Динамічні ефекти вступу Греції в ЄС

 

У другій частині досліджувались статичні ефекти, тобто зміни в цінах, які відбулись за умов інтеграції. У даному розділі буде зроблено спробу вивчити динамічні ефекти вступу Греції в ЄС. Динамічні ефекти пов’язані: зі змінами в рівні конкуренції та ступені монопольної влади, з експлуатацією економічно ефективних галузей, використанням зовніш­ніх економічно ефективних галузей, із вдосконаленням рівня технологічних змін, зі збільшенням інвестицій та можливим зменшенням інвестиційних ризиків і врахуванням фактору невизначеності. Інші ефекти, що не можуть бути легко класифіковані за цими двома категоріями ефектів, зокрема, такі, як усунення перешкод для здійснення зарубіжних поставок, відмова від деяких національних політик захисту малих підприємств і більш широкі технологічні контакти (див. Цуніс (1999, С. 246–249) Огляд ефектів економічної інтеграції.)

У даній частині роботи буде зроблено спробу вивчити лише один аспект динамічних ефектів: зміни у відносній ефективності, спричиненій посиленням конкуренції та віддачі галузевих економік. З цією метою буде використовуватися модель ex-ante, що базується на даних попереднього року до вступу у ЄС.

 

Модель

 

Щоб дослідити динамічні ефекти економічної інтеграції в кожній галузі регіону, який потенційно інтегруватиметься, «нормальна» продукція кожної галузі регіону у випадку інтегрування порівнюється з «нормальною» продукцією кожної галузі кожної окремої країни за відсутності інтеграції (Сакам ото: 1969, С. 284). «Нормальна» продукція є показником регіонального доходу, ємності ринку та рівня ефективності галузі в умовах загальної ефективності економіки (Венері: 1960, С.630, UN: 1963, С. 3—6). «Нормальна» продукція для економіки в цілому і для різних галузей окремої країни є:

              (4)

(5 де T, j та I означають: j -- усі галузі економіки, взяті разом, T – країна і I – галузь відповідно. Змінні V, Y, P і D характеризують чистий дохід на душу населення, чисельність населення і відносний рівень ефективності, тобто ефективність галузі в умовах загальної ефективності економіки (формальне визначення змінних буде подано пізніше у цьому розділі); А є стала величина і a, b, c є змінними. Отже, a_i -- це еластичність доданої вартості у галузі I, b – це еластичність населення у галузі I і c – це еластичність доданої вартості галузі I щодо відносного ступеня ефективності даної галузі. Змінна додана вартість використовувалась, тому що вона вважалася більш зручним засобом, ніж валовий обсяг виробництва для визначення відносної важливості промисловості як щодо інших галузей промисловості, так і в контексті національної економіки взагалі. Однак дослідження проводилося з використанням валового обсягу виробництва як залежної змінної. Виявилося, що adj R² та статистична впливовість незалежних змінних були нижчими.

Припустимо тепер, що регіон R складається із двох блоків: дев’яти країн ЄС і Греції, дохід на душу населення Y_EU = (E_j Y_j P_j) / (E_j P_j); J = 1,….,9 та Y_GR і населення P_EU = E_j P_j; J = 1,…., 9 і P_GR  відповідно.

Рівняння (4) і (5) репрезентує взаємозв’язок, у якому – подано дохід, населення і відносну ефективність – можливо визначити «нормальний» продукт різних галузей. Тому ми можемо визнати інтеграцію двох регіонів настільки вигідною, відповідно до критерію Парето, наскільки «положення... в якому регіональний продукт принаймі однієї із галузей є більшим від суми (кількості) відповідної продукції двох країн (регіонів), і де регіональний продукт решти галузей не менший, ніж сума продукції двох країн (регіонів)» (Сакам ото, С. – 285). Відповідно, якщо простежено, що інтеграція у деяких галузях сприяла більшому виробітку продукції, але в той же час кількість продукції решти галузей є меншою, то ніякій критиці не може піддаватися загальний ефект інтеграції по всіх галузях.

