2020-01-14
208
Коломийський економіко-правовий коледж
 |
З МАКРОЕКОНОМІКИ
на тему:
“Кейнсіанська теорія, як вихідна база розвитку макроекономічної динаміки”
Виконав
студент 1-го курсу
групи Б-11
Присяжнюк Юрій
ПЕРЕВІРИВ
викл. САВЧИН Т.Я.
Коломия-2000
ЗМІСТ
I. ВСТУП ………………………………………………………3
II. “Кейнсіанська теорія, як вихідна база розвитку макроекономічної динаміки”
План
1.Сукупний попит і сукупна пропозиція………………..4
2.Ефект зміни сукупного попиту і сукупної прпозиції..7
|
|
|
3.Базова модель Кейнса: роль споживання і
заощадження …………………………………………….10
4.Мультиплікатор випуску за витратами. Базова
модель Кейнса: інвестиції………………………………17
5.Ускладнена модель Кейнса. Мультиплікатор
державних податків …………………………………….18
6. Базова модель Кейнса: зайнятість……………………19
III. Основні положення та висновки ……………………….23
IV. Використана література …………………………………24
ВСТУП
Проблема макроекономічної рівноваги – одна з найгостріших і найдискусійніших в економічній науці. Існують дві основні концепції стосовно даного питання: класична, а сьогодні неокласична, та кейнсіанська.
В даній курсовій роботі я буду розглядати кейнсіанське макрорегулювання, постараюся доказати, що кейнсіанська теорія є вирішальною базою в розвитку макроекономічної динаміки.
Ідея макроекономічного моделювання і регулювання виникла тоді, коли стало зрозуміло, що ринкових механізм сам не в змозі подолати наростаючі диспропорції, відновити втрачену економічну рівновагу. Переломним моментом стала найглибша в історії ринкової економіки 1929-33 рр. (так звана «велика депресія». У деяких країнах (США, Великобританія, Швеція) під її впливом намагались застосувати нетрадиційні методи стабілізації, адже методи, які застосовувались за неокласичними рецептами – маневрування ставкою процента і рівнем заробітньої плати, перестали давати ефект. Держава змушена була більш глибоко втручатися у процеси відтворення. Проте відчувалась нагальна необхідність створення нової економічної теорії, яка б пояснила причини порушень економічної рівноваги і дала рекомендації по її досягненню, тобто створила загальну модель економічного розвитку в нових умовах.
|
|
|
Таку теорію створив Дж.М. Кейнс (1883-1946рр) – видатний англійський економіст[1]. Основні положення даної теорії викладені в його праці «Загальна теорія зайнятості, проценту і грошей»(1936). Ця книга здійснила справжній переворот в економічній науці, поклавши початок широким макроекономічним дослідженням. Кейнс створив нову науку – макроекономіку, виявивши її категорії і закони, економічні фактори, які ніяк не проявляються на мікроекономічному рівні, а тому не були досліджені, адже до Кейнса економічна теорія зосереджувалася на мікроекономічних аспектах.
Сукупний попит і сукупна пропозиція
Кейнсіанська економічна теорія оспорює існування такого механізму саморегулювання. На основі емпіричних даних, отриманих в період Великої Депресії, Д.Кейнсу вдалось доказати, що повна зайнятість в нерегульованій економіці може виникнути тільки випадково. Рівновага попиту і пропозиції, як правило, неспівпадають з повною зайнятістю ресурсів: в точці А встановлюється рівновага AD = AS, але рівноважний об”єм виробництва Y0 < Y*.
P AS
 |
Р0
A
 |
У0≠У*
Однією із причин такого неспівпадання являється неспівпадання планів інвестицій і заощаджень, які являються різними економічними агентами по різним мотивам і визначаються різними факторами.
Мотиви заощаджень домашніх господарств:
· купівля дорогих товарів;
· забезпечення старості;
· страхування від непередбачених обставин (хвороба, нещасний випадок і т.д.);
· забезпечення дітей в майбутньому.
Мотиви інвестицій фірм:
· максимізація норми чистого прибутку;
· реальна ставка процента – плата за придбання грошового капіталу для інвестування – враховується при складанні планів інвестицій.
Згідно кейнсіанської економічної теорії не ставка процента, а величина доходу домашніх господарств являється основним фактором, визначаючим динаміку вживання і заощаджень. При цьому зберігається та частина доходу, яка залишається після здійснення всіх споживчих видатків. Вплив ставки процента грає відносно невелику роль по відношенню до впливу доходу на споживання і заощадження. В той же час, динаміка інвестицій визначається передусім динамікою процентних ставок, що знаходить відображення у відповідних функціях споживання, заощаджень і інвестицій.
Сукупні показники утворюються шляхом агрегування,тобто об'єднанням великої кількості одиничних показників в агрегати (сукупності). Зокрема,ціни на окремі товари і послуги в масштабах макроекономіки характеризуються як загальний рівень цін - як сукупна пропозиція,а суспільна потреба в товарах і послугах,представлена доходом нації,при даному рівні цін – як сукупний попит.
