2020-01-15
75
| Рік | Глибина, см | Плантаж | Контроль | ||||||||||
| загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | загальна сума солей,% | сума токсичних солей,% | Ca | Na | Ca:Na | ||||
| м-екв/100г ґрунту | м-екв/100г ґрунту | ||||||||||||
| 1966 | 0-30 | 0,11 | 0,04 | 0,89 | 0,26 | 3,4 | 0,06 | 0,06 | 0,85 | 0,34 | 2,5 | ||
| 30-40 | 0,12 | 0,05 | 0,86 | 0,21 | 4,1 | 0,06 | 0,06 | 0,41 | 0,55 | 0,7 | |||
| 40-60 | 0,09 | 0,05 | 0,62 | 0,19 | 3,3 | 0,06 | 0,07 | 0,32 | 0,72 | 0,4 | |||
| 60-75 | 0,11 | 0,07 | 0,49 | 0,25 | 2,0 | 0,11 | 0,11 | 0,11 | 1,55 | 0,1 | |||
| 75-100 | 0,10 | 0,08 | 0,22 | 0,94 | 0,2 | 0,18 | 0,18 | 0,18 | 2,45 | 0,1 | |||
| 100-125 | 0,33 | 0,27 | 0,89 | 2,69 | 0,3 | 0,59 | 0,59 | 2,48 | 5,46 | 0,5 | |||
| 125-150 | 0,28 | 0,24 | 0,40 | 2,73 | 1,1 | 0,56 | 0,56 | 1,07 | 6,21 | 0,2 | |||
| 150-175 | 1,44 | 0,61 | 13,0 | 4,12 | 3,2 | 0,83 | 0,83 | 11,5 | 6,79 | 1,7 | |||
| 175-200 | 0,93 | 0,36 | 9,14 | 4,97 | 1,8 | 0,81 | 0,81 | 11,0 | 7,33 | 1,5 | |||
| 1970 | 0-30 | 0,07 | 0,03 | 0,53 | 0,18 | 2,9 | 0,04 | 0,04 | 0,28 | 0,30 | 0,9 | ||
| 30-40 | 0,11 | 0,07 | 0,52 | 0,68 | 0,8 | 0,05 | 0,05 | 0,46 | 0,40 | 1,1 | |||
| 40-60 | 0,09 | 0,04 | 0,87 | 0,19 | 4,5 | 0,05 | 0,05 | 0,43 | 0,43 | 1,0 | |||
| 60-75 | 0,11 | 0,04 | 0,82 | 0,27 | 3,0 | 0,02 | 0,02 | 0,20 | 1,01 | 0,2 | |||
| 75-100 | 0,12 | 0,08 | 0,27 | 0,89 | 0,3 | 0,13 | 0,13 | 0,19 | 1,80 | 0,1 | |||
| 100-125 | 0,18 | 0,09 | 0,29 | 0,90 | 0,3 | 0,16 | 0,16 | 0,15 | 2,05 | 0,1 | |||
| 125-150 | 0,79 | 0,40 | 5,96 | 2,07 | 2,9 | 0,47 | 0,47 | 10,3 | 2,60 | 3,9 | |||
| 150-175 | 0,89 | 0,43 | 0,95 | 2,73 | 0,3 | 0,39 | 0,40 | 6,0 | 1,56 | 3,8 | |||
| 175-200 | 0,86 | 0,44 | 0,10 | 2,64 | 0,03 | 0,42 | 0,42 | 6,24 | 1,24 | 5,03 | |||
| 2003 | 0-30 | 0,09 | 0,03 | 0,74 | 0,11 | 6,7 | 0,02 | 0,06 | 0,58 | 0,08 | 7,3 | ||
| 30-40 | 0,08 | 0,03 | 0,60 | 0,12 | 5,0 | 0,02 | 0,02 | 0,65 | 0,10 | 6,5 | |||
| 40-60 | 0,09 | 0,04 | 0,65 | 0,23 | 2,1 | 0,03 | 0,03 | 0,79 | 0,14 | 5,6 | |||
| 60-75 | 0,08 | 0,03 | 0,65 | 0,22 | 6,9 | 0,04 | 0,05 | 0,67 | 0,26 | 2,6 | |||
| 75-100 | 0,56 | 0,25 | 4,70 | 0,68 | 7,0 | 0,06 | 0,06 | 0,48 | 0,58 | 0,8 | |||
| 100-125 | 0,43 | 0,23 | 2098 | 0,80 | 3,7 | 0,08 | 0,08 | 0,31 | 0,95 | 0,3 | |||
| 125-150 | 0,13 | 0,09 | 0,50 | 0,63 | 0,8 | 0,14 | 0,14 | 0,62 | 1,40 | 0,4 | |||
| 150-175 | 0,17 | 0,12 | 0,65 | 0,95 | 0,7 | 0,19 | 0,19 | 1,30 | 1,40 | 0,9 | |||
| 175-200 | 0,85 | 0,25 | 8,93 | 1,00 | 8,9 | 0,19 | 0,20 | 1,68 | 1,40 | 1,2 | |||
| 2005
| 0-30 | 0,09 | 0,03 | 0,89 | 0,13 | 6,8 | 0,04 | 0,03 | 0,57 | 0,10 | 5,7 | ||
| 30-40 | 0,08 | 0,03 | 0,61 | 0,15 | 4,1 | 0,04 | 0,02 | 0,71 | 0,14 | 5,1 | |||
| 40-60 | 0,09 | 0,04 | 0,63 | 0,32 | 1,9 | 0,04 | 0,03 | 0,55 | 0,14 | 3,9 | |||
| 60-75 | 0,09 | 0,04 | 0,60 | 0,22 | 2,7 | 0,06 | 0,04 | 0,64 | 0,21 | 3,0 | |||
| 75-100 | 0,54 | 0,23 | 5,28 | 0,55 | 9,6 | 0,10 | 0,06 | 0,44 | 0,46 | 0,9 | |||
| 100-125 | 0,44 | 0,42 | 1,72 | 0,91 | 1,9 | 0,10 | 0,07 | 0,55 | 1,10 | 0,5 | |||
| 125-150 | 0,13 | 0,08 | 0,34 | 0,80 | 0,4 | 0,18 | 0,16 | 0,60 | 1,60 | 0,4 | |||
