Динаміка вмісту водорозчинних солей у солонцях каштанових

Рік	Глибина, см	Плантаж					Контроль
		загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na	загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	Ca	Na	Ca:Na
		загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	м-екв/100г ґрунту		Ca:Na	загальна сума солей,%	сума токсичних солей,%	м-екв/100г ґрунту		Ca:Na
1957	0-30	0,12	0,06	0,34	0,73	0,5	0,11	0,03	0,17	0,40	0,4
	30-40	0,13	0,06	0,44	0,73	0,3	0,14	0,08	0,29	0,91	0,3
	40-60	0,13	0,07	0,27	0,85	0,3	0,14	0,09	0,24	1,16	0,2
	60-75	0,34	0,13	0,62	0,92	0,7	0,43	0,07	0,91	2,05	0,4
	75-100	1,28	0,49	8,02	3,35	2,3	0,60	0,41	1,94	4,23	0,5
	100-150	0,56	0,51	0,62	6,58	0,1	0,409	0,37	0,30	5,03	0,06
1967	0-30	0,07	0,05	0,29	0,61	0,5	0,11	0,05	0,12	0,76	0,2
	30-40	0,08	0,08	0,23	1,11	0,2	0,12	0,07	0,15	1,04	0,1
	40-60	0,09	0,09	0,17	1,29	0,1	0,11	0,09	0,15	1,30	0,1
	60-75	0,10	0,09	0,27	1,13	0,2	0,22	0,52	1,38	1,82	0,8
	75-100	0,10	0,06	0,29	0,55	0,5	0,54	0,40	2,22	3,99	0,6
	100-150	0,27	0,27	0,21	3,90	0,1	0,42	0,44	0,39	6,00	0,1
2003	0-30	0,06	0,02	0,47	0,06	7,8	0,06	0,03	0,37	0,08	4,6
	30-40	0,06	0,03	0,36	0,12	3,0	0,06	0,03	0,38	0,11	3,6
	40-60	0,06	0,04	0,41	0,02	20,5	0,11	0,03	0,41	0,16	2,6
	60-75	0,07	0,06	0,24	0,50	0,5	0,08	0,04	0,38	0,35	1,1
	75-100	0,25	0,14	1,54	1,0	1,5	0,10	0,06	0,46	0,63	0,7
	100-150	0,20	0,11	0,48	1,15	0,4	0,32	0,22	7,75	1,15	6,7
2005	0-30	0,07	0,02	0,57	0,07	8,1	0,07	0,04	0,34	0,07	4,8
	30-40	0,07	0,01	0,45	0,13	3,5	0,08	0,05	0,28	0,13	2,2
	40-60	0,06	0,04	0,47	0,06	7,8	0,08	0,04	0,31	0,20	1,6
	60-75	0,07	0,01	0,31	0,32	1,0	0,09	0,05	0,38	0,22	1,7
	75-100	0,20	0,12	2,03	1,40	1,5	0,16	0,13	0,41	0,51	0,8
	100-150	0,18	0,10	0,78	1,10	0,7	0,22	0,20	3,44	1,52	2,3

Примітка. У таблиці використані дані С. П. Семенової-Забродіної за 1957р. та М.М.Лаврентьєва за 1967 р [223,175].

На 50 рік післядії меліоративної плантажної оранки інтенсивність процесу розсолення значно знижується порівняно з попередніми роками досліджень і можна говорити лише про тенденцію до подальшого зменшення вмісту солей [26,28,29,54]. У верхній 0-100 см частині ґрунтового профілю загальна кількість солей зменшилася не істотно порівняно з 13 роком післядії. Усі солі рівномірно розподілені у профілі і у їх якісному складі переважають гідрокарбонати кальцію. Їх вміст коливається у межах 0,06-0,08 %, що свідчить про відсутність навіть слабкого ступеня загального засолення і може означати стабілізацію кількісного і якісного складу солей верхнього (0-100 см) шару ґрунту. Горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,64 % гідрокарбонатно-сульфатного магнієво-кальцієвого складу виявився на глибині 175 см, що свідчить про подальше вимивання легкорозчинних солей вглиб ґрунтового профілю (рис 4.3).У всьому профілі ґрунту у двічі знизилася сума токсичних солей, порівняно з 13 роком післядії. Це зменшення відбулося передусім за рахунок сульфатів та гідрокарбонатів натрію.

