Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним

 

Громадянин, який внаслідок душевної хвороби або недоумства не може розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнаний судом недієздатним в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і над ним встановлюється опіка. Від імені душевнохворого або недоумкуватого, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун. В разі видужання або значного поліпшення здоров'я громадянина, визнаного недієздатним, суд поновлює його в дієздатності[13]. Суб'єктами відпо­відальності є опікуни або юридичні особи, які зобов'язані здійснювати нагляд за недієздатними особами (ст.448 ЦК Украї­ни). Відповідальність зазначених фізичних і юридичних осіб на­стає при наявності загальних підстав відповідальності (ст.440 ЦК України). Відповідальність зазначених фізичних і юридичних осіб настає при наявності загальних підстав відповідальності (ст.440 ЦК України). Під виною опікуна або юридичної особи слід ро­зуміти нездійснення нагляду за недієздатним на момент заподі­яння ним шкоди.

Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.

 

Іноді особи цілком дієздатні не мо­жуть розуміти значення своїх дій або керувати ними внаслідок. наприклад, раптової втрати свідомості чи в стані афекту. Врахо­вуючи можливість таких життєвих ситуацій, ЦК України передбачає, що дієздатний громадянин, який заподіяв шко­ду в такому стані, не відповідає за заподіяну ним шкоду, оскіль­ки він невинний[14]. Для звільнення від відповідальності заподію­вач шкоди повинен довести, що він у момент заподіяння ним шкоди не розумів значення своїх дій або не керував ними. Од­ним із доказів хворобливого стану заподіювача і, отже, відсут­ності його вини є висновок судово-психіатричної експертизи. В ухвалі про призначення експертизи перед експертами ставиться запитання: чи міг дієздатний заподіювач шкоди розуміти зна­чення своїх дій або керувати ними на момент заподіяння шко­ди? Стаття 449 ЦК України не поширюється на випадки запо­діяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Оскільки володілець джерела підвищеної небезпеки відпові­дає незалежно від вини, він не може бути звільнений від відпо­відальності на підставі того, що, наприклад, шофер, який є во­лодільцем джерела підвищеної небезпеки, втратив свідомість і як невинний не міг запобігти наїзду на громадянина.

Громадянин, який внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами ставить себе і свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, може бути обмежений судом у дієздатності в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і над ним встановлюється піклування. Він може укладати угоди по розпорядженню майном, а також одержувати заробітну плату, пенсію або інші види доходів і розпоряджатись ними лише за згодою піклувальника, за винятком дрібних побутових угод. При припиненні громадянином зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами суд скасовує обмеження його дієздатності (ст.15 ЦК України).

 

 

Практична частина

 

Договір

 

    Місто Івано-Франківськ, четвертого вересня тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року.

    Їм, які нижче підписалися: з однієї сторони - Кубрак Марія Степанівна, непрацездатна по віку (по стану здоров’я), яка проживає в м.Івано-Франківську по вул. Шевченка, 54, і з другої - Іщенко Віктор Петрович, який проживає по вул. Галицька, 126/43, уклали даний договір про наступне:

    1. Я, Кубрак Марія Степанівна, передаю у власність громадянина Іщенко Віктора Петровича жилий будинок з господарськими і побутовими спорудами, який належить мені на праві приватної власності і знаходиться в м. Івано-Франківську по вул. Шевченка під номером п’ятдесять чотири на земельній ділянці розміром 400 кв. м.

    На вказаній ділянці розташовані двоповерховий цегляний будинок з жилою площею 95,5 кв. м., а також господарські і побутові будови і споруди - літня кухня розміром 24 кв.м., яка позначена на плані літерою «К», приміщення для зберігання господарського інвентаря і твердого палива розміром 15 кв.м., позначено в плані літерою «Г», пивниця розміром 8 кв.м., яка позначена літерою «П».

    Цей будинок належить мені, Кубрак Марії Степанівні, на підставі свідоцтва про право на спадщину по закону, виданого Першою Івано-Франківською нотаріальною конторою 08 вересня 1981 року по реєстру №1-2478 і зареєстрованого в Донецькому міському боро технічної інвентаризації 04 жовтня 1981 року під № 5603.

    2. Ціна відчужуваного жилого будинку визначена нами в сто двадцять тисяч (120 000) гривень.