| 150-175 | 0,17 | 0,12 | 0,63 | 1,00 | 0,6 | 0,29 | 0,20 | 1,40 | 1,60 | 0,8 | |||
| 175-200 | 0,86 | 0,24 | 5,32 | 1,40 | 3,8 | 0,33 | 0,22 | 2,80 | 2,10 | 1,3 | |||
Примітка. У таблиці використані фондові матеріали лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів (вміст водорозчинних солей у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою у 1966 та 1970 рр.[160]).
| плантаж | контроль |
Рис. 4.4. Профільний розподіл водорозчинних солей у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою 2005 рік (вміст іонів, м-екв/100 г ґрунту)
Вивчення сольового складу неплантажованих темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів показало, що в перші роки зрошення у верхній 0-100 см частині ґрунтового профілю значно знижується вміст загальних і токсичних солей, в основному за рахунок хлоридів і сульфатів натрію. Горизонт сольових акумуляцій переміщається на глибину 75-100 см. В подальшому якісний і кількісний склад солей верхньої частини ґрунтового профілю стабілізується, про що свідчить незначне зниження вмісту загальних і токсичних солей у 0-100 см частині профілю, порівняно з попередніми роками досліджень. Вміст солей тут коливається в межах 0,04-0,09 %, у якісному складі солей переважають гідрокарбонати кальцію.
|
|
|
За роки зрошення вміст водорозчинного натрію у всьому профілі знизився у 2-2,5 рази, натомість спостерігається тенденція до збільшення кількості водорозчинного кальцію, джерелом постійного надходження якого в ґрунти є гідрокарбонатно-кальцієві зрошувальні води. Збільшення кількості водорозчинного кальцію обумовлює і зростання показника Сa:Na з 2,5 до 5,7.
Порівняно з 1970 роком, горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,20-0,32 % гідрокарбонатно-сульфатного магнієво-кальцієвого складу виявився на глибині 175-200см, що свідчить про досить інтенсивне протікання процесу розсолення ґрунтоутворюючої породи.
При зрошенні слабомінералізованими водами, як відомо, зростає імовірність інтенсивного засолення ґрунту. У цьому випадку одним з основних чинників, що визначають інтенсивність соленакопичення в ґрунті є рівень залягання і мінералізація підґрунтових вод, а також можливість їх відтоку [27,76,77,92,93,115,128,186,193,209,214,265].
Дослідженнями Ю.Є.Кізякова встановлено, що за 5 років зрошення слабомінералізованими водами вміст водорозчинних солей у шарі 0-60 см темно-каштанових солонцюватих ґрунтів (як плантажованих так і неплантажованих) був практично однаковим, однак їх якісний склад істотно відрізнявся. У складі водорозчинних солей плантажованих ґрунтів виявилося значно більше гідрокарбонат-іонів, іонів кальцію, магнію і натрію. Дещо збільшилась кількість хлорид-іонів і повністю вимилися сульфати [86,95,103].
Нашими дослідженнями встановлено, що на 30-й рік післядії плантажної оранки після припинення зрошення слабомінералізованими водами верхня 0-75 см частина ґрунтового профілю як меліорованого так і немеліорованого ґрунту розсолені. Вміст солей тут коливається в межах 0,08-0,09% (табл. 4.4). Усі солі розподілені рівномірно, а у їх якісному складі переважають гідрокарбонати кальцію та натрію (рис. 4.5) [54].
Таблиця 4.4