Стосовно зазначеного вище, «нормальні» рівняння щодо кожного блоку, у нашому випадку щодо E.U. – 9 і Греції, яка відноситься до галузі економіки I, будуть такими:

                       (6)

                     (7)

Припустимо тепер, що Греція інтегрується в ЄС. Дохід на душу населення десяти країн буде Y_R = (E_j Y_j P_j) / (E_j P_j); J = 1,…,10, а населення регіону – P_R = E_jP_j ; J = 1,…10. «Нормальним» рівнянням для кожної галузі регіону I буде:

                            (8)

Відповідно до цього, інтеграція буде вигідною для галузі i, якщо V_iR >. V_iEU + V_iGR і буде невигідною, якщо V_iR < V_iEU + V_iGR. У свою чергу «індекс інтеграції» визначатиметься як:

                                               (9)

Для кожної галузі i.  Якщо I > 1, то інтеграція є вигідною для галузі I, а якщо I < 1, то інтеграція є невигідною для галузі I. Зауважимо тим не менше, що «індекс інтеграції» вказує лише, чи інтеграція є вигідною чи ні для певної галузі, але жодні висновки не можуть робитися щодо всіх галузей, взятих разом, навіть якщо у деяких із них I_i є більшим одиниці, а в інших – меншим. Крім того, треба зауважити, що аналіз може застосовуватися у випадку, коли «нормальні» рівняння є апроксимацією фактичної продукції галузі певної країни, що розглядається. В іншому випадку результати будуть схильні до переоцінки або недооцінки.

 

3.2. Методика оцінки

 

Для визначення «нормальної» продукції, як подано у рівняннях (6), (7), (8), спочатку потрібно визначити коефіцієнти a_j, b_j,c_j. Це можна зробити, розвязавши рівняння (4) і (5) із застосуванням двох логарифмів. Розв’язання рівняння (4) є необхідним для обчислення змінної D_ij.

V_Tj^{* --}  це загальна сумарна (валова) додана вартість за цінами виробника для економіки J у 1980 в країнах ЄС; J = 1,…,9^[4], Y – дохід на душу населення на 1980 р. для економіки J у країнах ЄС в еквівалентах купівельної спроможності (PPP)^[5], P_j – загальна кількість економічно активного населення J у 1980р. Змінна Dij – це відносна ефективність галузі I економіки J, і вона обчислюється як D_ij = R_ij/ E_j, де змінна ефективності Ej економіки J визначена як показник завищених вартостей V_Tj, тобто E_j = V_Tj* V_Tj* (зірочка означає фактичну вартість), а    R_ij – це змінна ефективності галузі I економіки J, визначена як показник (коефіцієнт) фактичних завищених вартостей V_ij, тобто R_ij = V_ij^*/ V_ij.

Пояснювальна властивість незалежних змінних є дуже високою, що можна побачити з високих коефіцієнтів (adjR²); для усіх галузей вони перевищують 0.95.

Коефіцієнти доходу можуть бути визначені швидше еластичністю зростання аніж еластичністю доходу, оскільки довготермінові, із зростаючим доходом співвідношення факторів виробництва, як і потреб, міняються. Аналогічно, коефіцієнти еластичності населення – це еластичність ринкового розміру, вони відбивають впливи зростання на ємність ринку.

Змінна відносної ефективності була введена в модель, щоб відтворити впливи змін у відносній ефективності галузі на його обсяг виробництва. Цікаво відзначити, що введення змінної відносної ефективності залишило незмінними значення коефіцієнтів регресії двох інших ендогенних змінних і також сталих величин рівняння (5), але це підвищило значення їх статистичних показників (t). Отже, це можна вважати поправкою у рівнянні (5), тобто ця змінна використана для збільшення стабільності оцінок та визначення частини невідомих залежних змінних, оскільки значення t для всіх галузей високі.

Її визначений коефіцієнт може трактуватися як еластичність відносної ефективності обсягу виробництва, що показує впливи змін ефективності (в процентах) галузі відносно загальної ефективності економіки (в процентах) на зміни обсягу виробництва (в процентах), інші змінні залишаються без змін.

Змінна (показник) населення була найбільш статистично важливою змінною (вона для всіх галузей є відмінною від 0 на 1% рівня важливості). З’ясовано, що для таких галузей, як: тютюнова (314), продукція деревообробної промисловості та виробництва меблів (331, 332), паперова (341), хімічна (351, 352), виробництво пластикової продукції (356), обробка скла та неметалічних мінералів (361, 369), виробництво металопродукції і машин (381, 382, 383) – еластичність чисельності населення наближається до одиниці, що показує постійну залежність змін у продукції галузей, спричинену змінами в кількості населення, зайнятого у цих галузях.

Сільське господарство (100), харчові продукти і напої (311, 313), друк і видавництво (342), професійне і наукове обладнання (385) – у цих галузях еластичність населення менша від одиниці, що означає, що зростання виробництва у цих галузях не йде в ногу зі зростанням розмірів ринку. Такий результат може видатись несподіаним для галузей 342 і 385, можна було сподіватися на посилення еластичності населення хоча б в одному з цих галузей. Тим не менше, таких же результатів було досягнуто в 1979р.: галузь 342 мала еластичність населення 0.677, галузь 385 – 0.858, обидва суттєво відрізнялися від 0 на 1% рівня значимості.