Вміст катіону натрію у ґрунтах знизився у 6-8 разів, чому сприяли прісні атмосферні опади, а вміст катіонів кальцію зріс у 2 рази, що пояснюється поступовим розчиненням карбонатів кальцію, залучених до орного шару в результаті меліоративного обробітку. Зазначені зміни у катіонному складі водної витяжки зумовили зростання показника Сa:Na з 0,13-0,62 до 6,5-9,6 у 0-100 см частині ґрунту і з 0,05-0,5 до 1,8-3,6 у більш глибоких шарах.

Вивчення сольового складу солонцю каштанового неплантажованого показало, що за 50 років їх сільськогосподарського використання кількість загальних і токсичних солей у профілі зменшилася у двічі. Це зменшення відбулося передусім за рахунок хлоридів та сульфатів натрію. Так, порівняно з 1967 роком, кількість хлоридів зменшилася у 2 рази (з 0,21-0,28 м-екв/100 г у 1967 р. до 0,12-0,14 м-екв/100 г у 2003 р.), а сульфати у верхній частині профілю майже зовсім зникли. Вміст катіону натрію знизився з 0,7 – 3,9 м-екв/100 г у 1967 до 0,07 – 1,5 м-екв/100 г у 2003-2005 р. Натомість у ґрунтах спостерігається тенденція до деякого збільшення водорозчинних кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі зумовили зростання відношення Сa:Na з 0,2-0,5 у 1967 році до 4,0-5,4 у 2003-2005 роках.


плантаж	контроль
Рис. 4.3. Профільний розподіл водорозчинних солей у солонцях каштанових, 2003 рік (вміст іонів, м-екв/100 г ґрунту)

Картину вертикального розподілу водорозчинних солей у неплантажованому солонці каштановому представлено на рис. 4.3. З рисунка видно, що усі солі рівномірно розподілені до глибини 150 см, у цій частині профілю переважають гідрокарбонати кальцію та магнію. Акумуляційним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно-сульфатний магнієво-кальцієвий.

У цілому можна констатувати, що за 50 років сільськогосподарського використання у солонці каштановому наявний процес розсолення. Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів, чому сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.

В умовах зрошення водами першого класу процес розсолення у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах протікає більш швидко.

Вже на 4 рік після проведення меліоративної плантажної оранки (1969 рік) спостерігалося зниження вмісту сульфатів в межах півтораметрової товщі. На 9 рік післядії (1974 рік) загальна сума солей в півтораметровому шарі продовжувала знижуватися, досягаючи на глибині 150 см 0,07-0,11% (при 1,55-1,71 до зрошення у 1965 році). Кількість хлоридів у ґрунті була незначною і коливалася у шарі 150 см від 0,005 до 0,01 % [169,175,193].

На 40 рік післядії меліоративної плантажної оранки слід відзначити відсутність навіть слабкого ступеня загального і токсичного засолення темно-каштанових плантажованих ґрунтів у шарі 0-100см (табл.4.3). Вміст водорозчинних солей тут коливається в межах 0,07-0,08 % тип засолення переважно сульфатно-гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий (рис.4.4). Подальше поступове зниження вмісту водорозчинних солей відбувається за рахунок хлоридів натрію. Значення pH 7,4-7,7 у межах оптимальних для більшості сільськогосподарських культур [26,28,29,54].

У ґрунтах наявна тенденція до подальшого зниження катіону натрію, при деякому збільшені катіонів кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі плантажованих ґрунтів обумовлюють зростання показника Сa:Na з 3,4 до 6,7.

Загалом 40 років післядії меліоративної плантажної оранки в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах в умовах зрошення прісною водою запаси солей у меліорованій частині ґрунту зменшилися з 8,1 т/га у 1965 році до 5,6 т/га у 2003-2005 рр., а токсичних солей з 3,7 т/га до 2,0 т/га.

Горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,84-0,86% сульфатно- гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого складу виявився на глибині близько 200 см, що свідчить про подальше розсолення нижньої частини ґрунтового профілю.