2020-01-14
101
Ефективність системи менеджменту – це показник, який характеризується співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій і результатів діяльності організації.
Система показників ефективності управління ґрунтується на зіставленні досягнутих організацією результатів у її вартісному еквіваленті з величиною управлінських зусиль. Управлінські зусилля можуть бути оцінені у кількісному виразі через величину витрат на управління.
Таблиця 1
Аналіз витрат на управління
| Групи витрат | Формули для розрахунку |
| 1. Співвідношення витрат на оплату праці до загальної кількості виробленої продукції |  ,
де Зп.к.с. – заробітна плата керівників/спеціалістів;
Ов – загальна кількість виробленої продукції.
Зп.к.с. =280000 грн.
Ов =21630 тонн
 ,
 ,
де Пр – премії і доплати управлінцям з фонду матеріального заохочення
Пр =20000 грн.
|
| 2. Співвідношення витрат на організацію і забезпечення управління до загальної кількості виробленої продукції |  ,
де Вндр – витрати на науково-дослідні роботи щодо організації управлінської праці, Вндр =76500 грн.
 ,
де Внав – витрати на підвищення кваліфікації, і перепідготовку/підготовку керівного складу та менеджерів, Внав =23600 грн
|
| 3. Співвідношення накладних витрат до загальної кількості виробленої продукції |  ,
де Ввід – витрати на службові відрядження.
Ввід =6200 грн
 ,
де Вінф – витрати на Інтернет, зв’язок з партнерами, телефонний зв’язок, поштово-телеграфний.
Вінф =31200 грн
 ,
де Впрес – витрати на організацію ділових зустрічей, прес-конференцій.
Впрес =14400 грн
|
|
|
|
Чим менші витрати (таблиця 1) з розрахунку на одиницю продукції, тим ефективнішою вважається система менеджменту організації.
Після аналізу витрат на управління розраховують показник ефективності управління (Еу):
,
де Рк – кінцевий результат, отриманий підприємством (наприклад чистий прибуток) за певний період часу,
Ву – витрати на управління за той же період.
Рк =459700 грн.
Ву =451850 грн.
Зазначений показник можна розраховувати і за іншою формулою:
,
|
|
|
де К – кількість управлінського персоналу.
К =74 чол.
Ефективність управління, розрахована таким чином, відображає економію живої та уречевленої праці у ній, яка полягає в скороченні трудомісткості виконання управлінських операцій та процедур. Економію живої та уречевленої праці апарату управління можна розраховувати за формулою:
,
де Чпу – чисельність працівників апарату управління;
ПВП – промислово-виробничий персонал.
Чпу =18 чол.
ПВП =614 чол.
Для характеристики специфіки управлінської праці на підприємстві використовують якісні показники ефективності системи менеджменту організації.
Таблиця 2
Якісні показники ефективності системи менеджменту організації
| Назва показника | Алгоритм розрахунку |
| 1. Рівень керованості |  ,
де Ун – норма керованості,
Уф – фактична кількість підлеглих у керівника.
Ун =7; Уф =16 чол
|
| 2. Співвідношення кількості лінійного та функціонального персоналу |  ,
де Алк – кількість лінійних керівників,
Афк – кількість працівників функціональних служб.
Алк =6 чол.; Афк =114 чол
|
| 3. Коефіцієнт цілеспрямованості структури управління |  ,
де Аауп – кількість адміністративно-управлінського персоналу, зайнятого вирішенням спеціальних проблем,
Ауп – загальна кількість управлінського персоналу.
Аауп =9 чол.; Ауп =74 чол.
|
| 4. Коефіцієнт дублювання функцій |  ,
де Крз – кількість видів робіт, закріплених за декількома підрозділами,
Крн – кількість видів робіт згідно нормативів.
Крз =7; Крн =15
|
| 5. Коефіцієнт глибини спеціалізації управлінських робіт |  ,
де Тр.п.проф. – Обсяг робіт профільних для даного підрозділу,
Тр – загальна кількість робіт, які виконує підрозділ
Тр.п.проф. =3; Тр =9
|
Витрати на управління становлять невелику частину собівартості продукції. Найбільшу частку витрат становлять витрати на оплату праці.
Кожен управлінець в середньому приносить близько 6212,16 грн. прибутку щорічно.
Організаційна структура має нормальну норму керованості, яка становить 0,44. Розрахувавши якісні показники ефективності системи менеджменту було з’ясовано, що на 44% підприємство забезпечено кваліфікованими керівниками, 5% лінійних керівників мають вплив на функціональні служби. Також було визначено, 12 % управлінців займаються вирішенням спеціальних проблем, тобто вони більш широко спеціалізуються на конкретній діяльності. На підприємстві коефіцієнт дублювання функцій становить 47 %. Розрахунок коефіцієнту глибини спеціалізації управлінських робіт показав, що відношення робіт профільних для підрозділу до робіт, які виконуються підрозділом, становить 33 %.
ВИСНОВОК
Отже, планування спрямоване на оптимальне використання можливостей організації, у тому числі на найефективніше використання всіх видів ресурсів і усунення помилкових дій, які можуть призвести до спаду ефективності діяльності організації.
“Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ” чітко формує свої плани (складання бізнес-плану та технологічних карт). Але як і на кожному підприємстві, виникають незначні упущення і економічні та матеріальні проблеми. Для усунення цих проблем підприємству потрібно удосконалити своє планування, а саме запровадити:
· матеріальне планування;
· сезонне планування;
· планування інформаційно-роз’яснювальних робіт;
· загальне планування;
· принципи планування, тощо.
Удосконаливши своє планування підприємство “Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ” зможе визначити свої управлінські цілі, сформувати стратегічне і тактичне планування, покращити як економічний, так і матеріальний стан, підвищити продуктивність праці та якість продукції.
|
|
|
За допомогою складання бізнес-плану і технологічних карт підприємство досягло великих результатів, але на цьому не потрібно зупинятися, потрібно іти до своєї цілі і долати всі перешкоди, які стоять на виробничому шляху.
Прибутковість і розвиток дослідної станції, у значній мірі, залежить від виконання плану, особливо в галузі рослинництва, яка дає високу питому вагу у фінансовій частині цього наукового центру. В цілому стан Коломийської дослідної станції потребує покращення.
Як наслідок можна в загальному зробити такий висновок, що планування – необхідна передумова успішної діяльності будь-якого ділового починання підприємства, а Підприємство “Коломийська дослідна станція Івано-Франківського інституту АПВ” не використовує всі можливості планування і це впливає на економічні і матеріальні показники її розвитку, які потребують значного зростання.