    3. Інвентаризаційна (страхова) оцінка будинку складає п’ятнадцять тисяч (15 000) гривень.

    4. Я, Іщенко Віктор Петрович, зобов’язують довічно повністю утримувати громадянку Кубрак Марію Степанівну, забезпечуючи її харчами, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберігши в її безплатному довічному користуванні половину жилої площі будинку.

    5. Вартість матеріального забезпечення (харчування, одягу, догляду і необхідної допомоги) визначена сторонами в розмірі 200 гривень в місяць.

    6. Даний договір може бути розірваний по згоді сторін, а в випадках невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією з сторін - в судовому порядку.

    7. Відчужуваний будинок нікому не проданий, не закладений, не подарований, в спорі і під забороною (арештом) не стоїть.

    8. Витрати по складанню і завіренню даного документа оплачує громадянин Іщенко Віктор Петрович.

9. Зміст ст. 425-429 ЦК України сторонам роз’яснено.

 

    Даний договір складений в трьох екземплярах, один з яких зберігається в нотаріальній конторі, а остальні видаються Кубрак М.С. і Іщенко В.П.

 

              Підписи:

              Засвдчуючий надпис

                                                                 

                                          Заборона відчуження жилого будинку

                                в зв’язку з договором довічного утримання.

 

З а б о р о н а:

    04 вересня 1999 року, мною Кочан Майєю Вікторівною, державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори на основі ст. 54 Закону України «Про нотаріат» в зв’язку з засвідчення даного договору довічного утримання накладається заборона відчуження вказаного в договорі жилого будинку, який належить Кубрак Марії Степаніні, до закінчення договору довічного утримання.

 

    Зареєстровано в регістрі для регістрації заборон за № 6473

 

    Стягнуто державне мито в розмірі тисячу п’ятсот (1500) гривень.

 

 

Гербовий штамп              Державний нотаріус                  Підпис

 

                                          Кочан М.В.                                         ________

 

Примітка: Заборона записується на договорі довічного утримання.

 

Висновки

 

    В даній курсовій роботі, тема якої «Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами не здатних зрозуміти значення своїх дій», ми дали загальну характеристику поняттю та елементам зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, коротко описали особливості та підстави позадоговірної відповідальності та її функції. Більш детально в даній роботі висвітлено питання відповідальності за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій.

    Правовою основою курсової роботи є: Конституція України як Основний Закон; Цивільний кодекс України; Цивільний процесуальний кодекс України; Кодекс про шлюб та сім'ю України; Кримінальний Кодекс України; Постанови Пленуму Вер­ховного Суду України.

    Для об’єктивного призначення міри відповідальності не другорядне значення має вік особи, її фізичний та душевний стан. Враховуючи вищеперераховані особливості чинне цивільне законодавство передбачає індивідуальний підхід до розгляду кожної справи.

    З викладеного в даній курсовій роботі теоретичного матеріалу можна зробити слідуючі висновки:

- заподіяння шкоди іншій особі - одна з підстав виникнення зобов'язань;

- непов­нолітні, які не досягли 15 років не відповідають за шкоду, заподіяну ними іншим особам, в тому числі за заподіяння шкоди з використанням джерела підвище­ної небезпеки;

- до відповідальності притягуються обидва батьки підлітка, оскільки батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Батьки користуються рівними правами і несуть рівні обов'язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано;

- суд може зменшити розмір відшкодування шкоди батьками (усиновителями) чи опікунами залежно від їх майнового стану;

- якщо неповнолітній, який не досяг 15 років, заподіє шкоду тоді, коли він перебував під наглядом навчального, виховного або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини;

- батьки (усиновителі) чи піклувальники несуть відповідальність за власну неправомірну винну поведінку, вони після відшкодування шкоди не можуть вимагати від своїх дітей спла­чених ними коштів, навіть коли їх діти на цей час досягли 18 років;

- суб'єктами відпо­відальності за шкоду заподіяну недієздатною особою є опікуни або юридичні особи, які зобов'язані здійснювати нагляд за недієздатними особами;

- під виною опікуна або юридичної особи слід ро­зуміти нездійснення нагляду за недієздатним на момент заподі­яння ним шкоди;

- дієздатний громадянин, який заподіяв шко­ду стані раптової втрати свідомості чи в стані афекту, не відповідає за заподіяну ним шкоду, оскіль­ки він невинний.