Саме сукупний попит є центральною ланкою макроекономічної кейнсіанської моделі(на відміну від класичної,де в центрі уваги була пропозиція).З ефективним попитом Кейнс пов'язував суть своєї теорії.
Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від рівня цін.Подібна залежність уже розглядалась в законі попиту(тема 1). Графічне зображення цієї залежності дано на рисунку,де АD - крива сукупного попиту.
На графіку крива АD помітно відхиляється вниз і вправо.Є кілька причин такої її поведінки.Для кривої попиту окремого
|
|
|
товару цими причинами були ефект P
доходу(зростання доходу спожива-
ча дає йому можливість купувати
більшу кількість даного товару)і
ефект заміщення(при падінні ціни
даного товару споживач готовий
купити більшу його кількість,то-
му що він стає дешевшим відносно
інших товарів).
Але ці причини не діють при AD1 AD AD2
аналізі агрегатів,ефект доходу 0 Q
зникає тому,що доход нації незмінний,а ефект заміни не діє внаслідок того,що береться сукупність усіх товарів.
На поведінку кривої сукупного попиту впливають інші фактори:1)ефект процентної ставки;2)ефект багатства; 3)ефект імпортних закупівель.
Ефект процентної ставки полягає у тому,що із зростанням загального рівня цін зростає і процентна ставка,що веде до скорочення споживчих витрат та інвестицій.У свою чергу,це спричиняє зменшення сукупного попиту.Ефект багатства,або ефект матеріальних цінностей(касових залишків) проявляється у зменшенні фінансових активів домашніх господарств(банківських строкових рахунків та облігацій)при зростанні загального рівня цін.Ефект імпортних закупівель полягає у зменшенні су-
купного попиту на вітчизняні товари,якщо ціни на них будуть вищі,ніж на зарубіжні.
Розглянуті фактори показують зміну сукупного попиту під впливом зміни цін.Але сукупний попит може змінюватись і під тиском інших,нецінових факторів.До них відносять: 1) зміну в споживчих витратах при зміні обсягу фонду споживання; 2) зміну в інвестиційних витратах при зміні обсягу фонду нагромадження;3)зміну в державних витратах при зміні державних доходів; 4) зміну у вартості чистого експорту при зміні торгового балансу країни.Якщо усі ці зміни будуть відбуватись у бік зменшення,то крива сукупного попиту зміститься вліво(АD1 на рисунку);якщо усі вони діятимуть у бік збільшення,крива попиту зміститься вправо(АD2). Все це відбуватиметься незалежновід зміни рівня цін.
|
|
|
Сукупна пропозиція знаходиться у прямій залежності від рівня цін,але на усій протяжності кривої сукупної пропозиції АS (яка зображена на рисунку),на відміну від кривої пропозиції окремого товару.
На кривій АS можна виділити три відрізки - горизон-
тальний,або кейнсіанський (аb), P
проміжний(bc)івертикальний, d
або класичний(cd).Точка Q2 по-
значає понтеціальний рівень об- AS1
сягу національного виробництва AS
за повної зайнятості(природному
рівні безробіття),а Q1 - обсяг
виробництва при мінімальній зайнятості. Горизонтальний(кейнсіанський)
відрізок кривої сукупної пропози-
ції свідчить про те,що економіка знаходиться у стані глибокого спаду,або депресії.При цьому не використовується велика кількість засобів праці і робочої сили;ці ресурси можна привести у дію,не впливаючи на рівень цін.Виробничі витрати не зростають,а тому нема грунту для зростання цін.
Вертикальний(класичний)відрізок відображає стан економіки,коли вона досягла піку своїх виробничих мож ливостей,задіявши усі можливі ресурси,і за короткий період не можна збільшити обсяг виробництва.Будь-яке збільшення рівня цін не приведе до зростання реального обсягу пропозиції,адже економіка уже працює на повну потужність.
Проміжний відрізок кривої відображає розширення обсягу сукупної пропозиції під впливом зростання рівня цін до максимально можливого рівня(саме цей відрізок репрезентує дію закону пропозиції).Він показує стан економіки,що виходить з кризи і депресії,нарощує виробництво,збільшуючи при цьому витрати на одиницю продукту,що веде до зростання цін.
Існує також ряд нецінових факторів,що впливають на обсяг сукупної пропозиції.Йдеться про зміну цін на ресурси,зміну ефективності виробництва,зміну правових норм.При зростанні цін на виробничі ресурси,зниженні продуктивності праці, обмеженні правовими нормами виробничої діяльності сукупна пропозиція буде зменшуватись(крива на графіку зміститься у положення АS1).Якщо тенденція вказаних змін буде зворотньою,тоді крива займе іншу позицію (АS2).
2 Ефект зміни сукупного попиту і сукупної пропозиції
Як відомо,перетин кривих попиту і пропозиції вказує на ціну рівноваги даного ринку.Перехрещення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг національного виробництва.Ця ситуація відображена на малюнку.