З іншого боку, такі галузі, як текстильна, одяг і взуття (322, 323, 324), продукти нафтопереробки (353), гумова продукція (355), кераміка (361), залізо, сталь та інші метали (371, 372) і транспортне обладнання (384) мають еластичність населення більшу, ніж одиниця. Ці галузі отримуватимуть прибутки від збільшення ємності самого ринку (інші незалежні змінні залишаються без змін), що матиме місце за умов інтеграції двох регіонів.

Щодо еластичності фактору зростання доходу, то еластичність негативного зростання мають такі галузі, як сільське господарство (100), текстильна галузь (321), виробництво одягу (322), шкіряних виробів (323), взуття (324) і керамічного посуду. Це свідчить про те, що зменшується міра впливу сільського господарства і текстильної галузі в зростанні економіки регіону. Також може означати, що в Європейському Союзі явище економічного зростання тісно пов’язане із зростанням галузей важкої промисловості. Значення еластичності зростання вказує на зміни в економічній структурі регіону, що досліджується. Найвища еластичність зростання – у галузі професійного і наукового обладнання (385), тоді як інші галузі з високою еластичністю зростання – це друк і видавництво (342), виробничі хімікати (351), залізо і сталь (371) і машинобудування (381, 382, 383). Усі коефіцієнти зростання статистично відмінні від 0, принаймі на 5% рівня важливості, крім коефіцієнтів галузей 314, 322,324 і 372, що мають 10% рівня.

 

Результати

 

У таблиці 5 «індекс інтеграції» обчислено з рівняння (9); також подана «нормальна» продукція для кожної галузі з дев’яти країн ЄС і Греції до інтеграції та ЄС-10 – за умов інтеграції.

 

 

Таблиця 5. Динамічні ефекти інтеграції.

ISIC	Індекс інтеграції	Vis ЄС-9	Vir ЄС-10	Vih Греція	Dir ЄС-10	Dis ЄС-9	Dir/Dis
100	1.02162	50,024,202,101	55,563,304,206	4,363,245,489	1.436	1.390	1.03337
311	1.02008	67,227,494,294	69,376,498,976	783,347,673	2.048	1.999	1.02480
313	1.00481	15,172,703,067	15,433,654,756	187,032,885	1.444	1.442	1.00171
314	0.99807	7,986,723,389	8,078,529,076	107,407,225	1.216	1.231	0.98826
321	1.00274	20,618,576,261	21,489,066,961	811,812,045	0.757	0.761	0.99409
322	0.99927	12,229,799,131	12,617,033,477	396,496,977	0.693	0.704	0.98453
323	1.00738	2,463,500,236	2,565,347,146	83,063,407	0.576	0.590	0.97663
324	1.01100	4,351,405,437	4,491,537,327	91,274,690	0.531	0.549	0.96667
331	0.99861	8,226,311,517	8,408,718,004	194,145,579	1.008	1.007	1.00107
332	1.00174	10,074,212,574	10,213,360,282	121,410,894	1.190	1.169	1.01801
341	1.00128	11,869,377,507	11,986,196,491	101,502,952	1.042	1.032	1.00958
342	0.99826	19,457,690,330	19,600,894,476	177,461,117	1.663	1.620	1.02609
351	1.00198	27,003,537,844	27,206,658,642	149,258,617	1.207	1.181	1.02147
352	1.00007	19,869,618,031	20,123,645,724	252,569,251	1.111	1.121	0.99182
353	0.99554	18,330,686,116	18,379,991,273	131,679,773	0.394	0.406	0.97099
354	1.00634	1,757,662,829	1,800,141,075	31,145,681	3.239	3.148	1.02877
355	0.99157	5,790,908,404	5,798,612,962	56,979,726	0.528	0.544	0.97156
356	1.00156	11,320,080,035	11,514,548,669	176,511,133	1.097	1.094	1.00224
361	0.99911	3,380,453,027	3,431,704,963	54,325,464	0.647	0.672	0.96290
362	1.00228	5,593,861,595	5,643,965,396	37,247,273	1.146	1.147	0.99920
369	0.99883	17,337,032,461	17,707,020,338	390,687,954	1.112	1.111	1.00069
371	1.00256	30,286,561,204	30,525,917,990	161,488,344	0.423	0.427	0.98955
372	1.00538	7,608,153,627	7,825,463,120	175,459,741	0.451	0.455	0.99058
381	0.99993	32,256,826,466	32,669,302,155	414,657,347	1.132	1.120	1.01106
382	1.01300	67,609,657,553	68,617,256,671	127,233,052	1.483	1.442	1.02849
383	1.00384	49,365,032,606	49,810,501,269	254,858,113	0.901	0.894	1.00758
384	0.98286	29,629,075,484	29,521,036,212	406,887,478	0.571	0.577	0.98917
385	1.00698	9,778,476,281	9,854,233,487	7,442,649	1.853	1.779	1.04168
390	1.00487	5,954,196,108	6,040,739,692	57,239,120	1.580	1.552	1.01778

