Показники сольового складу темно – каштанових слабосолонцюватих ґрунтів, виведених зі зрошення слабомінералізованими водами, 2003 рік

Слабкий ступінь засоленості на обох варіантах відмічається на глибині близько 100 см. Кількість солей тут 0,16 % на плантажі і 0,29 % на контролі. Вони переважно гідрокарбонатно-сульфатного кальцієво-натрієвого та натрієво-кальцієвого складу.

Горизонт сольових акумуляцій на плантажованому варіанті імовірно виявляється глибше 200 см, що свідчить про розсоленість ґрунтоутворюючої породи. На контрольному варіанті акумуляція солей спостерігається на глибині 200 см. Кількість солей тут 0,30 %, а у їх якісному складі переважають сульфати магнію та натрію.

Кількість водорозчинного кальцію дещо вища у профілі плантажованих ґрунтів. Однак на обох варіантах у катіонному складі водної витяжки у всьому ґрунтовому профілі все ще переважає натрій (виключення складає лише орний шар плантажованого варіанту, де переважає кальцій). Таке співвідношення у катіонному складі обумовлює майже однакові значення показника Сa:Na, за виключенням шару 0-30 де співвідношення Сa:Na на плантажі складає 1,6 при 0,6 на контролі.

В цілому можна констатувати, що на 30 рік післядії плантажної оранки і на 5 рік припинення зрошення слабомінералізованими водами в темно-каштанових солонцюватих ґрунтах обох варіантів наявний процес розсолення. Однак на плантажованому варіанті він протікає більш швидко.

Карбонати кальцію, що є частиною мінеральної маси ґрунтів, виявляють значний вплив на інтенсивність і напрямок розвитку ґрунтоутворюючих процесів. Вони – потенційне джерело обмінного і водорозчинного кальцію, впливають на реакцію ґрунтового розчину, поживний режим, сприяють утворенню і збереженню водотривкої структури в умовах інтенсивного антропогенного навантаження на ґрунти. В умовах зрошення карбонати є одним з чинників, що попереджують інтенсивний розвиток деградаційних процесів. Розчинення карбонатів розширює співвідношення між Сa:Na в ґрунтовому розчині, що обумовлює зниження вбирання натрію ґрунтовими поглинальним комплексом [11,86,123,131,193,224].

Застосування меліоративної плантажної оранки призводить до змін карбонатного профілю ґрунту, що проявляються у перерозподілі карбонатних новоутворень карбонатно-акумулятивного горизонту, появи карбонатів кальцію у значних кількостях в орному шарі, і як наслідок, підвищенні лінії скипання від 10% HCl [175,184]. Залучені до орного шару карбонати кальцію переходять у водорозчинну форму – бікарбонат, катіон кальцію якого легко обмінюється на увібраний натрій. Концентрація іону кальцію у грунтовому розчині залежить від кількості залучених до орного шару кальцієвих сполук та їх розчинності [25,182].

Проведеними дослідженнями встановлено, що карбонатний профіль усіх контрольних варіантів є типовим для солонцевих ґрунтів з незначним вмістом карбонатів в орному шарі – 0,3-0,5 % та максимальним їх накопиченням у шарі 75-100 см (16-22 %) (табл.4.1). Вигортання карбонатовмісних горизонтів при проведенні меліоративної плантажної оранки обумовило наявність значних кількостей карбонатів кальцію в орному шарі плантажованих ґрунтів. Навіть у тривалій післядії карбонатні профілі плантажованих варіантів відзначаються все ще високим вмістом карбонатів кальцію в орному шарі та рівномірним їх розподілом у всій меліорованій товщі (0-60 см). Слід відзначити, що у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах при тривалому (більше 40 років) зрошенні прісними водами вміст карбонатів у профілі як плантажлованого так і неплантажованого варіантів практично не змінюється.

Коротко підсумовуючи викладені матеріали стосовно сольового складу плантажованих і неплантажованих солонцевих ґрунтів можна зробити такі висновки.

1. Загальною закономірністю для усіх досліджуваних ґрунтів є процес розсолення ґрунтового профілю, однак інтенсивність цього процесу різна.

2. У плантажованих ґрунтах найбільш активно процес розсолення протікає в перші 10-15 років після проведення меліоративної плантажної оранки. Зрошення дещо прискорює цей процес. В наступні роки, як у зрошуваних, так і у незрошуваних умовах спостерігається лише тенденція до подальшого зниження вмісту загальних і токсичних солей. Відсутність засолення 0-100 см шару ґрунту може означати стабілізацію їх якісного складу і кількісного вмісту. Процес розсолення більш інтенсивно протікає у ґрунтоутворюючій породі, про що свідчить збільшення глибини залягання горизонту акумуляції солей і поліпшення їх якісного складу.

3. У неплантажованих солонцях каштанових та темно – каштанових слабосолонцюватих ґрунтах також наявний процес розсолення. Це підтверджується зниженням вмісту загальних і токсичних солей у ґрунтовому профілі і поліпшенням їх якісного складу. Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів та зрошення, чому також сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.

Таблиця 4.1

Вміст карбонатів кальцію у досліджуваних ґрунтах, %

Примітка. У таблиці використані дані Ю.Є.Кізякова (вміст карбонатів кальцію у солонці каштановому, 1967 р.) та Г.В.Новікової (вміст карбонатів кальцію у темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою, 1966 та 1970 рр.) [93,160]

4. Розсолення вилучених зі зрошення плантажованих і неплантажованих темно-каштанових ґрунтів відбувається дещо повільніше. Хоча верхня 0-75см частина ґрунтового профілю як плантажованого так і неплантажованого ґрунту розсолені у якісному складі водорозчинних солей обох варіантів все ще переважає водорозчинний натрій.

5. Карбонатний профіль усіх досліджуваних неплантажованих ґрунтів є типовим для солонцевих ґрунтів, тоді як плантажовані ґрунті відзначаються високим вмістом карбонатів кальцію в орному шарі та рівномірним їх розподілом у всій меліорований товщі.