроші, а й цінні папери, страхові поліси, депозити тощо. За інфляції відбувається перерозподіл доходів між кредиторами і дебіторами. Боржники, котрі раніше отримали позику, розплачуються за неї грішми, які в процесі інфляції помітно втратили свою вартість (купівельну спроможність). Відбувається перерозподіл багатства за рахунок кредиторів чи власників грошових активів на користь боржників, серед яких основним боржником є держава, пасиви котрої (гроші, державні облігації, скарбницькі векселі) втратили вартість. Отже, програють кредитори, а виграють позичальники (дебітори) передовсім держава, оскільки інфляція значно зменшує реальну величину державного боргу. Усе це дестабілізує суспільство, знижуючи реальні доходи широких верств населення. Інфляція також звужує внутрішній ринок, спотворює структуру попиту, посилює спекуляцію, породжує «тіньовий бізнес».

Економічною теорією доведено, що основними причинами інфляції, як ми вже казали, є перевищення товарного попиту над пропозицією - «інфляція попиту» та зростання грошових витрат виробництва - «інфляція витрат»[3.с.160-162].