 

 

Визначено, що інтеграція не буде прибутковою для галузей, якщо індекси галузевої (по галузях) інтеграції не є вищими одиниці: виявляється, що у 19 галузях I_i > 1 і в 10 галузях I_i< 1. Тому ніякого загального твердження про користь інтеграції для Греції не може бути. Можна лише досліджувати, чи буде інтеграція корисною для кожної галузі зокрема. Дослідження першої колонки табл. 5 показує, що інтеграція буде корисною для галузей: 100, 311, 382, 324, 323, 385, 354, 372, 390, 313, 383, 321, 371. 362. 351, 332, 356, 431, 352, тоді як для решти галузей вона не буде корисною. Найвищий індекс спостерігається в сільському господарстві, також високі значення індексу в галузях харчової промисловості (311), машинобудування, крім електротехнічного (382), виробництва взуття (виключаючи гуму чи пластик) (324) та шкіряних виробів (323). Варто зазначити, що хоча всі індекси інтеграції коливаються між 0.98 і 1.02, більшість із них наближаються до одиниці, – це свідчить про те, що інтеграція Греції – малої країни – в ЄС не матиме якогось драматичного впливу на загальний обсяг продукту регіону.

Хоча, як зазначалось вище, не у всіх галузях інтеграційні індекси вищі одиниці, і тому не можна говорити про зростання чи спад добробуту (робилася спроба обчислити індекси інтеграції для усіх галузей, додаючи їх «нормальну» продукцію). Індекс інтеграції для всіх галузей мав значення 1.00586; це означає, що інтеграція Греції в ЄС збільшила продукцію регіону на гранично малу величину. Більше того, табл. 5 показує відносну ефективність в ЄС з і без інтеграції Греції, а в третій колонці подано коефіцієнт відносної ефективності в ЄС з Грецією і без Греції для кожної галузі.

Індекс відносної ефективності показує становище відносної ефективності галузі в рамках загальної ефективності економіки. Таким чином, значення показника D_ir / D_is , більше від одиниці говорить про те, що галузь покращила своє становище відносно іншої галузі за умов інтеграції Греції в ЄС. Значення показників відносної ефективності коливається від 0.96 до 1.04. Вступ Греції в ЄС на гранично малу величину поліпшив становище 16 галузей, тоді як погіршив – 13.

 

Висновки

 

Важко дати загальну оцінку наслідкам вступу Греції в ЄС, тому що деякі з них не можуть бути обраховані (зміни правової структури, захисні обмеження економічної політики, які Грецький уряд може чи не може втілити) та інші ефекти, що важко оцінити (порівняльний стан грецької продукції на міжнародному ринку).

У цій статті робиться спроба вивчити статичний і один із динамічних аспектів (зміни у відносній ефективності) вступу Греції до ЄС.

Для вивчення статичних ефектів було використано методику часток (залишків) у наявному споживанні. Припустимо, що єдиною причиною залишку у квотах внутрішнього продукту, імпорту від членів та не членів ЄС у наявному споживанні є формування митного союзу, тобто був отриманий «чистий» торговельний оборот на суму біля 1.6 мільярдів доларів (близько 4.427% валового внутріш­нього продукту, виробленого в 1980р.). 86% торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот, тоді як 84% загальної торговельної диверсифікації – зовнішня торговельна диверсифікація.

В останньому розділі статті, де досліджувалися динамічні ефекти вступу Греції в ЄС пов’язані з відносною ефективністю, використовувалася модель ex-ante. Результати застосування цієї моделі щодо вступу Греції в ЄС показують, що вступ в ЄС мав змішані наслідки в різних галузях регіону. Інтеграція є вигідною для двох третин досліджуваних галузей. Взагалі індекси інтеграції наближалися до одиниці, показуючи, що динамічні ефекти вступу Греції в ЄС мінімальні; цього можна було очікувати, оскільки Греція є малою країною порівняно з усією системою Європейського Союзу.

