Урожайність сільськогосподарських культур

Урожай є основним показником рівня родючості ґрунтів і умов ведення сільськогосподарського виробництва. Застосування різних меліоративних заходів спрямовані перш за все на отримання додаткової продукції. А отже, рівень врожаїв основних сільськогосподарських культур є головним критерієм визначення позитивних виробничих якостей ґрунтів для їх оцінки.

Згідно з законом обмежуючих причин, розвиток рослин і рівень урожайності будь-якої культури визначається факторами, що знаходяться в недостачі або в надлишку, а також іншими обмежуючими причинами [53,77].

Низька насиченість солонців кальцієм, наявністю у вбирному комплексі натрію, лужна реакція ґрунтового розчину, несприятливі агрофізичні властивості обумовлюють низьку родючість солонців у природному стані. Культурні рослини розвиваються на солонцях погано, і, навіть у сприятливі щодо зволоження роки врожайність на них у 2-3 рази нижча, ніж на зональних ґрунтах, а у посушливі роки вона знижується майже до нуля. Тому наявність солонців у ґрунтовому покриві розглядають як негативне явище в агрономічному розумінні [53,175,196,198,212,227].

Покращання основних властивостей солонцевих ґрунтів під впливом меліоративної плантажної оранки, за даними різних авторів, сприяє збільшенню врожайності сільськогосподарських культур [95,123,151,170,175,244]. Дослідження С.П.Семенової-Забродіної та М.М.Лаврентьєва показують [175,222,223], що вже в перший рік після проведення цього меліоративного заходу на плантажованих ділянках схожість і розвиток рослин були краще. При врахуванні урожаю за варіантами біло виявлено, що ґрунти не тільки не втрачають родючість відразу після плантажування, а навіть збільшують її за рахунок покращання повітряного режиму, збільшення продуктивної вологи та активізації мікробіологічної діяльності у меліорованому шарі. Як наслідок, врожай вирощуваних сільськогосподарських культур на плантажованому варіанті був вищим, порівняно з контролем. Подібна тенденція спостерігалася і у наступні роки післядії, навіть за умов несприятливих (посушливих) погодних умов.

Аналіз урожайних даних показує, що у незрошуваних умовах прибавка врожаїв зернових культур на солонцях каштанових плантажованих достовірно збільшувалася з кожним наступним роком післядії [175] (рис.5.1).

Рис. 5. 1. Вплив меліоративної плантажної оранки на урожайність зернових культур на солонцях каштанових в незрошуваних умовах

На 50 рік післядії, згідно наших досліджень, меліоративна плантажна оранка зберігає позитивний вплив на продуктивність сільськогосподарських культур. Так, врожайність на плантажованих ділянках, як і в перші 10-15 років, була вищою в порівнянні з контрольними варіантами. Приріст врожаю зерна озимої пшениці на плантажованих ґрунтах складає 20-25 %.

В умовах Сухого Степу України фактором, нестачу якого майже постійно відчувають культурні рослини, є волога. Отже, зрошення (тобто ліквідація дефіциту вологи) стає в цих умовах одним з потужних меліоративних засобів, що при оптимальному застосуванні здатен істотно підвищити урожайність вирощуваних сільськогосподарських культур.

У зрошуваних умовах прибавка врожаїв сільськогосподарських культур протягом усього періоду післядії була значно вищою порівняно з незрошуваними умовами [165]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що приріст врожаю зерна озимого ячменю на 40 рік післядії на плантажованих темно-каштанових солонцюватих ґрунтах в умовах зрошення становить, 40-50 % (рис. 5.2).

Рис. 5.2. Вплив меліоративної плантажної оранки на урожайність зернових культур на темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах в умовах зрошення прісною водою.

При зрошенні мінералізованими водами ефективність плантажної оранки виявилася дещо нижчою (рис.5.3) [95]. У перші три роки прирости врожаїв озимої пшениці були відсутні, очевидно, через збіднення орного шару на органічну речовину, пов’язані з нею рухомі форми поживних елементів та прояв в таких умовах токсичного впливу натрію зрошувальних вод на розвиток рослин. Вирівнювання цих показників у наступні роки а також покращені агрофізичні властивості ґрунтів плантажованого варіанту обумовили прибавку на рівні 3,3-5,9 %. На 30-й рік післядії на плантажованій ділянці урожайність озимої пшениці була вищою, ніж на контролі.

Рис. 5.3. Вплив меліоративної плантажної оранки на урожайність зернових культур на темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах (зрошення та післядія зрошення слабомінералізованими водами)

Отже, покращання основних властивостей солонцевих ґрунтів під впливом меліоративної плантажної оранки сприяло збільшенню врожайності сільськогосподарських культур. Аналіз урожайних даних показує, що в умовах незрошуваного землеробства прибавка врожаїв зернових культур на солонцях каштанових плантажованих 50 рік післядії складає 20-25 %, у зрошуваних умовах 40-50%. В умовах зрошення слабомінералізованими водами меліоративна плантажна оранка не виявляла позитивної дії на продуктивність сільськогосподарських культур, незначні прибавки спостерігаються в умовах припинення зрошення.