Якщо криві сукупної пропозиції(AS) P AD6
і сукупного попиту (AD4)перехрещуються P5 AD5 AS
напроміжному відрізку кривої прпозиції, AD4
то встановлюється такий рівноважний рі- P4 AD2 AD3
вень цін,зміна якого приведе до зміни AD1
рівноважного обсягу виробництва,а змі- P1
на останнього - до зміни рівноважного
рівня цін.На кейнсіанському відрізку(AS-
AD2) - будь-яка зміна обсягу виробництва
не викличе зміни рівноважного рівня цін.
На класичному відрізку кривої сукупної
пропозиції(криві AS-AD6),то будь-яка зміна рівня ціни не спричинить зміни рівноважного обсягу виробництва.
Водночас графік показує,як під тиском нецінових факторів крива сукупного попиту зміщується вправо(від AD1 до AD6)і обсяг виробництва зростає(до межі,визначеної класичним відрізком кривої пропозиції).
На кейнсіанському відрізку,який характеризується високим рівнем безробіття і великою кільістю невикористаних виробничих ресурсів,розширення сукупного попиту(від AD1 до AD2)приведе до суттєвого збільшення обсягу суспільного виробництва(від Q1 до Q2)і зайнятості без помітного зростання цін.На класичному відрізку трудові та інші виробничі ресурси використовуються повністю,і розширення сукупного попиту(від AD5 до AD6)виявить вплив лише на рівень цін(зростання від Р4 до Р5).Реальний обсяг суспільного виробництва залишиться залишиться на рівні Q5.На проміжному відрізку зростання сукупного попиту(від AD3 до AD4) приведе до збільшення реального обсягу суспільного виробництва(від Q3 до Q4)і до зростання рівня цін(з P2 до Р3).
Загальне зростання рівня цін,пов'язане із збільшенням сукупного попиту як на класичному,так і на проміжному відрізках кривої сукупної пропозиції,приводить до інфляції попиту.Процес зростання інфляції попиту супроводжується збільшенням зайнятості.
На графіку можна побачити зміни при зменшенні сукупного попиту.Однак,слід врахувати,що ціни не мають тенденції до зниження у силу двох причин.Перша із них полягає у тому,що заробітна плата,яка складає три чверті(в ринкових країнах)загальних затрат фірм,має тенденцію до постійного зростання.Притакій її негнучкості фірмам надзвичайно важко знизити ціни і залишитись рентабельними.Інша обставина пояснюється монопольною чи олігопольною владою сучасних великих фірм,які не бажають знижувати ціни навіть в період зменшення попиту.Зокрема навіть в період кризи 1929-1933рр.виробники сільськогосподарських знарядь,автомобілів,цементу і сталі протидіяли зниженню цін на свої товари, обравши в якості альтернативи велике ско-
рочення виробництва і зайнятості. Тому можна у цьому випадку говорити про ефект хроповика(шестерня неправильної форми,яка дозволяє крутити колесо вперед,але не назад.У даному випадку йдеться про те, що неможливо досягти рівноваги, зменшуючи сукупний попит). Зменшення сукупного попиту може привести лише до значного порушення рівноваги.
Для аналізу впливу зміни сукупної пропозиції на рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг суспільного виробництва використаємо графік: Ефект зміни сукупної пропозиції.
Зміщення кривої сукупної пропозиції відбувається під тиском нецінових факторів,зокрема,зміни цін на виробничі ресурси.Найбільшу частку при цьому мають витрати на сировину і енергоносії та заробітну плату.
Зростання виробничих витрат змі- щує криву вліво до(AS2),що веде до
зменшення обсягу суспільного вироб-
ництва до(Q2) і зростання цін до(P2).
Підвищення цін у такій ситуації вик-
ликає інфляцію витрат(пропозиції).
Зміщення кривої вправо - виклика-
ється зростанням ефективності сус-
пільного виробництва.
Q2 Q1 Q3 Q
Аналіз сукупного попиту і сукупної пропозиції та ефектуїх змін дозволяє,таким чином,зробити такі важливі для кейнсіанської макроекономічної моделі висновки:
1)центральною категорією є сукупний попит,лише його зростання
встановлює рівновагу в ринковій економіці;
2)зростанн сукупного попиту відбувається під дією зростання грошових витрат населення,підприємств,держави;
3)лише при повній зайнятості виробничих ресурсів досягається найбільш ефективний сукупний попит;
4)для підтримування високого ефективного попиту і зайнято виробничих ресурсів необхідне державне макроекономічне регулювання.
Сукупні витрати суспільства,які є головним чинником сукупного попиту,складаються із споживання(витрат домашніх господарств),інвестицій(витрат фірм),державних закупівель(витрат держави) і чистого експорту(витрат іноєемців).В кейнсіанській теорії,у зв'язку з цим,розрізняють базову,або основну макроекономічну модель,яка розглядає лише вплив споживання і інвестицій на сукупний попит(тобто без врахування впливу держави і зовнішнього ринку),і розширену макромодель,яка враховує також державу як суб'єкт економічної системи і зовнішнійринок.Отже,базова модель описує закриту економічну системубез державного втручання.