Додаток. Перелік і класифікація галузей.

Галузь, код	Класифікація продукту галузей
100	Сільськогосподарська продукція
311	Харчова продукція
313	Напої
314	Тютюнові вироби
321	Текстильна продукція
322	Одяг, крім взуття
323	Шкіряні вироби
324	Взуття, крім гумового
331	Вироби деревообробної прмисловості, крім меблів
332	Меблі, крім металічних
341	Паперова продукція
342	Друк і видавництво
351	Промислові хімікати
352	Інші хімікати
353	Продукти нафтопереробки
354	Нафта і кам’яне вугілля
355	Гумові вироби
356	Пластмасові вироби
361	Гончарні вироби, фарфор, кераміка
362	Скляні вироби
369	Інші неметалічні мінеральні продукти
371	Залізо сталь
372	Не залізні металопродукти
381	Збірні металічні вироби
382	Машинобудування, крім електричного
383	Електричне машинобудування
384	Транспортне устаткування
385	Професійне, наукове обладнання
390	Інші промислові вироби

 

 

Література

Chenery, H.B., (1960), «Patterns of Industrial Growth», American Economic Review, 50:624–654.

Giannitsis, T., (1988), Accession to the EEC and Effects on Industry and Trade, Athens: Foundation for Mediterranean Studies.

Katos, A.V., (1982), «Portugal, Spain and Greece: On the Dynamic Effects of Joining the EEC», Journal of Economic Studies, 7:87–98.

Mattas, K.–Tzouvelekas,V., (1999), «The Impact of EU Membership: Lessons from the Greek Experience», Economia Internazionale, 52:173–181.

Officer, C.H., (1976), «The Purchasing Power Parity Theory of Exchange Rates: A Review Article», IMF Staff Papers, 23:1–60.

Plummer, M.G., (1991), «Ex-Post Empirical Estimates of the Second Enlargement: The Case of Greece», Weltwirtschaftliches Archiv, 127:171–181.

Polychronopoulos, G., (1994), «The Society of Services and New Development Prospects of Greece into the European Union and Balcan Region», International Conference «Greece: Prospects for Mondernisation», LSE and Univ. of Athens, 17–19 November 1994, London.

Sakamoto, T., (1969), «Industrial Development and Integration of Underdeveloped Countries», Journal of Common Market Studies, 73:283–304.

Siskos, E., (1998), Black Sea Economic Cooperation: Problems and Prospects, Athens:Papazissis Publishers. (in Greek)

Truman, E.M., (1969), «The European Economic Community: Trade Creation and Trade Diversion», Yale Economic Essays, 9:201–257.

Truman, E.M., (1975), «The Effects of European Economic Integration on the Production and Trade of Manufactured Products», in BALASSA, B.,(eds), European Economic Integration, Amsterdam: North Holland, pp.3–39.

Tsounis, N., (1998), (eds), Accession to the EU, Tariff Protection and Trade: the Case of Bulgaria, Hungary and the Czech Republic, Athens: Papazissis Publishers.

Tsounis, N., (1999), «The Static Effects of the Single Market Programme on Greek Manufacture», Economia Internazionale, 52:245–271.

Verdoorn, P.S.–Van Bochove, C.A., (1972), «Measuring Integration Effects: A Survey», European Economic Review, 3:337–349.

 

[1] Для аналізу перспектив розвитку Греції у складі ЄС, див. Поліхронопулос (1994).

[2] Для більш розширеного аналізу впливів торгівлі на інтеграцію даних трьох країн СЦСЄ, Угорщини, Болгарії та Республіки Чехія, слід див. працю Цоуніса (1998). Методологія, подана у цій праці, може бути використана для аналізу впливу інтеграції на преференційну торгівлю та регіональні об’єднання, таких, як Асоціація Економічної Співпраці причорноморських країн (АЕСПК) – для більш детального аналізу АЕСПК, див. працю Сіскоса [Siskos] (1998) – ЄАВТ та ін.

[3] DS є внутрішньою квотою, С є загальним показником «реального» споживання, а і позначає галузь і.

[4] Дані Люксембургу включені у дані Бельгії.

[5] РРР були використані для перетворення доходу, що припадає на душу населення у екю, тому що таким чином показники доходу, що припадає на душу населення Греції та інших країн, які знаходяться на іншій стадії розвитку, буде легше порівнювати.