Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми

Непов­нолітні, які не досягли 15 років, по чинному законодавству не відповідають за шкоду, заподіяну ними іншим особам, в тому числі за заподіяння шкоди з використанням джерела підвище­ної небезпеки (ст.14 ЦК України). Згідно з статтею 446 ЦК Ук­раїни за шкоду, заподіяну неповнолітнім у віці до 15 років, несуть відповідальність перед потерпілими його батьки (усинови­телі) або опікуни при наявності загальних підстав відповідаль­ності, передбачених статтею 440 ЦК України, тобто поведінка зазначених відповідальних осіб повинна бути протиправною і винною. При цьому під їх виною слід розуміти нездійснення належного нагляду за підлітками в момент заподіяння шкоди або безвідповідальне ставлення до їх виховання чи неправомір­не використання батьківських прав, потурання пустощів, хулі­ганських дій, бездоглядність дітей, відсутність до них уваги та ін.). Тому відповідальні особи не можуть звільнитися від відпо­відальності, намагаючись довести свою невинність посиланням, наприклад, на такі обставини:

1) відсутність їх вдома в момент заподіяння підлітком шкоди;

2) шкода заподіяна дітьми тоді, коли вони гостювали у ро­дичів, знайомих;

3) проживання окремо від дитини і коли шлюб з матір'ю (бать­ком) дитини розірваний або визнаний недійсним[9].

До відповідальності притягуються обидва батьки підлітка, оскільки батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Батьки користуються рівними правами і несуть рівні обов'язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано[10]. Відповідальність батьків повинна мати частковий характер, оскільки кожний з батьків неповнолітнього відшкодовує заподіяну шкоду в зв'язку з власними винними діями (бездіяльністю).

Іноді трапляються випадки коли шкода заподіяна дитиною, батьки якої не перебувають в зареєстрованому шлюбі. У даному разі відповідають обидва батьки, якщо відносно дитини вста­новлено батьківство. Якщо ні, — відповідає тільки мати, бо на неї покладений юридичний обов'язок виховувати позашлюбну дитину і здійснювати за нею нагляд. Батько позашлюбної дити­ни, щодо якого батьківство не встановлено, повинен відповіда­ти, якщо він призначений опікуном. За шкоду, заподіяну кількома неповнолітніми, які не досягли 15 років, їх батьки (усинови­телі), опікуни несуть часткову відповідальність залежно від сту­пеня їх вини у вихованні своєї дитини.

На підставі статті 454 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди батьками (усиновителями) чи опікунами залежно від їх майнового стану[11].

Батьки, які позбавлені батьківських прав, за шкоду, заподіяну підлітком, не відповідають, бо вони усуваються від участі у ви­хованні дитини і здійсненні за нею нагляду.

Якщо неповнолітній, який не досяг 15 років, заподіє шкоду тоді, коли він перебував під наглядом навчального, виховного або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини (ст.446 ЦК України). До названих закладів належать школи всіх профілів (загальні, спеціальні, інтернати), дитячі майданчики, дитячі кімнати, дитячі садки, дитячі ясла, санаторії, лікарні тощо. Під виною зазначених організацій слід розуміти вину їх робіт­ника (робітників), яка полягає в нездійсненні ним (ними) на­лежного нагляду за підлітком в момент заподіяння шкоди. Відпо­відна юридична особа вправі вимагати через суд від винного робітника відшкодування збитків за нормами трудового законо­давства.

Якщо шкода заподіяна неповнолітніми як з вини їх батьків (усиновителів), опікунів, так і з вини навчальних, виховних чи лікувальних закладів, то застосовується принцип часткової відпо­відальності названих фізичних і юридичних осіб відповідно до ступеня їх вини.

Зазначений у ЦК України перелік фізичних і юри­дичних осіб, які несуть відповідальність за шкоду, заподіяну не­повнолітнім, є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає, тобто За шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Якщо неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років, заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини[12].

Згідно з статтею 447 ЦК України неповнолітні віком від 15 до 18 років несуть відповідальність за заподіяну ними шкоду іншим особам на загальних підставах (ст.440, 445, 450 ЦК України). У разі, коли у них немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ними шкоди, вона у відповідній час­тині повинна бути відшкодована їх батьками (усиновителями), піклувальниками за умови їх неправомірної винної поведінки, що сприяла виникненню шкоди. Отже, поряд із заподіювачами шкоди відповідають їх батьки (усиновителі), піклувальники. Інші фізичні, а також юридичні особи не відповідають за шкоду, за­подіяну неповнолітніми зазначеного віку.

Якщо шкода заподіяна неповнолітнім при виконанні ним тру­дових обов'язків, перед потерпілим відповідає юридична особа, з якою підліток перебуває у трудових відносинах (ст.441 ЦК України). Вона вправі пред'явити до підлітка регресний позов до суду про відшкодування збитків за нормами трудового зако­нодавства.

За своїм характером відповідальність батьків (усиновителів), піклувальників є додатковою або субсидіарною. Її зміст полягає в тому, що відповідальність зазначених осіб є похідною від відпо­відальності неповнолітніх, тобто їх відповідальність можлива, якщо підлітки притягнені до відповідальності. Внаслідок цього виключається відповідальність батьків (усиновителів), піклуваль­ників при відсутності відповідальності підлітків.

За позовами про відшкодування шкоди, заподіяної неповно­літніми у зазначеному віці, суди не тільки на прохання позива­ча, а й з власної ініціативи повинні залучати до участі у справі як співвідповідачів їх батьків (усиновителів) або піклувальників. На майно чи інші доходи зазначених осіб стягнення звертається лише при відсутності у неповнолітніх майна, заробітку або інших доходів, які достатні для відшкодування шкоди.

При заподіянні шкоди спільними діями кількох неповнолітніх, які походять від різних батьків, відповідальність батьків (усино­вителів) чи піклувальників визначається за принципом частко­вої відповідальності залежно від ступеня їх вини. Самі непов­нолітні відповідають перед потерпілими солідарне.

Обов'язок батьків (усиновителів) або піклувальників по відшкодуванню шкоди припиняється при досягненні неповнолітнім 18 років або появи у нього до досягнення ним повноліття майна або заробітку, достатніх для відшкодування шкоди. При цьому немає значення чи в змозі заподіювач, який досяг повноліття, самостійно відшкодувати шкоду. Проте само по собі настання зазначених обставин не може автоматично припинити відпові­дальність батьків (усиновителів) або піклувальників по відшко­дуванню шкоди. Вони вправі пред'явити позов до суду про звільнення їх від додаткової (субсидіарної) відповідальності по відшкодуванню шкоди, заподіяної їх дітьми віком від 15 до 18 років.

Оскільки батьки (усиновителі) чи піклувальники несуть відповідальність за власну неправомірну винну поведінку, вони після відшкодування шкоди не можуть вимагати від своїх дітей спла­чених ними коштів, навіть коли їх діти на цей час досягли 18 років.